1. Основний фонд фінансових ресурсів і визначальна сфера державних фінансів.
2. Метод розподілу, за якого всі елементи визначаються за нормативами, встановленими стосовно об'єкта розподілу.
4. Сукупність економічних відносин, пов'язаних з обміном, розподілом і перерозподілом вартості ВВП у грошовій формі.
6. Обов'язковий платіж юридичних і фізичних осіб до бюджету.
7. Регламентація, сутність якої полягає у тому, що більша частина фінансових відносин регулюється державою.
8. Метод комплексного контролю за усією фінансовою та господарською діяльністю підприємства.
11. Політика, розрахована на довготермінову перспективу.
12. Метод розподілу доходів, за яким передбачається виокремлення підсумкового елемента в розподілі доходу.
13. Фонди грошових коштів, що перебувають у розпорядженні держави, суб'єктів господарювання та населення.
14. Фінансові нормативи, ліміти, резерви і стимули.
15. Забезпечення потреб відтворення виробництва за рахунок власних коштів.
16. Політика, спрямована на підтримання макроекономічної рівноваги.
20. Сукупність юридичних норм, які регулюють фінансові відносини та фінансову діяльність у суспільстві.
22. Документ, що складається за результатами ревізії.
23. Незалежна діяльність уповноважених організацій щодо проведення аналізу звітності з контролю за фінансовою діяльністю підприємства.
26. Ознайомлення з окремими напрямами фінансової діяльності з метою виявлення проблем і шляхів їх удосконалення.
27. Контроль, який здійснюється до початку руху грошових коштів.
28. Контроль, що проводиться у процесі руху грошових коштів.
29. Фінансовий контроль, який здійснюють аудиторські фірми.
30. Політика, за якою характеризується діяльність держави у сфері оподаткування.
31. Політика управління валютно-фінансовими і кредитними відносинами у сфері міжнародних відносин.
33. Політика, яка характеризує дії держави щодо централізації частини виробленого ВВП та її суспільного використання.
34. Виділення коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на вирішення завдань у межах державних програм.
38. Політика, сутність якої полягає у діяльності щодо формування державного бюджету.
39. Регламентація, яка здійснюється у законодавчій формі й охоплює обмежену частину фінансових відносин.
40. Дії держави, спрямовані на вироблення, реалізацію та вдосконалення фінансової політики.
42. Політика, що передбачає здійснення державою заходів, спрямованих на реалізацію фінансової стратегії.
44. Сукупність дій і заходів, що виконує держава, спрямованих на використання фінансових ресурсів з метою забезпечення функцій держави.
46. Сукупність фінансових методів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.
47. Складова фінансового механізму, який є основою для приведення в дію стимулів або штрафів.
