3. Політика, сутність якої полягає у використанні фінансових інструментів, що автоматично регулюють ситуацію в економіці.
5. Виділення коштів бюджету на покриття збитків підприємства, якщо збитковість є наслідком певної політики держави.
9. Контроль, який здійснюється у процесі руху грошових потоків.
10. Контроль за окремими аспектами фінансової діяльності.
13. Напрям фінансової політики, що характеризує її стратегію, а поточна фінансова діяльність — її тактику.
17. Певне обмеження на витрати в інтересах держави, підприємця або громадянина.
18. Політика, за якою визначаються межі та порядок державного запозичення.
19. Сукупність видів, форм і методів перевірки законності й доцільності здійснення фінансових операцій.
21. Фінансовий продукт економічної діяльності.
24. Форма фінансового забезпечення, сутність якої полягає в тимчасовому використанні позичених ресурсів.
25. Метод фінансового впливу на соціально-економічний розвиток (переважає в умовах адміністративно-командної економіки).
30. Процес розроблення і затвердження фінансових планів.
32. Фінансовий контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави.
35. Вид фінансового контролю, за якого діяльність кожного суб'єкта контролюється ним самим.
36. Контроль, сутність якого полягає у перевірці фінансової діяльності суб'єктів, що підпорядковані міністерствам.
37. Документ, який складається за результатами обстежень.
41. Складова фінансового механізму, що характеризує певний рівень забезпеченіш видатків.
43. Складова фінансового механізму, яка має нейтралізувати дію непередбачених факторів, що можуть виникнути в майбутньому.
45. Поточна політика, спрямована на вирішення конкретних завдань відповідного періоду.
48. Політика, яка є комплексом дій і заходів у сфері грошового ринку.