Комп’ютер не може працювати без спеціального комплексу програм операційної системи. Основні функції операційної системи (ОС) полягають в управлінні апаратними та інформаційними ресурсами і процесами комп’ютера. Під процесом розуміється деяка послідовність дій, запропонована відповідною програмою і даними, що нею використовуються. ОС дозволяє відокремити інші класи задач від безпосередньої взаємодії з апаратурою.
Вся інформація у ПК зберігається у вигляді файлів. Файл — це впорядкований набір даних, який має унікальне ім’я і зберігається на одному з пристроїв. Файл може містити текст, зображення, музику. На комп’ютері файли відображаються у вигляді значків, які допомагають легко визначити тип файлу. Приклади значків текстового файлу Word 
, відеофайлу 
, музичного файлу 
, файлу зображень 
.
Для зберігання та впорядковування файлів використовуються папки. Папка — загальний термін операційних системWindows для позначення контейнера, що може містити інші об'єкти. Папканайвищого рівня на поточному диску називається кореневою. Папки можуть бути вкладені одна в одну. Папку усередині іншої папки називають вкладеною папкою. Можна створити будь-яке число вкладених папок, і кожна з них може вміщати будь-яке число файлів та додаткових вкладених папок.
Якщо інформація впорядковується за допомогою папок, то фізично об’єкти повинні розташовуватися на одному носії. Windows 7 надає нову можливість групування інформації – бібліотеки.Бібліотекаоб’єднуєфайли й папки за змістом,незалежно від того, де фізично вони зберігаються (на одному, різних дисках, на іншому ПК, в мережі). Бібліотеки виглядають як папки, але вони не зберігають файли, а лише вказують на папки, у яких містяться файли і дозволяють продивлятися їх всі в одному списку. Завдяки бібліотекам спрощується пошук, використання й впорядкування файлів, розподілених на комп’ютері або у мережі.
У якості типових Windows 7 надає чотири бібліотеки - «Документы», «Изображения», «Музыка», «Видео», значки яких наводяться нижче.
Файли і папки мають імена, які можуть містити до 256 символів за виключенням службових (. , \ / ; ). Ім’я файлу від імені папки відрізняється наявністю розширення. Розширення імені— комбінація символів після останньої крапки в імені файлу. Розширення імені файлу звичайно визначає тип файлу, за яким можна визначити, як цей файл може чи буде він використовуватися. За розширенням можна визначити файли, які будуть запускати програми на виконання (розширення .ехе) й допоміжні (розширення ddl, kpd,ecf…), файли документів (розширення doc, txt, docx), електронних таблиць (розширення xls), малюнків (розширення bmp, tif, jpg…) т.п.
В одній папці не може бути файлів з однаковими іменами, а в різних папках це використовується. Тоді файли розрізняються за допомогою повних імен. Повне ім'я файлу(специфікація файлу) — запис повного шляху (з визначенням ланцюжка вкладених папок) до файлу, починаючи з устрою, на якому він (файл) розташований. Наприклад, A:\exc\lessl\letter.doc.
Крім папок і файлів для організації роботи з об’єктами на ПК використовуються ярлики. Ярлик — різновид значка в системі Windows. Ярлик, на відміну від значка, не представляє об'єкт, а тільки вказує на нього. Відрізняється від значка також наявністю стрілки в лівому нижньому куті. Приклади ярликів — 
, 
, 
. Для відкриття об'єкта можна двічі клацнути по його ярлику. Фізично являє собою файл-посилання із розширенням .LNK або .PIF.
При роботі з будь-якими об’єктами на ПК за допомогою миші, у Windows часто використовується зручний прийом, який називається викликом контекстного меню. Контекстне меню — викликається клацанням правої кнопки миші по об’єкту (папці, файлу, ярлику, тексту, малюнку, таблиці і т. ін.). Воно відображає команди, які можна виконати над виділеним об’єктом.
Робота на комп’ютері досить часто викликає необхідність переміщення, або копіювання з одного місця на інше, з одного об’єкта у інший. Для цього може використовується буфер обміну. Буфер обміну (Clipboard) — частина оперативної пам'яті комп'ютера, яку Windows резервує на час своєї роботи для організації обміну текстовими та графічними даними між документами та програмними додатками. У буфері обміну одночасово можуть зберігатися до 24 об’єктів.
У деяких випадках доцільніше виконувати названі операції без буферу обміну використовуючи технологію drag and drop (перетягти й кинути) за допомогою лівої або правої кнопки миші.
