Вступ. Основні поняття дисципліни

1. Куценко В.І., Трілленберг Г.І. Менеджмент сфери послуг / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.,2007. – 459 с.

2. Лук'янець Т. І. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.

3. Моргулець О. Б. Менеджмент у сфері послуг : Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури., 2012. – 384 с.

4. Сахно Є.Ю. Менеджмент сервісу: теорія та практика : навч. посіб. /Є.Ю. Сахно, М.С. Дорош, А.В. Гребенюк. – К. : Центр учбової л-р., 2010. – 329 с.

5. Ткаченко Л.В. Маркетинг послуг : Підручник. – К.: Центр навч. літер., 2003. – 192с.

Кафедра інформаційних систем і технологій управління

Т.В. Шабельник

Інформатика

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

по базовій підготовці студентів

денної і заочної форм навчання

Донецьк – 2011

ЗМІСТ

Вступ. Основні поняття дисципліни

В кінці двадцятого століття виникла так звана інформаційна криза, "інформаційний вибух", який виявився в різкому зростанні об'єму науково-технічних публікацій. Виникли великі складнощі сприйняття, переробки інформації, виділення потрібної інформації із загального потоку тощо. В цих умовах з'явилася необхідність в єдиному і доступному світовому інформаційному просторі, в розвитку методів і технології інформатики, в розвитку інформатики як методології актуалізації інформації, у формуванні базових технологій і систем, перегляді ролі інформатики в суспільстві, науці.

Світ, суспільство почали розглядатися з інформаційних позицій. Цей час лавиноподібного збільшення об'єму інформації в суспільстві, прискорення її застосування на практиці, підвищення вимог до актуальності, достовірності, стійкості. XXI вік можна вважати століттям "інформаційного співтовариства", єдиного і доступного світового інформаційного простору (поля), який постійно покращуватиме як продуктивні сили і виробничі відносини, так і людську особу, суспільство.

Поява інформатики як науки базується на індустрії збору, обробки, передачі, використовування інформації, на продуктах розвитку математики, фізики, управління, техніки, лінгвістики тощо.

Інформатика– фундаментальна наукова і освітня область, яка не може обмежитися рамками інженерних, призначених для користувача трактувань, рамками процедурного програмування. Вона має могутній формальний апарат для глибокого вивчення явищ і систем, їх практичної інтерпретації, посилення міждисциплінарних зв'язків.

Якщо інформатика розглядається з вузьких позицій її застосування, то вона виступає як технічне, технологічне середовище суспільства, як засіб забезпечення комунікаційних потреб суспільства.

Якщо інформатика розглядається з позиції передачі знань, то вона виступає як загальнокультурне середовище і засіб пізнання природи і суспільства.

Інформатика – це міждисциплінарна, методологічна наука про інформаційні процеси, моделі, алгоритми і алгоритмізацію, програми і програмування, виконавців алгоритмів і різні виконуючі системи, їх використовування в суспільстві, природі, пізнанні.

Термін "інформатика" (l’informatique) був введений французькими ученими і означає науку обробки інформації (спочатку це була інформація науково-технічного, бібліотечного характеру) за допомогою різних автоматичних засобів.

В багатьох країнах більше використовується термін "computer science" (комп'ютерна наука, наука про комп'ютери, точніше, наука про перетворення інформації за допомогою комп'ютерів).

Можна відзначити три основні гілки інформатики: теоретичну, практичну і технічну. Відзначимо, що розподіл інформатики як науки і людської діяльності на ті або інші частини залежить від мети, задач, ресурсів даної проблеми і часто воно буває умовним.

Теоретична інформатика (brainware, "мозкове забезпечення") вивчає теоретичні проблеми інформаційних середовищ.

Практична, прикладна інформатика (software, "гнучке, програмне забезпечення") вивчає практичні проблеми інформаційних середовищ.

Технічна інформатика (hardware, "важке, апаратне забезпечення") вивчає технічні проблеми інформаційних середовищ.

Приклад. Задача побудови математичної моделі прогнозу кредитного ризику банку – це задача теоретичної інформатики і економіки (природно). Побудова алгоритму прогнозу по цій моделі – задача теоретичної інформатики. Розробка комп'ютерної програми (комплексу програм) для прогнозу ризику – задача практичної інформатики.

Інформатика, як і математика, є наукою для опису і дослідження проблем інших наук. Вона допомагає прокладати і усилювати міждисциплінарні зв'язки, досліджувати проблеми різних наук за допомогою своїх ідей, методів, технологій.

Фундаментальність інформатики додає не тільки широке і глибоке використовування математики і інших природних наук, формальних методів і засобів, але і спільність і фундаментальність її результатів, їх універсальна методологічна спрямованість у виробництві знань суспільства.

Світоглядна роль інформатики полягає, зокрема, в тому, що вона допомагає вникати (особливо, в інформаційну) суть явищ, що відбуваються в оточуючому нас світі.

Виховна роль інформатики полягає, у виробленні дослідницького, творчого, алгоритмічного підходу до справи, наполегливості, терпіння і працьовитості, акуратності, логічності і строгості думок, розвитку умінь виділяти головне та ігнорувати другорядну, що не впливає на суть проблеми, ставити і досліджувати нові задачі, використовувати інформаційні технології при рішенні різноманітних задач тощо.

Культурна роль інформатики полягає зокрема в тому, що підвищення інформаційної і комп'ютерної культури природним чином, відповідно до функцій інформатики сприяє підвищенню професійної, загальної культури (мислення, поведінки, вибору). Інформатика – це свого роду особлива культура і мистецтво інформаційно-логічного представлення знань.

Естетична роль інформатики естета (наука про прекрасне) полягає в зведенні розрізнених елементів і зв'язків досліджуваної проблеми в цілісну композицію, що володіє естетичними якостями (краса, колір, форма, пропорція, симетрія, гармонія, єдність частин цілого, задоволення тощо), в зведенні цілого до її частин з метою підвищення естетичних якостей сприйняття (у тому числі і віртуального) процесу, явища.

Інформатика широко використовується як в традиційних, природничонаукових областях (фізика, біологія, економіка тощо.), так і в гуманітарних (історія, лінгвістика, психологія, соціологія тощо).

Інформація — сукупність даних, зафіксованих на матеріальному носії, збережених і поширених в часі та просторі.

Інформація актуалізується за допомогою різної форми повідомлень – певного виду сигналів, символів.

Інформація по відношенню до джерела або приймача буває трьох типів: вхідна, вихідна і внутрішня.

Інформація по відношенню до кінцевого результату початкова, проміжна і результуюча.

Інформація по її мінливості постійна, змінна і змішана.

Інформація по стадії її використовування первинна і вторинна.

Інформація по її повноті надмірна, достатня і недостатня.

Інформація по доступу до неї відкрита і закрита.

Основні властивості інформації: повнота; актуальність; релевантність; пертинентність; адекватність; зрозумілість; достовірність; масовість; стійкість; цінність і ін.

Інформація – зміст повідомлення, повідомлення – форма інформації.

Інформація збережена на ПК вимірюються в байтах, кілобайтах, мегабайтах, гігабайтах, терабайтах, петабайтах і эксабайтах.

Приведемо основні співвідношення між одиницями вимірювання повідомлень:

1 біт (binarydigit – двійкове число) = 0 або 1

1 байт = 8 біт

1 кілобайтів (1К) = 1024 байт

1 мегабайт (1М) = 1024 Кбт

1 гігабайт (1Г) = 1024 Мбт

1 терабайт (1Т) = 1024 Гбт

1 петабайт (1П) = 1024 Тбт

1 эксабайт (1Э) = 1024 Пбт.

Інформаційне середовище – це середовище (система і її оточення) з взаємодіючих інформаційних систем, включаючи інформацію, що актуалізується в цих системах.

Встановлення відносин і зв'язків, опис їх формальними засобами, мовами, розробка відповідних описам моделей, методів, алгоритмів, створення і актуалізація технологій, що підтримують ці моделі і методи, і складає основну задачу інформатики як науки, освітньої області, сфери людської діяльності.

Інформатику можна визначити як науку, що вивчає незмінні єства (інваріанти) інформаційних процесів, які протікають в різних предметних областях: в суспільстві, в пізнанні, в природі.