Для настроювання параметрів Панелі задач необхідно викликати вікно її властивостей. Це можна зробити або через Головне менюзакомандоюПуск —> Настройка —> Панель задач, або через контекстне меню Панелі задач за командоюСвойства. На вкладціПанель задач діалогового вікна властивостей Панелі задач встановлено такі параметри:
• Закрепить Панель задач — закріплення Панелі задач в певному положенні, з якого її не можна перемістити в інше місце екрана;
• Автоматически скрывать Панель задач — автоматичне згортання Панелі задач у вузьку сіру лінію вздовж межі екрана. Щоб відобразити її знову, треба підвести вказівник миші до цієї лінії;
• Отображать Панель задач поверх остальных окон — Панель задач завжди виводиться на екран зверху вікон програм, що працюють, і не перекривається ними;
• Группировать сходные кнопки Панели задач — об'єднання в одній кнопці кількох задач однієї програми;
• Отображать панель быстрого запуска — приховування або відображення панелі, на якій містяться кнопки швидкого запуску програм;
• Отображать часы — відображення годинника у правій частині Панелі задач;
• Скрывать неиспользуемые значки — приховування значків, які не використовуються в області повідомлень.
Настроювання структури Головного меню
Друга вкладка вікна властивостей Панелі задач призначена для настроювання Головного меню Windows. На цій вкладці розташовані два перемикачі:Меню ПускіКлассическое меню Пуск. При виборі першого перемикача Головне меню набирає стандартного вигляду, що характерний для WindowsХР, при виборі другого — традиційного вигляду, що характерний для Windows 9x, NT, 2000, Me. Кожному перемикачу відповідає кнопкаНастроить, що відкриває відповідне діалогове вікно настроювання.
Настроювання стандартного меню. На вкладціОбщие у групіРазмер значков для программ за допомогою перемикачівкрупные значкиімелкие значки можна настроїти вигляд значків, що відображатимуться в Головному меню. У групіПрограммы за допомогою лічильникаКоличество программ в меню Пуск можна збільшити кількість програм, що відображаються в лівій частині Головного меню. Натисканням кнопкиОчистить список можна видаляти ярлики з цієї частини (список програм, що використовуються найчастіше). У групіОтображать в меню Пуск можна вказати програми роботи з Інтернет та електронною поштою, а також задати їх відображення у списку закріплених програм Головного меню. На вкладціДополнительно можна вибрати елементи, що відображаються в меню Пуск, настроїти підменю, що відкриваються в разі затримання над елементом курсору миші, а також очистити списокНедавние документы, що містить покажчики на документи, з якими останнім часом працював користувач.
Настроювання класичного меню. Включення об'єктів до Головного меню полягає у створенні ярликів з подальшим їх розміщенням у певних папках. Щоб додати нові об'єкти, необхідно клацнути по кнопціДобавить. Відкривається вікно Майстра створення ярлику. Далі необхідно заповнити поле командного рядка об'єкта, що включається в меню, або клацнути по кнопціОбзор, щоб знайти його. Потім слід клацнути по кнопціДалее, після чого на екрані з'являється діалогове вікноВыбор папки. У ньому слід вибрати папку, що відповідає бажаному розташуванню програми в системі Головного меню, або створити нову папку, в яку можна помістити вибрану програму. Після клацання по кнопціДалее залишається ввести назву нового елемента меню. Зробивши це, потрібно клацнути по кнопціГотово, щоб додати в меню створений об'єкт.
Система Windows дає змогу працювати з Головним меню як із спеціальною папкою, розглядаючи її структуру у вигляді папки, вкладені меню — у вигляді вкладених папок, а пункти меню — у вигляді ярликів програм. Для цього призначена кнопкаВручную цього діалогового вікна. Після клацання по цій кнопці відкривається структура Головного меню у вигляді вікна папки у програмі Проводник, після чого можна змінювати за власним бажанням.
Для видалення ярликів або папок у структурі Головного меню треба натиснути кнопкуУдалить. При цьому відкривається вікно Удаление ярлыков и папок, в якому можна здійснювати необхідні операції.
КнопкаСортировать використовується для упорядкування елементів менюПрограммы.
Натисканням кнопкиОчистить у вікні настроювання класичного меню можна очистити список нещодавно опрацьованих документів з пунктуНедавние документы Головного меню.
У нижній частині вікна розміщується групаДополнительные параметры меню Пуск, за допомогою якої можна вибрати елементи для відображення у класичному меню Пуск.
Для додавання елементів як у стандартне, так і у класичне меню існують й інші способи. Так, можна перетягти об'єкт на кнопку Пуск, а потім у список програм у підменю. Можна також скористатися командоюОткрыть общее для всех меню з контекстного меню кнопкиПуск і створити об'єкт у Головному меню, відкритому у вигляді вікна папки. Відкривши підменюВсе программы, можна клацнути правою кнопкою миші по ярлику папки або додатку. При цьому відкривається контекстне меню об'єкта, що містить серед інших командиЗакрепить в меню Пуск, Вырезать, Копировать, Вставить, Удалить, Переименовать, за допомогою яких можна перебудувати структуру Головного меню.
Способы представления информации в наглядном виде
Существует много способов представления информации визуально. Для упрощения и запоминания информации оператором при визуальных способах часто используют специальные символы, если объект имеет характерные изобразительные формы.
Деятельность оператора ограничивается тем, что он имеет дело не с реальными объектами, а с информационными моделями реальных объектов. Физической реализацией информационной модели, предназначенной для зрительного восприятия, является информационное поле средств воспроизведения.
Информационное поле - это находящаяся в поле зрения оператора часть пространства, предназначенная для передачи информации, представленной совокупностью оптических образов.
Все сообщения, поступающие на средства воспроизведения информации, кодируются, т.е. всему сообщению или отдельным его частям присваивается определенный символ.
Различают три основные группы символов: геометрические, физические и цифровые.
Геометрическиевыражают значение какого-либо фактора длиной линии, расстоянием между двумя точками или углом. Они используются и для воспроизведения трехмерной информации.
Физическиеотображают значения параметров физическим состоянием носителя информации. В качестве физической символики используются: интенсивность одноцветной окраски участков поверхности носителя - тонография; степень почернения светочувствительного материала - фотография; интенсивность свечения люминесцентного вещества - люминография; величина электрического потенциала в точках наэлектризованного диэлектрика - электроннография; цвет окраски участков поверхности носителя - колография; величина магнитной индукции в элементах намагниченного носителя - феррография.
Знаковые (цифровые) символы отображают цифры, буквы и условные знаки, их сочетания, соответствующие системам счисления.
Для кодирования информации применяется ряд способов: например изменение формы, цвета и размера знаков; положения и ориентации знаков на информационном поле; яркости свечения.
В табл. 4.1 приведено примерное количество градаций кодов, при котором возможно независимое опознание каждой градации при различных способах кодирования.
Таблица 4.1
Способ кодирования
| Количе-ство градаций
| Способ кодирования
| Количе-
ство
градаций
|
Цвет
Размер
Форма:
буквенно-цифровая с пунктуацией
абстрактная
по ассоциации
Расположение:
линейное
двухмерное
трехмерное
Ориентация
| 3-10
8-16
200-1000
3-5
4-9
8-12
4-8
| Ширина линии
Число (количество)
сигналов
Частота мигания или
мерцания
Яркость
Длина линии
Тип линии (из точек, тире)
Фокусировка или искажения
Объемность
Движение
| 2-3
2-4
2-4
2-4
3-4
2-3
2-10
|
Применяют три основных способа: 1) буквенно-цифровой; 2) в виде специальных условных знаков; 3) с помощью линий, площадей, геометрических фигур.
Буквенно-цифровой способ представления информации широко распространен, как наиболее привычный и удобный для восприятия. Символы кода (буквы, цифры) объединяются в более сложные кодовые группы (слова, числа, таблицы), которые отображают действительные предметы или отвлеченные понятия.
Способ представления информации в виде специальных условных знаков применяют для упрощения понимания и запоминания информации при визуальных способах. При этом часто используют специальные символы, особенно тогда, когда воспроизводимое понятие или объект имеют характерные изобразительные формы. Этот способ удобен для восприятия логических взаимосвязей отдельных элементов систем, для отображения решения, состояния управляемых объектов, типов объектов. Максимальное число различных символов ограничивается памятью оператора. Для облегчения восприятия информации в условиях кратковременного воспроизведения быстроменяющейся обстановки используются символы различных цветов, частот мерцаний и яркостей.
Способ представления информации с помощью линий, площадей, геометрических фигур применяют тогда, когда некоторые виды информации невозможно отобразить на визуальных индикаторах с помощью буквенно-цифровых знаков или символов. Так, авиалинии, изотермы, дороги, топографические контурные линии, графики функций, метеорологические карты лучше всего воспроизводить прочерчиванием линий.
Часто возникает необходимость воспроизводить площади, геометрические фигуры: для обозначения болот, участков выпадения вредных осадков, районов действий, различных участков на картах и графиках.
Информационные поля могут строиться в виде: текста, таблиц, условных знаков на картах, схем, экранов, сетевых графиков, функциональных графиков, диаграмм, гистограмм и т.д.
Целесообразность использования того или иного вида кодирования определяется видом информации.