Діалогові вікна призначені для введення додаткових параметрів, необхідних для виконання викликаної команди.
Вікна діалогу можуть приймати будь-які розміри і складатися з різних елементів, до яких належать вкладки, командні кнопки, текстові поля, списки, списки, що розкриваються, перемикачі, прапорці, лічильники, регулятори.
Вкладки — це панелі, що забезпечують перегляд певного набору параметрів і роботу з ним.
Діалогове вікно обов'язково містить командні кнопки (поля дії) – невеликі прямокутники з написами всередині. Одразу після клацання по такій кнопці виконується відповідна команда.
Більшість діалогових вікон містить так звані текстові поля (поля введення) – обмежені прямокутною рамкою області, в які можна вводити потрібну текстову інформацію.
Список – це набір об'єктів, що пропонуються на вибір, наприклад список файлів документів, які можна відкрити.
Різновидом списків є список, що розкривається – це список, стиснутий до одного варіанта. Він має вигляд текстового поля, в якому зображується вибраний елемент з розміщеною праворуч кнопкою із спрямованою вниз стрілкою 
. Для відкриття списку треба клацнути по цій кнопці або по супровідному напису в полі вибору.
У багатьох програмах використовується комбінація текстового поля зі списком. У цьому разі значення параметра вибирається зі списку клацанням по ньому мишею або вводиться з клавіатури.
Перемикачі (круглі кнопки вибору) призначені для вибору одного із взаємовиключних варіантів.
Прапорці (квадратні поля вибору) можуть розміщуватись як групами, так і окремо, причому кожний з них цілком самостійний.
Лічильник – це пара стрілок, за допомогою яких можна збільшувати або зменшувати значення параметра у пов'язаному з ним текстовому полі.
Регулятор має вигляд важільця 
, переміщення якого з боку в бік збільшує або зменшує значення пов'язаного з ним параметра.
