Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиних мети і завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.
Бюджетне (міжбюджетне) регулювання - сукупність прийомів, методів, інструментів, форм та важелів впливу, завдяки яким органи державної або місцевої влади формують, розподіляють (перерозподіляють) та витрачають фонди бюджетних коштів для досягнення цілей, визначених соціально-економічною політикою держави.
Бюджетне планування - діяльність, пов'язана із здійсненням аналізу й оцінкою потенційних фінансових можливостей місцевих органів влади будь-якого рівня бюджетної системи щодо фінансування бюджетних програм у період їх виконання; охоплює сукупність принципів, методів, системи показників та певних заходів, що необхідні для виконання плану, його моніторингу.
Бюджетний процес - регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Бюджетний унітаризм - модель організації міжбюджетних відносин, яка характеризується бюджетною централізацією, надходженням більших податків до державного бюджету, встановленням єдиних стандартів громадських послуг та проведення єдиної політики щодо розв'язання проблем бюджетної забезпеченості з центру на місця; органи виконавчої влади та місцевого самоврядування позбавлені самостійності та стимулів у нарощуванні доходів бюджету та їх витрачанні.
Бюджетний федералізм - модель фінансових відносин, яка передбачає помітну автономію бюджетів різного рівня, охоплює систему політичних, правових, організаційних, фінансово-економічних відносин щодо законодавчого розмежування повноважень і сфер відповідальності між органами влади різного рівня та наділення їх адекватними фінансовими ресурсами для розвитку підпорядкованих територій.
Бюджетний цикл - послідовна зміна взаємопов'язаних стадій бюджетного процесу, для якого притаманні водночас й безперервність, й дискретність.
Вертикальний фіскальний дисбаланс - невідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншого рівня влади (регіонального або місцевого) та обсягами повноважень, обов'язків і завдань, якими даний рівень влади наділений для забезпечення громадських і державних послуг відповідно до чинного законодавства.
Видатки бюджету- це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення боргу, надання кредиту з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, повернення надлишково сплачених до бюджету сум податків та зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення бюджетного відшкодування.
Витрати бюджету- містять видатки бюджету, а також операції з надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.
Головні розпорядники бюджетних коштів- міністерства, інші центральні органи державної влади, виконавчі органи Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації в особі їх керівників, установи в особі їх керівників, які отримують бюджетні повноваження шляхом установлення бюджетних призначень, що визначаються в законі про Державний бюджет України, постанові Верховної Ради Автономної Республіки Крим про бюджет Автономної Республіки Крим, рішеннях обласної, районної, міської, селищної чи сільської ради про обласний, районний чи місцевий бюджет; готують бюджетні запити на стадії складання бюджету, розподіляють бюджетні асигнування, затверджують кошториси доходів та видатків підвідомчим розпорядникам бюджетних коштів, подають звіти про виконання цих кошторисів.
Горизонтальні фіскальні дисбаланси- невідповідність між обсягами фінансових ресурсів однієї або кількох територіальних одиниць одного рівня й обсягами повноважень, обов'язків та завдань, які на них покладаються, внаслідок різного соціально-економічного потенціалу; пов'язані з різними фінансовими можливостями органів влади одного територіального рівня.
Групування витрат за економічними елементами- здійснюється для організації контролю за рівнем витрат у цілому по підприємству, визначення загального обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і грошових коштів.
Групування витрат за статтями калькуляції- призначене для організації аналітичного обліку витрат і калькулювання собівартості окремих видів житлово-комунальних послуг (робіт), обчислення витрат в розрізі структурних підрозділів комунального підприємства.
Додаткові дотації- кошти, призначені для усунення втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг.
Дотація вирівнювання- міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.
Доходи бюджету- виражені в грошовій формі відносини власності між державою та юридичними й фізичними особами в процесі вилучення державою частини необхідного і додаткового доходу; це всі податкові, неподаткові й інші надходження на безповоротній основі, стягування яких передбачене законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).
Житлове господарство адміністративно-територіальних утворень- соціальна галузь місцевого господарства, що поєднує житловий фонд, нежитлові споруди та інженерно-технічні об'єкти, призначені для благоустрою будинків та прилеглих до них територій, утримання й експлуатація яких здійснюється відповідними житлово-експлуатаційними, а також ремонтно-будівельними, постачальницькими, транспортними та іншими підприємствами й організаціями, які входять до складу суб'єктів господарювання цієї галузі.
Житлово-комунальне господарство- важлива соціально орієнтована ланка економіки країни, багатогалузевий господарський комплекс, призначення якого полягає у наданні житлових та комунальних послуг населенню, бюджетним установам та комерційним підприємствам, що забезпечують реалізацію відповідних прав і захист здоров'я громадян, сприяє соціально-економічному розвитку та зміцненню безпеки держави.
Індекс відносної податкоспроможності- коефіцієнт, який характеризує рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці порівняно з аналогічним середнім показником по Україні у розрахунку на одну людину.
Калькулювання собівартості- визначення розміру витрат у грошовій формі на виробництво одиниці певного виду готової продукції по окремих видах витрат.
Коефіцієнт вирівнювання- показник, який використовується для розрахунку обсягу коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, з метою стимулювання нарощування доходів місцевих бюджетів у процесі бюджетного планування.
Комунальне господарство- складова житлово-комунального комплексу, яка забезпечує надання необхідного обсягу санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних, енергетичних і транспортних послуг мешканцям населених пунктів, а також здійснює відповідне комунальне обслуговування суб'єктів господарювання.
Концепція субсидіарності- модель фінансових відносин, що полягає в партнерських відносинах між центром та регіонами (місцями) в частині надання фінансової допомоги для розв'язання тих проблем, які краще розв'язувати на нижчому рівні для отримання максимально ефективного результату.
Кошторис- основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, який визначає повноваження щодо отримання надходжень та розподілу бюджетних асигнувань на утримання установи, здійснення заходів щодо її господарського розвитку протягом бюджетного періоду.
Лімітна довідка про бюджетні асигнування- документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно з законодавством мають бути визначені на основі нормативів; видається Мінфіном, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником.
Міжбюджетні відносини- відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами в частині забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання ними функцій, передбачених Конституцією, Бюджетним кодексом та чинним законодавством України.
Міжбюджетні трансферти- кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.
Місцевий (консолідований) борг- загальна сума заборгованості Автономної Республіки Крим або територіальної громади міста, яка складається з усіх отриманих і непогашених боргових зобов'язань відповідної території, з урахуванням боргових зобов'язань в результаті наданих гарантій суб'єктам господарювання, які виникають на підставі законодавства або договору.
Місцевий бюджет- економічні відносини між територіальною громадою, суб'єктами господарювання та фізичними особами, спрямовані на формування фонду грошових коштів та фінансування місцевих і громадських потреб, підвищення соціально-економічного розвитку територій та поліпшення добробуту територіальної громади.
Місцеві запозичення- операції, пов'язані з отриманням місцевим бюджетом коштів на умовах строковості, повернення та платності, що викликають появу зобов'язань місцевих органів влади перед кредиторами.
Місцеві позикипов'язані з отриманням місцевим бюджетом коштів на покриття тимчасових касових розривів на принципах строковості та повернення.
Місцеві фінанси- система економічних відносин з приводу формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для виконання місцевими органами влади покладених на них власних і делегованих повноважень, підвищення добробуту територіальної громади й соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці.
Місцеві фінансові ресурси- сукупність всіх грошових коштів, які перебувають у розпорядженні місцевих органів влади, а також підвідомчих їм підприємств комунальної власності за рахунок надходження доходів у спосіб, передбачений законодавством.
Об'єкти права комунальної власності- рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси, право власності на безхазяйну річ, знахідку, бездоглядну домашню тварину тощо, підприємства, установи, організації, а також приміщення, споруди, інші об'єкти, розташовані на відповідній території для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад.
Обслуговування місцевого боргу- операції щодо здійснення плати за користування кредитом (позикою), сплати комісій, штрафів та інших платежів, пов'язаних з управлінням місцевим боргом.
Одержувачі бюджетних коштів- фізичні або юридичні особи, які не належать до бюджетних установ, але згідно з затвердженим бюджетом мають право на отримання коштів з бюджету через відповідного розпорядника коштів на підставі рішення відповідного органу державної влади, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.
Паспорт бюджетних програм- документ, який містить усю потрібну інформацію з визначенням суми коштів, затверджену в бюджеті для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики.
План асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів з бюджету)- помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету), затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань.
План використання бюджетних коштів- розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, в розрізі видатків бюджету, структура яких відповідає повній економічній класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету.
План надання кредитів із загального фонду бюджету- помісячний розподіл надання кредитів з бюджету, затверджених у загальному фонді кошторису, за класифікацією кредитування бюджету, який регламентує протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань.
План спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків)- це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), затверджених у спеціальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків або класифікацією кредитування бюджету, який регламентує протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань, в розрізі доходів бюджету за кодами класифікації доходів бюджету, фінансування бюджету за кодами класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, повернення кредитів до спеціального фонду бюджету за кодами програмної класифікації видатків та кредитування бюджету і класифікації кредитування бюджету.
Погашення місцевого боргу- операції з повернення позичальником кредитів (позик) відповідно до умов кредитних договорів та/або випуску боргових цінних паперів.
Помісячний план використання бюджетних коштів- помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету, який регламентує для вищих навчальних закладів І-ІУ рівня акредитації та наукових установ, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань.
Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі - метод управління бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу.
Результативні показники бюджетних програм - кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми, підтверджені статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю, та дають можливість оцінити використання коштів на виконання бюджетної програми.
Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи та організації в особі їх керівників, які надають відповідні послуги, виконують функції, не пов'язані з отриманням прибутку, що покриваються за рахунок бюджетних коштів.
Собівартість продукції (робіт, послуг) - грошовий вираз затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
Субвенції - сума коштів, що спрямовується на конкретні заходи.
Суб'єкт права комунальної власності - територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Суб'єкти господарювання комунального сектора економіки - суб'єкти, які діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Тариф - розрахована на підставі чинних нормативно-правових актів ціна (сукупність цін) одиниці надання послуги (виконання роботи).
Тимчасовий касовий розрив - неможливість місцевого бюджету на конкретну дату погасити бюджетні фінансові зобов'язання за захищеними видатками або взагалі здійснити планове фінансування поточних видатків за рахунок залишків власних коштів, поточних власних надходжень та надходжень з державного бюджету (міжбюджетних трансфертів).
Управління місцевим боргом - сукупність дій, пов'язаних із здійсненням запозичень, обслуговуванням і погашенням місцевого боргу, інших правочинів з місцевим боргом, що спрямовані на досягнення збалансованості бюджету та оптимізацію боргового навантаження.
Фінансова незалежність- можливість самостійного володіння, розпорядження та користування власними фінансовими ресурсами, адекватними бюджетним повноваженням будь-якої адміністративно-територіальної одиниці, виходячи з інтересів і потреб територіальної громади й у межах законодавства, а також необхідність нести за них відповідальність.
Фінансове вирівнювання- приведення у відповідність витрат місцевих бюджетів до гарантованого державою мінімального рівня соціальних послуг на одного мешканця у межах територій з різним соціально-економічним потенціалом та рівнем розвитку.
Фінансовий контроль у бюджетному процесі- цілеспрямована діяльність законодавчих (представницьких) та виконавчих органів державної й місцевої влади, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни та раціональності в процесі формування, розподілу, використання бюджетних коштів з метою забезпечення соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів бюджетних відносин.
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості- гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування; використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.
