Митні тарифи виконують три основні функції:
• фіскальну — забезпечують поповнення доходної частини державного бюджету та поліпшують стан платіжно го балансу;
• протекціоністську — захищають національних виробників від іноземної конкуренції;
• балансуючу — запобігають небажаному експорту товарів, внутрішні ціни яких нижчі від світових.
Виділяють декілька класифікацій митних тарифів (табл. 4.2). Залежно від способу стягнення митні тарифи бувають:
• адвалорні — встановлюють у відсотках до митної вартості товару;
• специфічні — нараховують у визначеному розмірі доодиниці вимірювання товару;
• кс мбіновані — об'єднують специфічні та адвалорні мита.
За об'єктом оподаткування застосовують тарифи:
• імпортні — обкладаються усі товари, що ввозяться докраїни;
• експортні — нараховуються на експортні товари;
• транзитні — збори, які стягують з товарів, що перевозяться транзитом через територію країни.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Таблиця 4.2
|
|
|
| Види митних тарифів
|
|
|
|
|
|
|
|
| За способом стягнення
|
| Адвалорні
| Специфічні
|
| Комбіновані
|
| За об'єктом оподаткуван-
|
| Імпортні
|
| Експортні
|
|
| Транзитні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| За характером дії
|
|
| Сезонні
| Антидемпінгові
| Компенсаційні
|
| За походженням
| Автономні
| Конвенційні
| Преференційні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| За типами ставок
|
| Постійні
|
|
| Змінні
|
|
|
| —
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| За способом нарахування
| Номінальні
| Ефективні
|
|
|
| —
|
За характером дії митні тарифи класифікують як:
• сезонні, що застосовуються для оперативного регулю вання торгівлі сезонною продукцією;
Глава 4. Напрями таінструменти зовнішньоторговельної політики ...
•;»>,* антидемпінгові, які вводять з метою захисту від
1 (.демпінгу;
• компенсаційні, які нараховують під час імпорту товарів,••.і>;>Г\І> у виробництві яких використано субсидії і їх ввезення
(Щи:ч| завдає шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів.
н За походженням мита бувають:
• автономні, які вводяться на підставі односторонніхрішень уряду;
• конвенційні, що визначаються на базі двосторонніх абобагатосторонніх угод;
• преференційні, що встановлюються на основі багатосторонніх угод за ставками нижчими, ніж діючі.
За типами ставок митні тарифи поділяють як:
• постійні, що встановлюються урядом і не змінюютьсязалежно від обставин;
• змінні, що змінюються залежно від обставин, визначених урядом.
За способом нарахування мита бувають:
• номінальними, які визначаються в самому тарифі;
• ефективними, що встановлюють рівень митних зборівіз врахуванням мита на комплектуючі.
Розглянемо наслідки від впровадження митного тарифу, використовуючи базисну теорію митного тарифу.
Ця теорія була сформульована неокласиками, які довели, що впровадження митного тарифу негативно позначається на динаміці функціонування міжнародного ринку — при застосу ванні митного тарифу програє не лише країна, що їх сплачує, а й країна, що його вводить. У цілому митні тарифи практично завжди зменшують рівень добробуту нації, оскільки спожи вачі втрачають більше, ніж отримують виробники і держава разом. Тариф перерозподіляє доходи споживачів імпортної продукції на користь інших соціальних груп. Як правило, сти мулювання вітчизняного виробництва може бути більш ефек тивним при використанні інструментів нетарифного регулю вання. Але в деяких випадках доцільно використовувати саме
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
митний тариф. Наприклад, застосування митного тарифу сприяє підтримці національного товаровиробника і як наслідок — зростанню національного виробництва та зайня тості ресурсів. Крім того, тарифні надходження може застосо вувати уряд як джерело для фінансування соціальних програм . та інвестиційної діяльності.
Розглянемо наслідки впровадження митного тарифу на прикладі українського ринку зерна (рис. 4.1).
Після впровадження митного тарифу на ринку зерна Ук раїниціна 1 т зерна становитиме 550 грн.
РГР2+МТ,
де Рх — ринкова ціна до впровадження митного тарифу; Р2 — ринкова ціна після впровадження митного тарифу; МТ — величина митного тарифу.
Наслідки від впровадження митного тарифу для країни-імиортера визначаються сукупною зміною ренти національ- . них споживачів, виробників та бюджетних надходжень.
В умовах відсутності митного тарифу рента українських споживачів при ціні Рх визначалась областю m+a+b+c+d, aпісля введення митного тарифу і зростання ринкової ціни до рівня Р2 вона зменшилась до області тп. Таким чином, чистий програш українських споживачів від впровадження митного
Глава 4. Напрями та інструменти зовнішньоторговельної політики ...
тарифу становить область a+b+c+d. Рента виробників у цьому випадку зростає з області є до області е+а, тобто чистий виг раш українських виробників зерна становить область а.
При впровадженні митного тарифу на зерно зростають і національні бюджетні надходження, приріст яких визна чається областю с
де С — зміна бюджетних надходжень при впровадженні митного тарифу;
МТ — величина митного тарифу; М2 — обсяг українського імпорту зерна після введення
митного тарифу.
Таким чином, якщо рента українських споживачів змен шується на область a+b+c+d, а рента виробників зростає на область а, бюджетні надходження зростають на область с, то національний добробут зменшується на область b+ d; це визначається перевищенням програшу національних споживачів над виграшем національних виробників та збільшенням бюд жетних надходжень. Область b представляє виробничий ефект тарифу — зменшення добробуту внаслідок переорієнтації спо живчого попиту з дешевшої імпортної продукції на дорожчу вітчизняну. Область d характеризує споживчий ефект тарифу
— зменшення добробуту внаслідок зниження попиту. Спожи вачі могли заплатити за додаткову кількість зерна ціну в інтер валі від 500 до 550 грн, щоб задовольнити свій попит, не змен шуючи його. Але тариф не дозволяє цього зробити й тому внутрішній попит зменшується.
4.3. Інструменти нетарифного регулювання т
Поряд з тарифними інструментами регулювання застосо вуються й нетарифні, які можна класифікувати як кількісні, фінансові та методи прихованого протекціонізму.
До кількісних належать квотування, ліцензування та "до бровільні" обмеження експорту, а також експортний податок.
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
Квота —кількісне обмеження обсягу імпорту або експорту на певний період.
За напрямом дії квоти поділяють на:
• імпортні — кількісні обмеження імпортованої продукції;
• експортні — частка кожної країни в сукупному експортітовару.
За масштабом дії квоти бувають:
• глобальними — частка товару в обсязі світової торгівлінезалежно від того, яка країна його імпортує або екс портує;
• індивідуальними — визначаються в межах глобальноїдля кожної країни, що імпортує або експортує товар.
На відміну від тарифу квоти, по-перше, нівелюють вплив іноземної конкуренції на внутрішні ціни. При введенні квоти імпорт не може збільшуватись, тому й зростає розрив між внутрішніми та світовими цінами, збільшується прибуток від імпорту. По-друге, квоти ізолюють внутрішній ринок від про никнення нових товарів. У сучасних умовах господарювання квоти застосовуються частіше, ніж тарифи. Це пояснюється тим, що тарифні ставки регламентуються міжнародними тор говими угодами, і уряду зручніше застосовувати квоти. Крім того, підприємства віддають перевагу квотам тому, що добити ся спеціальних ліцензій, привілеїв легше, ніж впровадити "не обхідний" тариф.
Розглянемо наслідки від впровадження квоти на прикладі імпорту велосипедів на ринку США.
Впровадження імпортної квоти (рис. 4.2) зумовлює зрос тання національного виробництва з 50 до St та граничних ви трат з 200 до 220$, виграш виробників дорівнює області а. Про граш споживачів становить область a+b+c+d. Якщо ліцензії наімпорт продаються державою на аукціоні, то виграш держави становить область c+d. Чистий національний програш від впровадження імпортної квоти дорівнює області Ь+е.
Глава 4. Напрями та інструменти зовнішньоторговельної політики ...
Тісно пов'язані з квотуванням ліцензування та "доб ровільне" обмеження експорту.
Ліцензування — це регулювання зовнішньої торгівлі зарахунок надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товару у певному обсязі.
"Добровільне" обмеження експорту —кількісне обмеження експорту, визначене обов'язками одного з партнерів у обмеженні експорту, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару.
Абсолютним віддзеркаленням імпортного тарифу є ме ханізм впровадження експортного податку. Розглянемо за стосування експортного оподаткування на прикладі експорту зерна з Канади (за умови, що її торговельна політика не впли ває на рівень світових цін на зерно) (рис. 4.3). Експортний по даток у розмірі 1$ за буш. зерна робить експорт зерна менш прибутковим, і виробники повертають частину зерна на внутрішній ринок.
Це знизить рівень цін з 5$ (рівень світових цін) до 4$ за буш. У цих умовах виробники переміщують частину ресурсів в іншу сферу, у той же час обсяг попиту на зерно у вітчизня них споживачів зростає з D0 до Dx,
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
Через зменшення ціни виробники зазнають збитку, що складає область a+b+c+d. Споживачі одержують виграш, який дорівнює області а.
Розмір витрат, що збираються і розподіляються державою, дорівнює області с. У цілому країна втрачає області bid — втрати експортерів, які не компенсуються виграшем.
В основі політики оподаткування частини експорту ле жить сподівання на монопольне становище країни на світово му ринку, що змушує країни переплачувати за імпортний то вар.
Найбільш розповсюдженими фінансовими інструмента ми торговельної політики є субсидії, кредитування та анти демпінгове регулювання.
Субсидії — це грошові виплати, спрямовані на підтримкунаціональних експортерів та непряму дискримінацію імпорту.
При введенні виробничої субсидії (рис. 4.4) рівень внутрішньої ціни Pd наближається до світової Рю, і тому фак тичний обсяг споживання складає D0 (при введенні тарифу він зменшується до рівня Д ) . У випадку використання субсидії абсолютна втрата національного добробуту зменшується на область d, оскільки обсяг імпорту значно більший, ніж після впровадження тарифу (50 D0 >51 D1 ). Втрата добробуту, що виз начається областю Ь, зберігається, тому що розширення вітчизняного виробництва в галузях, що конкурують з імпор том, пов'язане з додатковими витратами.
Глава 4. Напрями та інструменти зовнішньоторговельної політики ...
Досить часто приховане субсидіювання експорту здійснюється завдяки експортному кредитуванню, що перед бачає фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмами.
Субсидіювання експорту в умовах загострення конку рентної боротьби може приймати негативні форми, спрямо вані на подолання конкурентів завдяки демпінгу. У цьому ви падку країні доцільно застосувати антидемпінгове регулю вання — заборону необгрунтованого зменшення ціни нижчевід рівня світової.
Методи прихованого протекціонізму являють собою різноманітні бар'єри, що створюються державними установа ми для вільної зовнішньої торгівлі. Серед них виділяють: технічні бар'єри (вимоги дотримання національних стандартів якості продукції), внутрішні податки і збори (ПДВ, акцизи, податок на продаж); державні закупки національної продукції та дискримінація імпорту в межах митного союзу.
Тенденції протекціонізму закріплюються завдяки діяль ності митних союзів, у межах яких здійснюється дискримінація імпорту (диференціація цін на продукцію країн — учасницьмитного союзу та країн, що не входять до його складу).
Отже, нетарифні обмеження створюють переваги одним економічним суб'єктам за рахунок інших. Економічні дослідження підтверджують, що витрати протекціонізму пере-
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
вищують його короткотермінові переваги. Тому в довго терміновому періоді тенденція лібералізації міжнародної торгівлі повинна бути визначною при формуванні зовнішньо торговельної політики держави.
Основні терміни та поняття
Тарифне регулювання Нетарифне регулювання Митний тариф Імпортна квота Виробнича субсидія Ліцензування Кредитування
"Добровільне" обмеження експорту Експортний податок Дискримінація імпорту в межах митного союзу Антидемпінгове регулювання
Контрольні та дискусійні питання
1. Обґрунтуйте наслідки впровадження митного тарифу на імпорт автомобілів в Україну.
2. Які інструменти прихованого протекціонізму застосовують ся в Україні?
3. У чому полягають відмінності впливу митного тарифу та ви робничої субсидії?
4. Чи можна вважати експортне кредитування прихованим субсидіюванням експорту? Чому?
5. Які аргументи застосовують прихильники та супротивники митних тарифів?
Вправи
Вправа 1.Для кожного положення, наведеного нижче, знайдітьвідповідне йому поняття.
1. Кількісне обмеження імпортованої продукції.
2. Частка кожної країни в сукупному експорті товару.
Глава 4. Напрями та інструменти зовнішньоторговельної політики ...
3. Надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товару.
4. Кількісне обмеження експорту, визначене обов?язками одно го з партнерів у обмеженні експорту, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару.
5. Фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмами.
6. Заборона необгрунтованого зменшення цін нижче від рівня світових.
7. Диференціація цін на продукцію країн — учасниць митного союзу та країн, що не входять до його складу.
8. Обсяг продукції, що визначається у межах глобальної квоти для кожної країни-експортера або імпортера.
9. Митний тариф, спрямований проти окремих країн або то
варів.
10. Тариф, що здійснюється заходами внутрішньої економічної політики держави.
Поняття
прихований тариф; селективний тариф; індивідуальна квота; ліцензування; кредитування; імпортна квота; експортна субсидія;
антидемпінгове регулювання; дискримінація імпорту в межах митного союзу; "добровільне" обмеження експорту.
Вправа 2.Знайдіть правильну відповідь.
1.Визначте програш споживачів країни N від впровадження
імпортного мита на товар А. Обґрунтуйте відповідь:
92 93
