русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ


Дата додавання: 2014-12-02; переглядів: 1092.


8.1. Основна частина

 

Дипломна робота спеціаліста з фінансів і кредиту робота виконується в формі тексту, ілюстрацій, таблиць на папері формату А4 (210*297 мм).

Робота має бути надрукована на одному боці сторінок стандартного білого паперу. Комп'ютерний набір – 14-й кегль, 1,5 інтервала, шрифт – Times New Roman, абзац – 1,25 см. Текст роботи слід друкувати з вирівнюванням по ширині, додержуючись таких розмірів полів: верхній, нижній – 20 мм, лівий – 30 мм, правий – 10-15 мм.

Вписувати у друкований текст роботи окремі формули можна за допомогою редакторів MS Equation 3,0, MithType. При виконанні роботи необхідно додержуватися рівномірної щільності, контрастності і чіткості зображення протягом усієї роботи. В роботі повинні бути чіткі лінії, літери, цифри та інші знаки. Усі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорні по всій роботі.

Роздруковані на ПЕОМ програмні документи повинні включатися до загальної нумерації сторінок роботи і розміщуватися, як правило, у додатках.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та параграфів роботи. Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи додатками.

Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкуються великими літерами симетрично до тексту без виділення. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці назви розділу та підрозділу не ставиться.

Кожну структурну частину роботи (вступ, розділи, висновки, список використаних джерел та додатки) слід починати з нової сторінки. Підрозділи та підпункти починаються на тому ж листі, де закінчився попередній текст.

Відстань між заголовком розділу і підрозділу – 2 інтервали, між назвою підрозділу і текстом – 1 інтервал; між текстом і назвою наступного підрозділу – 3 інтервали.

 

 

8.2. Нумерація

 

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок, але номер на ній не ставиться. Також номера сторінок не ставляться на листах із анотаціями та змістом. Перша цифра ставиться на сторінці, де розташовано назву „ВСТУП”, і відповідає номеру 4.

Нумерація без крапки після неї проставляється у правому верхньому куті, або посередині подальших сторінок.

Номер розділу ставиться після слів "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка: наприклад, "1.4." (четвертий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи.

 

 

8.3. Ілюстрації

 

Ілюстраціями є наведений графічний матеріал: рисунки, схеми, діаграми. Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.

На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, "Рис. 1.2." (другий рисунок пер­шого розділу). Між номером рисунку і його назвою ставиться пробіл. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються під ілюстрацією по центру, без крапки, без виділення.

Приклад оформлення рисунків наведено в Додатку К.

Ілюстрації (схеми, графіки, рисунки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких є більші за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

8.4. Таблиці, формули, посилання на літературні джерела

 

Цифровий матеріал, як правило, має оформлятись у вигляді таблиці, приклад якої наводиться в Додатку К.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають із великої літери. Назву не підкреслюють.

Текст в таблицях може друкуватися 10-14 кегелем, одинарним інтервалом, без абзацу.

Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо складають одне речення із заголовком, і з великих – якщо вони є самостійними.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, крапка після другої цифри не ставиться: наприклад, "Таблиця 2.3" (третя таблиця другого розділу), нижче розміщується назва таблиці по середині, без крапки, без виділення.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: наприклад, "Продовження табл. 2.3" (у правому верхньому кутку).

У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.

Формули в роботі нумеруються в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку.

Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: "(3.1)" (перша формула третього розділу).

Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Наприклад:

(1.1)

 

де Рак – рівень рентабельності авансованого капіталу, %;

ЧП – чистий прибуток, тис. грн.;

АК – вартість авансованого капіталу, тис. грн.

 

Посилання на джерела інформації в тексті роботи слід зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: "... у працях [1-9]....".

Посилання на ілюстрації до роботи оформлюють порядковим номером ілюстрації: наприклад, "на рис. 2.3"; на формули – порядковим номером формули: наприклад, "у формулі (3.1)". Поси­лання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, "у табл. 1.2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово "дивись": наприклад, "див. табл. 1.2".

 

 

8.5 Список використаних джерел

 

Список використаних джерел вимагає розміщення всіх джерел, використаних у роботі.

Бібліографічний опис документів здійснюється заДСТУ 7.1.2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Слова і словосполучення скорочуються відповідно доДСТУ 3582–97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила». – К.: Держстандарт України, 1998. та ГОСТ 7.12.93 «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила».

Порядок наведення бібліографічних відомостей (з врахуванням вживання великої та малої літер) наступний:

Заголовок опису.

Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва:відомості, які відносяться до назви /відомості про Авторство чи Відповідальність;про інших Осіб. – Відомості про повторність видання / Відповідальність за видання. –Зона специфічних відомостей. – Місце видання:Вид-во, рік. – Фізична (кількісна) характеристика. –(Серія і підсерія;№, т.). –Примітки (додаткова інформація від бібліографа, напр.: системні вимоги до електрон. ресурсів). –ISBN.

Об’єктом аналітичного бібліографічного опису є складова частина документа, для її ідентифікації та пошуку необхідні відомості про документ, в якому вона розміщена. До складових частин документа відносяться: самостійні твори; частина твору, що має самостійну назву; частина твору, що не має назви, але виділена для бібліографічної ідентифікації.

Аналітичний бібліографічний опис складається із зон та елементів, зазначених у такій послідовності:


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
СТРУКТУРА, ОБСЯГ ТА ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ | Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки.


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн