Основними структурними елементами дипломної роботи є:
· титульний лист;
· анотація (на російській та українській мовах);
· зміст;
· вступ;
· основна частина (чотири розділи);
· висновки;
· список використаних джерел;
· додатки.
6.1 В анотації наводяться стислі дані про розглянуті питання. Текст анотації повинен містити стислу характеристику проведених досліджень, отриманих результатів та їх очікувану ефективність. Обсяг анотації не повинен перевищувати десяти рядків друкованого тексту.
6.2 Зміст дипломної роботи починається з нової сторінки та містить найменування і номери початкових сторінок усіх розділів, параграфів, пунктів та підпунктів, зокрема вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел і додатків.
6.3 Вступ (1,5 – 2 сторінки) повинен містити:
- актуальність обраної теми;
- мету роботи;
- задачі, що ставляться для досягнення поставленої мети;
- об’єкт дослідження та коротку інформацію про нього;
- предмет дослідження;
- методи дослідження;
- інформаційне забезпечення;
- обсяг роботи.
6.4 Основна частина включає 4 розділи, кожен з яких має розподілятися на 2-3 підрозділи. Кожен підрозділ передбачає закінчену інформацію.
В першому розділі дипломної роботи студент виконує аналітичне осмислення поставлених в роботі проблем на основі аналізу літературних джерел, законодавчих і нормативних актів, вивчення робіт вітчизняних та зарубіжних вчених. Розглядаються різні підходи до вирішення поставленої проблеми, здійснюється їх оцінка. Обов'язково повинні мати місце посилання на використані джерела (наприклад: [8, с. 15-18]). Обсяг тексту теоретичної частини становить 20-25 сторінок.
Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності організації.
Підсумкову кваліфікаційну роботу оцінюють також за рівнем бібліографічного апарату, який є ключем до джерел, використаних автором при її написанні. Бібліографічний апарат представлено цитуванням, посиланнями і списком використаних джерел.
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору наводять цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
• текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується також вираз "так званий";
• цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
• кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.
Бібліографічне посилання – сукупність бібліографічних відомостей про цитовану працю, розглядуваний або згадуваний у тексті роботи інший документ (його частини або групи документів), необхідних для їх загальної характеристики, ідентифікації і пошуку.
При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, питання підсумкової кваліфікаційної роботи. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документу, надають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, обсяг, інші вихідні дані. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання або коли автор хоче показати еволюцію в поглядах автора.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання у роботі. Посилання в тексті підсумкової кваліфікаційної роботи на джерела слід позначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-6]...". Допускається наводити посилання на джерела у виносках; при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.
Наприклад, цитата в тексті:
"60-ті роки характеризувалися високими середньорічними темпами приросту національного доходу – 7,8 відсотка, витратами на науку з державного бюджету – 11,2 відсотка, чисельністю наукових працівників – 6,9 відсотка" [12, С. 78-79].
В першому розділі підсумкової кваліфікаційної роботи один з підрозділів «Правові аспекти» має містити аналіз-характеристику нормативно-правової бази досліджуваної теми.
Для підготовки до написання даного підрозділу необхідно вивчити не тільки теоретичну літературу, але й нормативно-правову базу теми дослідження. Зокрема, студент повинен підібрати необхідні законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регулюють дану тему. При написанні дипломної роботи слід перевірити відповідність підібраних правових актів діючому законодавству, чи не втратили вони своєї чинності.
Аналіз нормативно-правової бази з теми дослідження доцільно виділити в окремий підрозділ до Розділу 1.
Аналізуючи законодавчу, нормативно-правову базу, студент повинен розкрити правовий статус об’єкта дослідження, як суб’єкта господарювання:
- конституційна основа теми дослідження;
- нормативно-правові акти, що визначають порядок створення об’єкта дослідження як суб’єкта господарської, підприємницької діяльності;
- нормативно-правові акти, що закріплюють порядок організації та здійснення господарської діяльності;
- нормативно-правові акти, що регулюють відносини досліджуваного об’єкта з органами державної влади та місцевого самоврядування;
- нормативно-правові акти, що регулюють укладання, зміну, розірвання господарських та інших договорів, контрактів, а також маркетингову (постачання та збут виготовленої продукції, виконання робіт, надання послуг) діяльність, основою якої є господарсько-договірні зобов’язання;
- нормативно-правові акти, що встановлюють відповідальність за порушення порядку організації та здійснення господарської, підприємницької діяльності, за невиконання, чи неналежне виконання договірних зобов’язань – штрафні, оперативно-господарські, адміністративно-господарські санкції;
- нормативно-правові акти, що визначають правовий режим майна об’єкта дослідження як суб’єкта господарської діяльності, а саме, встановити на якому праві власності або іншому речовому праві (володіння, користування, оперативне управління, господарське ведення та ін.) майно закріплене за суб’єктом господарської діяльності, його склад, джерела формування, способи обліку і контролю;
- нормативно-правові акти, що забезпечують захист від недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та обмежують зловживання монопольним положенням на ринку;
- нормативно-правові акти, що забезпечують захист прав користувачів та визначають порядок організації та здійснення контролю якості й безпечності продукції, що виготовляється, виконуваних робіт, наданих послуг;
Підібравши та проаналізувавши законодавчу та нормативно-правову базу, необхідно їх узагальнити, зробити висновок – чи досконала досліджувана правова база, чи повною мірою вона визначає правовий статус досліджуваного об’єкта та регулює його господарську діяльність, які заходи необхідно здійснити для її вдосконалення.
Обсяг правового підрозділу має становити 3-4 сторінки. Студент мусить звернутися для консультації до викладача кафедри менеджменту і права, що проводить консультації з правових питань до написання підсумкової кваліфікаційної роботи, до моменту остаточного оформлення роботи.
Другий розділ має аналітичну спрямованість, присвячується комплексному аналізу стану існуючих проблем підприємства, на прикладі якого виконується робота. Це практична частина роботи. В ньому дається фінансово-економічна характеристика підприємства (організації), на матеріалах якого виконується робота та здійснюється поглиблений аналіз існуючих проблем з використанням різних прийомів, розрахунків, гіпотез, методів досліджень, у т.ч. економіко-математичних. У розділі необхідно визначити особливості розвитку підприємства, недоліки та причини, що їх обумовлюють, шляхи можливого усунення, оцінку позитивних і негативних сторін, виявлення резервів підприємства.
Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченнями та висновками, які дозволяють визначити сутність економічних процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.
Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час перед практики.
Розділ розглядається з точки зору техніко-економічного обґрунтування, наступних розробок, заходів та рекомендацій. Закономірність, обґрунтованість досліджень повинні базуватися на реальних матеріалах фінансово-статистичної звітності підприємства, регіону, галузі, законодавчих актів (три – п'ять років). Випускник має продемонструвати уміння здійснювати правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробку даних, на основі яких виконується кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції. У аналітичних розрахунках є доцільним використання ПЕОМ.
Обсяг другого розділу становить 30-35 сторінок.
Третій розділ роботи включає розробку інноваційних рекомендацій, детальних пропозицій, щодо вдосконалення діяльності організації відповідно до напрямку дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і виходячи з висновків аналізу, який проведено у аналітико-дослідницькій частині, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків.
Цінним та важливим для проектного розділу є рішення задач на рівні "ноу-хау", обґрунтування ефективності реалізації на ПЕОМ. Пропозиції, інноваційні рекомендації, шляхи, до яких дійшов студент в результаті дослідження повинні бути стислими і чіткими та давати повне уявлення про зміст, значимість, обґрунтованість та ефективність розробок, які повинні бути підтверджені економічними та фінансовими розрахунками з визначенням економічного та соціального ефекту від їх упровадження.
Рекомендаційний (проектний) розділ може містити розробку власного програмного забезпечення для ПЕОМ з теми роботи.
Обсяг третього розділу становить 30-35сторінок.
Четвертий розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»оформлюється згідно з вимогами методичних вказівок профільних кафедр, представники яких відповідно є консультантами з даних питань. Розділ має два підрозділи:
4.1. Охорона праці.
4.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях.
Висновки за результатами написання роботи розміщуються з нової сторінки. Тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності мети підсумкової кваліфікаційної роботи та поставлених у вступі завдань, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації. Обсяг висновків становить 3-4 сторінки.
Список використаних джерел містить перелік літературних джерел, законодавчих актів, електронних ресурсів, що були використані при написанні дипломної роботи.
Додатки мають містити матеріали, які не доцільно розташовувати в тексті роботи (значні за обсягом таблиці, схеми, рисунки, форми документів тощо) та на які в роботі є посилання.
Список використаних джерел та додатки не включаються в загальний обсяг роботи.
