Управління системою фізичної культури і спорту, як логічно впорядкованим багаторівневим об'єднанням окремих соціальних підсистем, здійснюється на основі взаємодії державних і громадських органів управління.
Держава регулює відносини в галузі фізичної культури і спорту шляхом формування державної політики в цій галузі, створення відповідних державних органів, фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, нормативно-правового, іншого забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, визнання широкого самодіяльного статусу фізкультурно-спортивного руху в Україні, комплексної взаємодії державних органів з громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості.
З метою втілення в життя державної політики в галузі фізичної культури і спорту можуть розроблятися цільові комплексні програми. Цільова комплексна програма у галузі фізичної культури і спорту – це директивний адресний документ, що містить аналіз стану проблеми, яку має бути розв'язано за допомогою програми, комплекс планових завдань та організаційних, методичних, соціально-економічних, інших заходів, спрямованих на її досягнення. Такі програми можуть вирішувати різні галузеві проблеми, наприклад, розвитку мережі фізкультурно-спортивних споруд або розвитку фізичної культури і спорту в певному регіоні. Цільові комплексні програми містять, як правило, аналітико-цільовий розділ, розділи планових завдань, програмно-цільових заходів, організації управління програмою, контролю за ходом її реалізації на різних, чітко визначених етапах.
Верховна Рада України визначає державну політику і здійснює законодавче регулювання відносин у галузі фізичної культури і спорту, здійснює контроль за виконанням законодавства про фізичну культуру і спорт.
Центральним органом державного управління фізичною культурою в Україні є Державний комітет молодіжної політики, спорту й туризму, керівництво яким покладається на його голову. Основними функціями Комітету є:
Ø керівництво й контроль в усіх сферах діяльності, пов'язаної з розвитком фізичної культури і спорту в Україні, відповідно до покладених на Комітет обов'язків;
Ø взаємозв'язок з міністерствами освіти й науки, охорони здоров'я, оборони, внутрішніх справ, з іншими органами;
Ø розробка і здійснення програм розвитку масової фізичної культури, всіх видів масового спорту, підвищення якості учбово-тренувальної роботи;
Ø координація науково-дослідної та науково-методичної роботи в галузі фізичної культури, здійснення відповідної роботи з підготовки та розподілу кадрів;
Ø розробка планів щодо взаємозв'язку в діяльності найважливіших різновидів сучасного спорту, що мають різну цільову установку і критерії ефективності (масовий, олімпійський, професійний, інвалідний спорт);
Ø координаційна робота з міжнародних спортивних зв'язків;
Ø здійснення контролю за діяльністю підпорядкованих Комітету організацій щодо використання державних фінансових та інших матеріальних засобів;
Ø розробка, затвердження і забезпечення дотримання положень Єдиної спортивної класифікації України;
Ø встановлення і реєстрація статусу національних федерацій за видами спорту і спортивними школами;
Ø забезпечення підготовки штатних збірних команд України та їхньої участі у спортивних змаганнях;
Ø затвердження рекордів і присвоєння почесних звань;
Ø координація роботи фізкультурно-оздоровчої галузі.
Державна система управління фізичною культурою і спортом функціонує у відповідності із законодавчими актами, а також положеннями, що розробляються тими органами, до компетенції яких належать питання фізичної культури. Згідно із Законом України "Про фізичну культуру і спорт" (розділ IV) місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування створюють у своєму складі відповідні органи з фізичної культури і спорту. Для керівництва фізичною культурою і спортом в окремих органах створені відповідні управлінські структури. Наприклад, при міністерстві освіти й науки функціонує Центральний спортивний клуб "Гарт", який є бюджетною громадською організацією. Відповідні спортивні клуби функціонують в областях, районах, містах. Спортивний клуб "Гарт" здійснює керівництво фізичною культурою і спортом серед дітей і молоді, яка навчається.
Державне управління фізичною культурою і спортом регулюється виконавчими органами обласного, районного, міського рівнів. У складі об'єктів державного управління діють комітети молодіжної політики, спорту й туризму різних рівнів, навчальні та наукові заклади, спортивні споруди. Сфера державного управління розглядається у взаємодії з громадськими, відомчими, комерційними і некомерційними формуваннями.
Розвиток професійного спорту в Україні є об'єктом як державних, так і громадських органів управління. На рівні держави існує спортивна класифікація – система присвоєння спортивних звань, розрядів і категорій, яка визначає рівень майстерності в окремих видах спорту, рівень підготовленості спортсменів і розвитку їхніх досягнень, кваліфікації тренерів і суддів. Державну систему спортивних звань, розрядів і категорій, порядок присвоєння та позбавлення визначає Державний комітет молодіжної політики, спорту й туризму. Особи, які здобувають звання чемпіона чи призера Олімпійських ігор, чемпіонів світу чи Європи отримують від держави винагороди й соціально-побутові пільги, встановлення яких покладене на Кабінет Міністрів України. Держава офіційно бере на себе створення необхідних умов для самовдосконалення українських спортсменів і фахівців у галузі спорту, які досягли найвищих спортивних результатів у міжнародних змаганнях, сприяючи цим підвищенню міжнародного авторитету України.
Суб'єктами організації діяльності спортсменів-професіоналів в Україні, відповідно до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (розділ III), є органи виконавчої влади з фізичної культури і спорту, спортивні клуби, професійні спортивні ліги, федерації (асоціації, спілки, об'єднання тощо), національні спортивні федерації, статути яких передбачають цей вид діяльності згідно з вимогами міжнародних спортивних організацій з даного виду спорту. Український спортсмен набуває статусу спортсмена-професіонала з моменту офіційного оформлення контракту з відповідним суб'єктом організації цієї діяльності з метою участі у змаганнях серед спортсменів-професіоналів. Спортсмен, який не набув статусу спортсмена-професіонала і в той же час включений до основного чи резервного складів збірних команд України, повинен отримати офіційну згоду центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту та національної федерації з даного виду спорту для укладення контракту про діяльність у професійному спорті.
