Розробка будь-якої програми, від нескладного навчального завдання до професійного програмного продукту, може бути розбита на ряд етапів. Коротко опишемо й охарактеризуємо їх.
1. Визначення вхідних і вихідних даних, вимог до програми – що дане й що потрібно одержати, який буде спосіб взаємодії (інтерфейсу) програми з користувачем, якою мовою й у якій системі програмування вона буде розроблятися, які вимоги до апаратного й системного програмного забезпечення комп'ютерів, на яких буде працювати програма;
2. Розробка алгоритму – визначення послідовності дій, що ведуть до розв'язку завдання й запис їх в одній із зазначених вище форм;
3. Кодування (програмування) – переклад алгоритму на один з мов програмування й створення вихідного тексту програми в одній із систем програмування. Програма на будь-якій мові складається з операторів – так називаються окремі дії, дозволені в мові. Число операторів у будь-якій мові обмежене й правила їх написання жорстко задані;
4. Компіляція й налагодження – вихідний текст на Паскалі не буде безпосередньо виконуватися комп'ютером – для роботи програми її потрібно відкомпілювати, тобто, перевести в машинний код. Цю роботу виконує спеціальна програма-компілятор або оболонка мови. Оболонка Паскаля, за допомогою якої ми будемо розробляти свої програми, називається Turbo Pascal версії 7.1, вона розроблена компанією Borland International в 1983-97 рр. У результаті перетворення компілятором вихідного тексту програми в машинний код виходить файл, що виконується, який можна запустити (виконати) у тій операційній системі (ОС), для якої розроблений компілятор. Наша оболонка Паскаля створювалася для ОС MS-DOS, однак, у сучасних ОС сімейства Windows програма, написана на Паскалі, працювати все-таки буде, щоправда, без зручних интерфейсных можливостей Windows.
Отже, компіляція – це процес перетворення програми в машинний код. Програма, яку вдалося відкомпілювати, не обов'язково працює правильно. Вона може містити помилки, для виявлення яких призначений етап налагодження - пошуку помилок у програмі. Як правило, компіляція й налагодження виконуються програмістом у тісному взаємозв'язку.
Можливі програмні помилки 3-х видів: синтаксичні (помилки в правилах мови), алгоритмічні (помилки в логіку програми) і помилки часу виконання, що виникають у процесі роботи запущеної програми. Природно, компілятор здатний знайти тільки синтаксичні помилки, для виявлення ж алгоритмічних помилок служить етап тестування програми. Помилки часу виконання виникають як результат некоректних дій користувача, некоректних операцій над даними (наприклад, спроби витягти квадратний корінь із негативного числа, поділити на нуль) або помилок програмного й апаратного забезпечення ЕОМ. Про їхню обробку буде докладно розказане нижче.
5. Тестування – перевірка правильності роботи програми на наборах тестових даних із заздалегідь відомим результатом. Звичайно ж, тестування "усієї програми відразу" можливо лише для нескладних навчальних завдань. Реальні програми, як правило, тестуються " вроздріб" – окремими функціями й модулями.
6. Документування й підтримка – цей етап містить у собі створення довідкової системи й документації до програми, можливо, розширення її функціональності, випуск нових версій, виправлення помилок, які практично неминучі в будь-якій складній програмній системі. У наших навчальних завданнях етап підтримки, звичайно, буде відсутній.
