Москвіна С. М., Грищук Т. В.

Ця функція дозволяє креслити на екрані дисплею довільну ламану, яка задана набором координат деякої множини точок. Це може бути як складна геометрична фігура, так і таблична математична функція.

Параметр numpoints визначає кількість точок, за якими будується ламана (при чому, якщо необхідно намалювати замкнений багатокутник з N вершинами, то значення кількість точок повинно бути на 1 більше N, n-координата (N + 1)-ої точки повинна бути така ж, як координата першої).

1.3 Встановлення кольорів ліній і фону

Різні адаптери підтримують різну кількість кольорів, які виводять одночасно на екран в графічному режимі, але для всіх BGI драйверів ця кількість обмежена діапазоном 0...15:

Blackчорний-0;

blueсиній-1;

grеenзелений-2;

суаnблакитний-3;

rеdчервоний-4;

magentaфіолетовий-5;

brownкорічневий-б;

lіghtgrауяскраво-сірий-7;

darkgrеутемносірий-8;

lightblueяскраво-синій-9;

lіghtgreen яскраво-зелений-10;

lightcyalяскраво-блакитний-11

lightredяскраво-червоний-12;

lightmagentaяскраво-фіолетовий-13;

ye11оwжовтий-14;

whiteбілий-15.

Максимальний номер кольору, що сприймається даним адаптером в поточному графічному режимі, може бути визначений за допомогою функції getmaxcolor(void).

На екрані завжди розрізняють колір фона і колір ліній. Всі функції креслення фігур, якщо не містять в собі явного встановлення кольору, малюють фігури кольором ліній (як символи в текстовому режимі). Цей колір встановлюється функцією setcolor(int color).Колір фона встановлюється функцією setbkcolor(int color).Після використання цієї функції колір фона екрана одразу ж змінюється на заданий, параметр color<=getmaxcolor(). За умовчанням колір фону = 0 (Black).

1.4 Керування стилем ліній, палітрою, штриховкою

При кресленні лінії можна змінювати такі параметри:

- товщину лінії;

- тип лінії (пунктирні лінії, суцільні тощо).

В бібліотеці graphics.h визначені такі типи і сталі стилів зображених ліній:

void setlinestyle(int linestyle, unsigned upattern, int thickness);

linestyle – стиль

upattern – шаблон

thickness – товщина

Для значень параметра LineStyle:

SOLID_LINE=0суцільна лінія (візерунок відсутній);

DOTTED_LINE=1 крапкова лінія-суцільна штрихова;

CENTER_LINE=2 штрих пунктирна лінія;

DASHED_LINE=3 пунктирна лінія;

USERBIT_LINE=4 тип лінії заданий дійсним шаблоном.

Для значень параметра Thickness:

NORM_WIDTH=1 товщина лінії в 1 піксель;

THICK_WIDTH=3 товщина лінії в 3 пікселя.

Отримати інформацію про поточний стиль ліній можна за допомогою функції:

getlinesettings(struct linesettingstype far *lineinfo);

Лістинг 1.4. Малювання ліній різних типів

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

#include <string.h>

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int style, midx, midy, userpat;

char stylestr [40];

/* масив назв стилів ліній */

char *lname[]={

"SOLID_LINE",

"DOTTED_LINE",

"CENTER_LINE",

"DASHED_LINE",

"USERBIT_LINE"

};

clrscr (); // функція очищення екрану

initgraph (&gdriver, &gmode, "");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk) {

printf ("Graphics error: %s\n", grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

midx=getmaxx ()/2;

midy=getmaxy ()/2;

// вибір палітри

userpat=1;

for (style=SOLID_LINE; style<=USERBIT_LINE; style++) {

// вибір стилю ліній

setlinestyle (style, userpat, 1);

// конвертація зміної style в тип стрінг

strcpy (stylestr, lname[style]);

// рисування лінії

line (0,0, midx-10, midy);

// рисування прямокутника

rectangle (0,0, getmaxx (), getmaxy ());

// виведення повідомлення

outtextxy (midx, midy, stylestr);

getch ();

cleardevice();

}

closegraph ();

return 0;

}

Рисунок 1.3 – Малювання суцільної лінії

Рисунок 1.4 – Малювання лінії з точок

Лістинг 1.5. Малювання кіл за заданими координатами

#include <graphics.h>

#include <stdlib.h>

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

int main(void)

{ int gdriver = DETECT, gmode, errorcode;

int midx, midy;

int radius = 100;

/* ініціалізація графіки */

initgraph(&gdriver, &gmode, "");

/* результат ініціалізації */

errorcode = graphresult();

if (errorcode != grOk)

{

printf("Graphics error: %s\n", grapherrormsg(errorcode));

printf("Press any key to halt:");

getch();

exit(1);

}

midx = getmaxx() / 2;

midy = getmaxy() / 2;

setcolor(getmaxcolor());

//функція малювання кола

circle(midx, midy, radius);

getch();

closegraph();

return 0;

}

Рисунок 1.5 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.5

Лістинг 1.6. Використання генератора випадкових чисел для малювання прямокутників з різною товщиною контура

#include <graphics.h>

#include <stdlib.h>

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <dos.h>

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int X1,Y1,X2,Y2;

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk) {

printf ("Graphics error: %s\n", grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

do {

getmaxcolor ();

setcolor (WHITE);

setlinestyle (random(4),0,random(10));

X1=random(getmaxx()); Y1=random(getmaxy());

X2=X1+random(getmaxx()); Y2=Y1+random(getmaxy());

if (X2>getmaxx()) X2=getmaxx();

if (Y2>getmaxy()) Y2=getmaxy();

rectangle (X1,Y1,X2,Y2);

delay(100);

} while (!kbhit());

return 0;

}

Рисунок 1.6 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.6

Лістинг 1.7. Малювання дуги

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int maxX,x,y;

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk)

{

printf ("Graphics error: %s\n",

grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

maxX=getmaxx();

y=10;

for (x=25;x<maxX-75;x++)

{

setcolor (x%16);

arc (x,y,y%360,x%360,x/10);

y+=x%2;

}

getch();

closegraph ();

return 0;

}

Рисунок 1.7 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.7

Лістинг 1.8. Малювання заповненого прямокутника

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int x1, y1, x2, y2;

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk)

{

printf ("Graphics error: %s\n",

grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

x1=getmaxx()/2;

y1=getmaxy()/4;

x2=x1+25;

y2=y1*2;

setfillstyle (1,3);

bar (x1,y1,x2,y2);

getch ();

closegraph ();

return 0;

}

Рисунок 1.8 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.8

Лістинг 1.9. Малювання прямокутного паралелепіпеда

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

#define FALSE 0

#define TRUE 1

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int x1,y1,x2,y2,depth,top;

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk)

{

printf ("Graphics error: %s\n",

grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

x1=getmaxx()/2;

y1=getmaxy()/4;

x2=x1+25;

y2=y1*2;

depth=10;

top=TRUE;

setfillstyle (1,3);

bar3d (x1,y1,x2,y2,depth,top);

getch ();

closegraph ();

return 0;

}

Рисунок 1.9 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.9

Лістинг 1.10.Програма набір еліпсів різних розмірів та кольорів

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

#include <math.h>

#include <time.h>

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int xmax, ymax, radius;

randomize ();

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk)

{

printf ("Graphics error: %s\n",

grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

xmax=getmaxx();

ymax=getmaxy();

radius=10;

while (radius<ymax/2)

{

setcolor (1+abs(random(getmaxcolor())));

ellipse (xmax/2, ymax/2,0,360,radius,50);

ellipse (xmax/2, ymax/2,0,360,50,radius);

radius+=10;

}

getch();

closegraph ();

return 0;

}

Рисунок 1.10 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.10

Лістинг 1.11. Малювання закрашених еліпсів

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

#include <time.h>

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int x,direction,count,xmax,ymax;

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk)

{

printf ("Graphics error: %s\n",

grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

xmax=getmaxx();

ymax=getmaxy();

x=20;

direction=1; count=5;

randomize ();

setcolor (WHITE);

while (!kbhit())

{

if ((x>xmax-50)||(x<=0))

{

direction=1;

count+=5;

}

setfillstyle(random(12),

1+abs(random(getmaxcolor())));

fillellipse (x,ymax/2, count+random(xmax/6),

count+random(ymax/4));

x+=(50-direction);

}

getch();

closegraph ();

return 0;

}

Лістинг 1.12.Креслення лінії

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

#include <dos.h>

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int cmax,xmin,ymin,xmax,ymax;

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk)

{

printf ("Graphics error: %s\n",

grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch();

exit (1);

}

cmax=getmaxcolor();

xmax=getmaxx();

ymax=getmaxy();

xmin=0;

ymin=0;

while ((xmin<xmax)||(ymin<ymax))

{

delay (25);

setcolor(random(cmax));

line(xmin,ymin,xmax,ymin);

line(xmin,ymax,xmax,ymax);

xmin++;

ymin++;

xmax--;

ymax--;

}

getch();

closegraph ();

return 0;

}

Рисунок 1.11 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.12

Лістинг 1.13.Креслення лінії щодо поточної позиції

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

#include <time.h>

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int cmax,xmax,ymax,color;

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk)

{

printf ("Graphics error: %s\n",

grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

cmax=getmaxcolor();

xmax=getmaxx();

ymax=getmaxy();

randomize();

while (!kbhit())

{

moveto(0,0);

color=1+random(cmax);

while (xmax>1)

{

setcolor(random(color));

linerel(xmax,0);

linerel(0,ymax);

linerel(-xmax,0);

linerel(0,-ymax);

xmax-=2;

ymax-=2;

moveto(getx()+1,gety()+1);

}

}

getch();

closegraph ();

return 0;

}

Рисунок 1.12 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.13

Лістинг 1.14. Формування ефекта мультиплікації

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

#include <dos.h>

int main () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

int dx,dy,x,y,maxx,maxy;

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk)

{

printf ("Graphics error: %s\n",

grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

maxx=getmaxx();

maxy=getmaxy();

dx=maxx/4;

dy=maxy/4;

bar3d(dx,dy,maxx-dx,maxy-dy,30,6);

setwritemode (XOR_PUT);

do

{

x=random(maxx-dx);

y=random(maxy-dy);

rectangle(x,y,x+dx,y+dy);

delay(200);

rectangle(x,y,x+dx,y+dy);

} while (!kbhit());

closegraph();

return 0;

}

Рисунок 1.13 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.14

Керування кольорами і шаблонами заливки (краски, палітра, заповнення)

Функція getcolor()повертає значення коду поточного кольору.

Функція getmaxcolor() повертає значення типу int, що містить максимально доступний код кольору, який можна використовувати для звернення до setcolor().

Функція setpalette( int colornum,int color) заміщує один із кольорів в палітрі (colornum- вказує номер кольору в палітрі).

Функція заливки (шаблон заповнення)

void setfillpattern(const char far *__upattern, int __color);

Функція setfillpatternвстановлює тип заливки і її колір для всіх типів заливки, які виконуються функціями fillpoly(), bar(), floodfill(), bar3d(), pieslicе().

Функція встановлює зразок і колір заливки (для функцій fillpoly(), bar(), bar3d(), pieslise()).

Всі дозволені значення зразків визначені в бібліотеці graphics.h у вигляді сталих. Ось декілька прикладів:

EMPTY_FILL=0; суцільна заливка кольором фона;

SOLID_FILL=l; суцільна заливка поточним кольором;

LINE_FILL=2; заливка лініями;

HATCH_FILL=7; заливка рідким штрихуванням;

USER_FILL=12; заливка визначена програмістом.

color– колір яким виконується шаблон, колір фона при цьому залишається незмінним.

Заливка областей зображення

Існує ряд функцій, які малюють графічні фігури і одразу ж заповнюють їх по заданому шаблону:

bar(int left, int top, int right, int bottom) – малює прямокутник, внутрішня область, якого залита по поточному шаблону.

Лістинг 1.15. Заливка області

do

{

r=random(getmaxcolor());

setfillstyle(l,7);

xl=random(getmaxx());

yl=random(getmaxy());

x2=random(getmaxx() / 2);

y2=random(getmaxy() / 2);

bаr(х1,у1,х2,у2);

delay(200);

} while(!kbhit());

Функція bar3d(int left, int top, int right, int bottom, int depth, int topflag) – малює паралелепіпед лицева сторона, якого заливається по поточному шаблону, а глибина задається в пікселях параметром depth.

Лістинг 1.16. Заливка області

setfillstyle(l,7);

X1=random(getmaxx());

Y1=random(getmaxy());

X2=random(getmaxx());

Y2=random(getmaxy());

bar3d(xl,yl,x2,y2,15,True);

delay(200);

bar3d(xl,yl,x2,y2,15,False);

delay(200);

bar3d(80,100,120,180,15,True);

getch(0);

Функція fillellipse(int x, int y, int xradius, int yradius ) – малює еліпс поточним кольором і зaсповнює його по встановленому шаблону.

Приклад:

setfillstyle(l,11);

setcolor(7);

fillellipse(xl,yl,x2,y2);

Заповнення більш складних геометричних фігур, в тому числі і неправильної форми виконується функцією fillpoly(int numpoints, const int far *polypoints).

Функція floodfill(int x, int y, int border) – заливає всю область навколо точки (x, y), обмежену лініями кольору border. Наприклад якщо точка (х, у) знаходиться в середині області обмеженій колом, то вся область буде залита по шаблону і кольором , встановленим функціями setfillpattern()або setfillstyle().Якщо точка знаходиться поза цією областю, то залитим буде весь екран за винятком цієї області.

1.5 Ефекти мультиплікації

Функція setwritemode( int mode ) задає режим порозрядного суміщення зображень, тобто режим, в якому при накладенні 2-х точок стирається або ні нижня точка (спосіб зняття верхнього зображення з екрану).

Дві послідовно проведені логічні операції XOR_PUT приведуть біти пам'яті монітора в початковий стан. Це означає, що якщо на екрані присутнє якесь зображення, то його можна використати в якості фону, намалювати на ньому довільний малюнок, а потім відновити первинний вигляд. При ініціалізації і після зміни режимів встановлювати режим COPY_PUT.

Режим setwritemode() розповсюджується тільки на малювання відрізками, тобто функціями line(), lineto(), linerel(), rectangle(), drawpoly().

1.6 Робота з фрагментами зображення

Для запам’ятовування в буфері і відновлення з нього прямокутних фрагментів графічного зображення використовуються три функції. Це дуже зручно, так як дозволяє оперувати готовими елементами зображень.

imagesize(int left, int top, int_right, int bottom);

getimage(int left, int top, int right, int bottom, void far *bitmap);

putimage(int left, int top, const void far *bitmap, int op);.

Функція imagesize()дозволяє визначити об'єм прямокутного фрагменту зображений в байтах. Прямокутник визначається координатами діагоналі (х1, у1), (х2, у2). Ця функція використовується разом з функцією malloc(). Записується зображення в буфер за допомогою функціїgetimage(), в якій параметри xl, yl, x2, y2 мають теж значення що в imagesize(). Параметр bitmap– нетиповий, повинен бути більше чи дорівнювати 4+розмір пам'яті відведений для області екрану (максимальний розмір зберігаємого зображення не повинен перевищувати 64К) і є зміною-буфером (4 байта = 2 слова, які містять ширину і висоту в пікселях запам'ятовуємого зображення).

Функція putimage(). Найбільш цікавим в цій функції є можливість визначити режим виводу зображення: можна додавати зображення на екрані і зображення в буфері; можна знищити зображення, яке знаходиться в визначеній області; можна інвертувати зображення, яке міститься в буфері. Ці операції задаються параметром op, для якого визначені такі сталі:

COPY_PUT=0; операція MOV (заміщення);

XOR_PUT=l; операція XOR;

OR_PUT=2; операція OR;

AND_PUT=3; операція AND;

NOT_PUT=4; операція NOT.

Для формування динамічної складної картинки необхідно:

1. Вибрати розміри прямокутника, який містить динамічний об'єкт тобто визначаються координати діагоналі (XI,YI) (X2,Y2).

2. Визначити крок приросту (для організації руху) по осях Х і Y: SxMoveі SyMove i кінцеву точка руху (Xn, Yn) в межах використовуємого екрану.

3. Задати тип заливки : функція setfillstyle().

4. Вибрати фонову картинку і її заливку.

5. Задати розмір динамічної картинки
Size =imagesize(xl,yl.x2,y2).

1. Утворити стек (буфер) в буферній пам'яті з однаковим визначенням його початкової адреси malloc(size);
2. Завантажити фрагмент в буфер getimage(xl,yl,x2,y2,p).
3. В циклі багатократно обраний фрагмент вивантажується з пам'яті функцією putimage() з змінними координатами руху putImage(sx, sy,p, XOR_PUT); sx=x+dx, sy=y+dy.
4. Після закінчення малювання необхідно очистити буфер процедурою free(Size).

Лістинг 1.17. Робота з фрагментами зображень з використанням функцій

imagesize(), getimage(), putimagе()

#include <graphics.h>

#include <stdlib.h>

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#define ARROW_SIZE 10

void draw_arrow(int x, int y);

int main(void)

{

int gdriver = DETECT, gmode, errorcode;

void *arrow;

int x, y, maxx;

unsigned int size;

initgraph(&gdriver, &gmode, "");

errorcode = graphresult();

if (errorcode != grOk) /* an error occurred */

{printf("Graphics error: %s\n",

grapherrormsg(errorcode));

printf("Press any key to halt:");

getch();

exit(1);

}

maxx = getmaxx();

x = 0;

y = getmaxy() / 2;

/* рисування зображення, яке буде рухатись */

draw_arrow(x, y);

/* визначення розміру зображення */

size = imagesize(x, y-ARROW_SIZE, x+(4*ARROW_SIZE), y+ARROW_SIZE);

/* відведення пам’яті під зображення*/

arrow = malloc(size);

/* захват зображення*/

getimage(x, y-ARROW_SIZE, x+(4*ARROW_SIZE), y+ARROW_SIZE, arrow);

while (!kbhit())

{

/* вирізання попереднього зображення */

putimage(x, y-ARROW_SIZE, arrow, XOR_PUT);

x += ARROW_SIZE;

if (x >= maxx)

x = 0;

/* вставка нового зображення */

putimage(x, y-ARROW_SIZE, arrow, XOR_PUT);

}

free(arrow);

closegraph();

return 0;

}

void draw_arrow(int x, int y)

{

/* рисування стрілки на екрані */

moveto(x, y);

linerel(4*ARROW_SIZE, 0);

linerel(-2*ARROW_SIZE, -1*ARROW_SIZE);

linerel(0, 2*ARROW_SIZE);

linerel(2*ARROW_SIZE, -1*ARROW_SIZE);

}

Рисунок 1.14 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.17

Лістинг 1.18. Робота з фрагментом зображення і формування динамічної картинки

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <stdlib.h>

#include <graphics.h>

#include <dos.h>

const r=10; // радіус рухомої кулі

void GrInit ();// прототип функції ініціалізації графіки

void main () {

int x1,y1,x2,y2,sx,sy;// змінні для оживлення фрагменту

int maxx,maxy,sxmove,symove;

int size;// розмір фрагменту

char *p; // вказівник на буфер

GrInit();// виклик функції ініціалізації графіки

/* максимальне поле екрану */

maxx=getmaxx();

maxy=getmaxy();

/*координати області екрану, в якому намальовано кульку і яка буде збереженним фрагментом*/

x1=(maxx/2)-r;

y1=(maxy/2)-r;

x2=x1+2*r;

y2=y1+2*r;

sx=x1;

sxmove=3;// початкова точка руху

sy=y1;

symove=-1;// крок переміщення кульки

setfillstyle(1,RED);// вибір типу заливки

pieslice(x1+r,y1+r,0,360,r);// малювання кульки

size=imagesize(x1,y1,x2,y2);// розмір фрагменту в байтах

/*розміщення буферу (оператор new відводе місце в size байт в пам’яті, присвоюючи адресу його початку вказівнику p */

p=new char(size);

getimage (x1,y1,x2,y2,p); // фрагмент в буфер

setfillstyle (CLOSE_DOT_FILL,BLUE);// тип заливки фону

bar (50,50, maxx-50, maxy-50);// фонова картинка

do { // починається рух кульки

putimage (sx,sy,p,XOR_PUT);// вивід кульки

delay (10);// затримка 10 мс

putimage (sx,sy,p,XOR_PUT);// стирання кульки

/* обмеження на рух кульки в рамках поля */

if ((sx<50)||(sx>maxx-50-2*r)) sxmove=-sxmove;

if ((sy<50)||(sx>maxy-50-2*r)) symove=-symove;

/* наступна точка появи на екрані кульки, доки не натиснута клавіша */

sx+=sxmove;

sy+=symove;

} while (!kbhit());

free(p);// вивільнення пам’яті буферу

closegraph ();

}

void GrInit () {

int gdriver=DETECT, gmode, errorcode;

clrscr ();

initgraph(&gdriver, &gmode,"");

errorcode=graphresult();

if (errorcode!=grOk) {

printf ("Graphics error: %s\n", grapherrormsg(errorcode));

printf ("Press any key to halt...");

getch ();

exit (1);

}

}

Рисунок 1.15 – Зображення виконуючого файлу для прикладу 1.18

1.7 Керування відео сторінками

1. Функція setvisualpage (int page),яка встановлює видимою на екрані відео сторінку номер page.

2. Функція setactivepage(int page), встановлює перенаправлення всіх графічних операцій на сторінку номер page.

Лістинг 1.19. Керування відео сторінками (тільки для адаптерів VGA і EGA)

#include <graphics.h>

#include <stdlib.h>

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

int main()

{ /* вибір драйверу і режиму */

int gdriver = EGA, gmode = EGAHI, errorcode;

int x, y, ht;

initgraph(&gdriver, &gmode, "");

errorcode = graphresult();

if (errorcode != grOk)

{ printf("Graphics error: %s\n", grapherrormsg(errorcode));

printf("Press any key to halt:");

getch();

exit(1);

}

x = getmaxx() / 2;

y = getmaxy() / 2;

ht = textheight("W");

/* вибір невидимої сторінки для рисування*/

setactivepage(1);

/* рисування лінії на сторінці #1 */

line(0, 0, getmaxx(), getmaxy());

/* виведення повідомлення на сторінці #1 */

settextjustify(CENTER_TEXT, CENTER_TEXT);

outtextxy(x, y, "This is page #1:");

outtextxy(x, y+ht, "Press any key to halt:");

/* вибір рисунка для сторінки #0 */

setactivepage(0);

/* виведення повідомлення на сторінці #0 */

outtextxy(x, y, "This is page #0.");

outtextxy(x, y+ht, "Press any key to view page #1:");

getch();

/* вибір сторінки #1 як видимої */

setvisualpage(1);

getch();

closegraph();

return 0;

}

1.8 Вибір шрифту і стиля

В бібліотеці graphics.h є набір шрифтів, які можуть бути використані для виводу інформації:

DEFAULT_FONT= 0 TRIPLEX_FONT= 1

SMALL_FONT= 2 SANS_SERIF_FONT= 3

GOTHIC_FONT= 4 SCRIPT_FONT= 5

SIMPLEX_FONT= 6 TRIPLEX_SCR_FONT= 7

COMPLEX_FONT= 8 EUROPEAN_FONT = 9

BOLD_FONT= 10

Щоб обрати потрібний шрифт, потрібно використати функцію settextstyle(int font, int direction, int charsize).

Параметр font – номер шрифту; direction – розташування тексту. Можливі лише дві орієнтації тексту; відзначені такими константами:

HORIZ_DIR = 0;

VERT_DIR = 1;

Charsize – розмір кожного символу.

Для виводу тексту використовують дві функції:

outtext(const char far *textstring); – виводить на графічний екран стрічку textstring, орієнтовано відносно позиції поточного вказівника;

outtextxy(int x, int y, const char far *textstring); – виводить стрічку орієнтовано відносно координат х, у.

Шрифт попередньо може бути встановлений викликом функції settextstyle().

Розмір букв та стрічок

Важливо знати вертикальний та горизонтальний розмір стрічки, що виводиться, у пікселях. Це дозволяє розташовувати стрічки пропорційно дозволяючій можливості графічного режиму.

Функції

textheight(const char far *textstring);

textwidth(const char far *textstring);

повертають ширину та довжину стрічки textstring в пікселях.

1.9 Контрольні запитання

1.Яка бібліотека функції призначена для керування графічними режимами?

2. Які файли мають бути у робочому каталозі для роботи у графічному режимі?

3. Охарактеризуйте функціональні групи бібліотеки graphics.h?

4. Яким чином відбувається ініціалізація графічного режиму?

5. Які ви знаєте процедури для малювання графічних примітивів?

6. Для чого призначена функція drawpoly(), які її параметри?

7. Який діапазон кольорів BGI драйверів?

8. Як здійснити перехід від графічного режиму до текстового?

9. Які способи заливки зображення ви знаєте?

10. Що ви знаєте про логічні операції XOR_PUT і COPY_PUT?

11. Які функції використовуються для роботи з фрагментами зображення?

12. Дайте коротку характеристику функціям керування відео сторінками?

13. В якій бібліотеці міститься набір шрифтів для виводу інформації?

14. Які функції використовуються для виведення тексту?

15. Яким чином можна змінити розмір букв та стрічок у графічному режимі?

1.10 Практикум з програмування

1. Напишіть функцію ініціалізації графічного режиму з врахуванням обробки помилок ініціалізації.

2. Напишіть функцію для переходу з графічного режиму в текстовий.

3. Напишіть функцію для малювання кола з заданими координатами.

4. Використовуючи генератор випадкових чисел, напишіть програму малювання прямокутників з різною товщиною ліній.

5. Напишіть програму для малювання дуг різними кольорами.

6. Напишіть функцію для малювання заповненого прямокутника заданого розміру.

7. Напишіть функцію для малювання паралелепіпеда, заповненого заданим кольором.

8. Напишіть функцію для малювання різнокольорових заповнених еліпсів.

9. Напишіть програму для малювання рухомого місяця вздовж лінії горизонту нічного неба.

10. Наведіть приклад заливки області.

2 ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ ГРАФІЧНИХ ЗАСТАВОК В ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМАХ

2.1 Загальні відомості

Робота в графічному режимі виконується за допомогою попередньо визначених констант, типів та функцій стандартної бібліотеки graphics.h. Для того щоб отримати складний малюнок необхідно представити його у вигляді сукупності найпростіших геометричних елементів.

Розглянемо програмування конкретного малюнку зображеного на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 – Приклад графічної заставки

Щоб спростити цю задачу розіб’ємо малюнок на дві основи: напис слова “Musyanya” та зображення дівчинки. Ці основи розпадаються на більш прості об’єкти. Наприклад напис складається з кожної окремо намальованої літери, а зображення дівчинки з основних складових людського тіла, такі як голова, тулуб та ноги. Кожен з цих простих об’єктів можна представляти як сукупність ще простіших складових, до тих пір поки вони не представлятимуть собою сукупністю найпростіших геометричних фігур, вивід на екран яких вже запрограмований в стандартній бібліотеці.

2.2 Особливості розробки статичної частини графічної заставки

Розглянемо виведення на екран напису, який складається з 6 функцій, кожна з яких відповідає за малювання окремої літери.

Почнемо з функції, яка малює літеру “М”. Ця задача складається з виводу на екран таких найпростіших елементів як лінія (1, 2), еліпс (3, 4), дуга (5, 6, 7, 8).

void S_M(int x1,int y1)

{

setcolor(8);

setfillstyle(1,8);

setlinestyle(0,1,3);

line(x1,y1,x1,y1-80); //Вивід лінії 1

fillellipse(x1-7,y1,7,5); //Вивід еліпса 3

line(x1+25,y1,x1+25,y1-60); //Вивід лінії 2

fillellipse(x1+18,y1,7,5); // Вивід еліпса 4

arc(x1,y1-45,313,0,25); //Вивід дуги 5

arc(x1-26,y1-25,360,50,40); //Вивід дуги 6

arc(x1+26,y1-75,180,230,25); //Вивід дуги 7

arc(x1-10,y1-40,340,50,25); //Вивід дуги 8

setfillstyle(1,8);

setfillstyle(1,8);

floodfill(x1+2,y1-59,8);

}

Рисунок 2.2 – Малювання літери “М”

За таким же принципом на екран виводяться всі інші літери: “U”, “S”, “Y”, “A”, “N”.

Малювання дівчинки в даному випадку знаходиться в основній частині програми, в функції main(). Як вже було зазначено, задача виводу на екран дівчинки розпалася на 3 задачі: вивід голови, тулуба та ніг. Для того щоб намалювати голову треба розуміти, що вона складається з зокрема контуру обличчя, очей, брів, рота, волосся та навушників.

Контур обличчя представляє собою еліпс, центром якого є точка з координатами (170, 120), горизонтальний радіус 60, а вертикальний 30 точок.

setcolor(8);

setfillstyle(1,14);

setlinestyle(0,1,1);

fillellipse(170,120,60,30); //малює закрашений еліпс – голова

Рисунок 2.3 – Малювання голови

Навушники це два еліпси між якими дві дуги, а простір між дугами залитий темно-сірим кольором. Код завдяки якому малюються навушники є таким:

setcolor(8);

setfillstyle(1,8);

setlinestyle(0,1,1);

fillellipse(110,120,10,20); //малює еліпс – лівий навушник

fillellipse(230,120,10,20); //малює еліпс – правий навушник

arc(170,165,40,140,85);

arc(170,170,40,140,85); //малює дуги з’єднання двох навушників

floodfill(170,82,8);//закрашує відокремлену дугами область

Рисунок 2.4 – Малювання навушників

В даному малюнку очі представляють собою еліпси. Для реалізації очей в даному випадку вибраний такий програмний код:

setfillstyle(1,15);

fillellipse(160,90,10,15);

//малює закрашений білий еліпс – ліве око

fillellipse(180,90,10,15);

//малює закрашений білий еліпс – праве око

setfillstyle(1,1);

fillellipse(165,95,4,6); );

//малює закрашений синій еліпс – ліве око

fillellipse(185,95,4,6); );

//малює закрашений синій еліпс – праве око

Рот мабуть найпростіший об’єкт обличчя, тому що це проста дуга кола, від початкового кута 220 до кінцевого кута 320 градусів з радіусом 60 точок. Точка з координатами (170, 75) використовується, як центр кола.

setcolor(8);

setlinestyle(0,1,3);

arc(170,75,220,320,60); //малює дугу - рот

//Волосся на голові у дівчини виконано також за допомогою дуг.

setlinestyle(0,1,1);

arc(260,105,120,170,60);

arc(260,105,120,170,50);

arc(260,105,120,170,40);

arc(80,105,10,60,60);

arc(80,105,10,60,50);

arc(80,105,10,60,40); //дуги – волосся

Голова вже майже намальована, не вистачає брів, але оскільки це рухома частина, то детальніше їх зображення буде описане нижче.

Розглянемо тулуб, який можна представити як сукупність деталей: контур тулубу, шия, руки, майка, юбка та плеєр. Як і контур голови контур тулубу являє собою простий еліпс, який з’єднує з головою шия. Шия представлена як маленький прямокутник. Юбка теж зображена досить символічно, у вигляді прямокутника, але вже більшого. Для виводу на екран закрашених прямокутників використовується функція bar3d(), де параметр глибини паралелепіпеду приймає значення 0. Нижче наведений код для виводу на екран контуру тулуба, шиї та юбки.

setcolor(8);

setfillstyle(1,14);

setlinestyle(0,1,1);

fillellipse(170,205,35,50); //малює еліпс – тулуб

bar3d(165,150,175,155,0,1);//малює паралелепіпед – шия