FreeBSD — це клон операційної системи UNIX для персональних комп’ютерів, що базуються на архітектурі процесорів Intel (386SX/386DX/486SX/486DX/Pentium/Pentium Pro/…). FreeBSD працює також на процесорах AMD та VIA, сумісних з Intel, а також на процесорах DEC Alpha. FreeBSD надає широкий набір функцій, що раніше були доступні тільки на більш дорогих комп'ютерах. Вони вміщують:
—витісняючу багатозадачність(Preemptive multitasking) з динамічним налаштуванням пріоритетів, що забезпечує гнучкий поділ ресурсів комп’ютера поміж додатками й користувачами;
—багатокористувацький доступ, який означає, що водночас в системі можуть працювати кілька користувачів, котрі використовують різні додатки. Такі периферійні ресурси, як принтер і магнітна стрічка, також поділяються поміж усіма користувачами системи;
—багатопоточність — можливість паралельно виконувати кілька видів операцій в одній прикладній програмі. Паралельні обчислення дозволяють більш ефективно використовувати ресурси центрального процесора й потребують меншого сумарного часу на виконання задач;
—повну мережну підтримку TCP/IP, включаючи протоколи SLIP, PPP, NFS та NIS. Це означає, що FreeBSD система може легко взаємодіяти з іншими операційними системами, а також працювати як сервер, що надає такі важливі функції, як NFS та електронна пошта. У FreeBSD можна зорганізувати WWW- чи ftp-сервер, за допомогою якого можна подавати свою організацію в Internet, установлювати роутінг і систему безпеки (firewall), що захищає корпоративну мережу від небажаного впливу зовнішнього інформаційного середовища;
—захист пам'яті, який гарантує, що додатки (чи користувачі) не можуть зашкоджати один одному. У будь-якому разі знищення одного додатка жодним чином не зачіпає роботу інших;
—FreeBSD — 32-бітна операційна система, і була такою із самого початку;
—промисловий стандарт X Window System (X11R6), котрий надає графічний користувацький інтерфейс (GUI), підтримує більшість VGA-карт, моніторів і надходить із усіма вихідними кодами;
—двійкову сумісність з багатьма програмами, створеними для систем SCO,BSDI, NetBSD, Linux та 386BSD;
—велику кількість готових до роботи додатків, котрі містяться в колекції пакетів, які переносяться (Port Packages Collection);
—вихідні коди FreeBSD, сумісні з багатьма комерційними системами UNIX та більшістю додатків; вони якщо й потребýють, то зовсім небагатьох змін для своєї компіляції;
—сторінкову організацію віртуальної пам'яті (VM) з підкачуванням сторінок за вимогою процесора і загальний кеш для VM та буфера I/O, котрі дозволяють задовольняти надмірні апетити додатків, у той же час не заподіюючи незручностей іншим користувачам;
—поділювані бібліотеки (Unix-овий еквівалент MS-Windows DLL), котрі забезпечують ефективне використання дискового простору та пам'яті;
—повний набір засобів розробляння для мов C, C++ і Fortran. У колекції пакетів можна віднайти багато інших мов для найсучасніших досліджень та розроблянь;
—вихідні коди всієї системи. Маючи їх, можна одержувати найвищий рівень контролю над середовищем FreeBSD;
—велика кількість on-line документації.
FreeBSD базується на ОС BSD версії 4.4BSD-Lite, розробленої дослідницькою групою комп’ютерних систем (Computer Systems Research Group, скорочено CSRG) Каліфорнійського університету в Берклі 1993 року, і несе в собі традиції розробляння систем BSD. Група FreeBSD Project домоглася максимальної продуктивності й надійності системи в ситуаціях реального життя, витративши на це досить багато часу, тоді як багато комерційних гігантів ще б'ються над розв’язанням цих задач на полі операційних систем для PC.
Діапазон додатків для FreeBSD обмежується лише потребою користувача: від розробляння програмного забезпечення до автоматизації виробництва, від систем складського обліку до дистанційної корекції азимута антени супутника. Важливою перевагою FreeBSD є численна кількість високоякісних програм, розроблених дослідницькими центрами й університетами в усьому світі, котрі здебільшого є безкоштовні й щодня з’являються у великої кількості комерційних додатків.
Оскільки вихідні коди самої системи є доступні, можна налаштувати її для специфічних додатків або додатків проектів, що зазвичай неможливо здійснити для більшості комерційних систем. Наведемо лише кілька прикладів додатків, для яких використовується FreeBSD:
Послуги Internet: Стійкість мережного протоколу TCP/IP, убудованого в систему, робить її ідеальною платформою для різних послуг Інтернету:
- FTP-сервер,
- WWW-сервер,
- Gopher-сервер,
- поштовий сервер,
- новини USENET,
- BBS (Bulletin Board Systems).
· Утворення:Найефективніший спосіб вивчати операційні системи, архітектуру комп’ютерів і мереж — це поторкати усе своїми руками, і FreeBSD відкрита для цього. Існують вільні CAD, математичні пакети й пакети графічного дизайну, котрі є надто корисні для всіх тих, хто використовує комп’ютер для конкретних цілей.
· Дослідження:Вихідні коди — чудове джерело для вивчення роботи операційних систем та інших напрямів комп’ютерних технологій. FreeBSD є вільна система, тому люди, розділені відстанню, можуть співпрацювати поміж собою, обговорювати певні проблеми на відкритих форумах, не турбуючись про ліцензійні угоди й обмеження.
· Мережа:FreeBSD-сервер може використовуватись як роутер, DNS-сервер, Firewall. Ці можливості забезпечують захист Вашої внутрішньої мережі від небажаного втручання. FreeBSD може перетворити застарілі 386 та 486 PC на ефективні роутери з неперевершеними можливостями фільтрації пакетів.
· Робоча станція X Window:За допомогою FreeBSD можна створити недорогі X-термінали, перетворюючи вільний XFree86-сервер на один з комерційних серверів, котрий містить у собі X. На відміну від X-термінала, FreeBSD дозволяє запускати на локальній машині, в разі потреби, деякі додатки, знижуючи тим самим навантаження на центральний сервер. FreeBSD навіть може здійснювати "бездискові" завантаження, роблячи індивідуальні робочі станції дешевшими і простішими для адміністрування.
· Розробляння програмного забезпечення:Базова система FreeBSD постачається з повним комплектом засобів розробляння, включаючи відомий GNU компілятор C/C++ та налагоджувач.
FreeBSD використовується для створення багатьох проектів, з-посеред яких:
ü Yahoo!
ü Hotmail
ü Apache
ü Be, Inc.
ü Blue Mountain Arts
ü Pair Networks
ü Whistle Communications
ü BSDi
і безліч інших.
