Всі фізичні пристрої, приєднані до Linux – диски, термінали, прінтери – подані файлами. Майже усім зовнішнім пристроям відповідають файли у каталозі /dev. Наприклад, системній консолі відповідає файл /dev/console, а терміналу може відповідати файл /dev/tty01.
Прінтери та термінали називають символьними пристроями, так як обмін інформацією з комп”ютера з ними відбувається посимвольно. На відміну від символьних пристроїв, обмін даними з дисками відбувається цілими блоками, кожен з яких має адрес, поданий відповідними номерами дорожки та сектору. На диск неможливо записати чи прочитати окремий символ. Тому диск є блочним пристроєм.
Для зручності в Linux робота з символьними та блочними пристроями відбувається з точки зору користувача однаково. Як для символьних, так і для блочних пристроїв створюється логічний пристрій символьного типу.
Ще одним типом пристрою є іменований канал (named pipe). Фактично він є буфером FIFO (first in — first out). Такий буфер є звичайним файлом. При записі його розмір збільшується, а при зчитуванні – зменшується. Такі файли використовують для того, декілька одночасно працюючих програм посилали інформацію одна одній. Наприклад, команда роздруку файлів lp визначає параметри друку шляхом запису в іменований канал інформації для системного процеса lpshed який керує друкуванням.
Корисним є також спеціальний пристрій /dev/null (кошик для сміття). Вивід даних у цей файл ігнорується. Наприклад, якщо користувача не цікавлять діагносимчні повідомлення, які зазвичай виводяться в стандартний потік помилок, він може переспрямувати вивід у кошик для сміття:
ls -la > /dev/null
