Практична робота №10
Робота з одновимірними масивами
у середовищі Turbo Pascal.
Мета: Навчитися створювати програми для роботи з одновимірними масивами на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.
Теоретичні відомості:
Тип масив є структурованим типом даних. Масивом називається впорядкована індексована сукупність однотипних елементів, що мають загальне ім'я. Елементами масиву можуть бути дані різноманітних типів, включаючи структуровані. Кожний елемент масиву однозначно визначається ім'ям масиву й індексом (номером цього елемента в масиві) або індексами, якщо масив багатовимірний. Для звертання до окремого елементу масиву вказується ім'я цього масиву і номер (номери) елемента в квадратних дужках.
Кількість індексних позицій визначає розмірність масиву (одновимірний, двовимірний і т.д.), при цьому розмірність масиву не обмежується. В математиці аналогом одновимірного масиву є вектор, а двовимірного масиву – матриця. Індекси елементів масиву повинні належати до порядкового типу. Різні індекси того самого масиву можуть мати різні типи. Найчастіше типом індексу є цілий тип. Допустимий діапазон індексів визначається в описі масиву.
Опис типу масив складається з ключового слова array, після якого стоїть в квадратних дужках опис типу індексів, ключове слово of, а після нього опис типу елементів масиву.
Формат опису типу масиву:
Array [<Тип індексів>] of <Тип елементів>;
У випадку одновимірного масиву <Тип індексів> – це опис інтервального типу: <Нижнє обмеження> .. < Верхнє обмеження >, де значенню <Нижнє обмеження> відповідає найменший індекс масиву, значенню <Верхнє обмеження> відповідає найбільший індекс масиву. У випадку багатовимірного масиву <Тип індексів> – це декілька описів інтервального типу, відокремлених комами. Кількість описів рівна розмірності масиву.
Щоб звернутись до конкретного елемента масиву, потрібно вказати ідентифікатор масиву та індекс елемента в квадратних дужках (для одновимірного масиву). Індекс елемента повинен належати до діапазону <Тип індексів>, вказаному в описі цього масиву. У випадку багатовимірного масиву потрібно вказати ідентифікатор і в квадратних дужках перерахувати через кому всі індекси цього елемента. Всі індекси повинні належати до відповідних діапазонів, перерахованих при оголошенні масиву.
Порядок виконання роботи:
1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.
2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.
3. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.
4. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.
5. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.
6. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.
7. Введіть текст створеної програми.
8. Дайте назву створеному файлу програми – PR10
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.
9. Виконайте компіляцію створеної програми.
10. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.
11. Перегляньте та занотуйте для звіту результати виконання програми.
12. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.
Контрольні запитання:
1. Яким чином можна зберегти файл у середовищі Turbo Pascal?
2. Яким чином можна виконати компіляцію програми у Turbo Pascal?
3. Як можна запустити програму на виконання у Turbo Pascal?
4. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?
5. Яка структура програми у мові програмування Pascal?
6. Які процедури використовують для введення даних у Pascal?
7. Яким чином можна реалізувати розгалуження у мові Pascal?
8. Що представляє собою цикл з передумовою у мові Pascal?
9. Що представляє собою цикл з лічильником у мові Pascal?
10. Що представляє собою цикл з післяумовою у мові Pascal?
11. Що представляє собою наступний тип даних мови Pascal: масив ?
12. Яким чином можна задати масив у мові програмування Pascal?
13. Що представляють собою індекси масивів у мові Pascal?
14. Яким чином можна працювати з окремими елементами
масиву у мові програмування Pascal?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;
2. структуру програми на мові Pascal;
3. основні етапи роботи з програмою у середовищі Turbo Pascal;
4. загальну характеристику стандартних типів даних мови Pascal;
5. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;
6. загальну характеристику типу даних масив мови Pascal;
7. основні принципи побудови програм із використанням
одновимірних масивів у мові Pascal.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;
2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;
3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;
4. складати програми для роботи з одновимірними
масивами у середовищі Turbo Pascal.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Зразок виконання практичної роботи №10
Завдання
Скласти наступну програму: задано одновимірний цілочисельний масив X
та розмірності одновимірних масивів дійсних чисел Y (n) і Z (m).
Необхідно: порахувати кількість елементів масиву Х, менших заданого числа P; утворити масиви Y (за формулою) і Z (безпосереднім введенням елементів
за допомогою клавіатури); обчислити добуток елементів масиву Y та знайти середнє арифметичне елементів масиву Z.
У програмі передбачити виведення масивів X, Y, Z та знайдених величин.
| №
| X
| Y
| n
| m
| P
|
|
| 5 3 7 2 1 4 7 5 9 4 9 1 6 8 5
| 
|
|
|
|
Текст програми:
program odmas;
const n=4; m=9; p=7;
x:array[1..15] of integer=(5,3,7,2,1,4,7,5,9,4,9,1,6,8,5);
var
y:array[1..n] of real; z:array[1..m] of real;
i,k:integer; d,s,sa:real;
begin
k:=0; s:=0; d:=1;
for i:=1 to 15 do if x[i]<p then k:=k+1;
for i:=1 to n do begin
y[i]:=sin(i-9)+cos(i+3); d:=d*y[i]; end;
for i:=1 to m do begin
write(’z[’, i, ’]=’); readln(z[i]);
s:=s+z[i]; end; sa:=s/m;
writeln(’x’ :20);
for i:=1 to 15 do write(x[i]:4);
writeln(’kilkist=’ :12,k);
writeln; writeln(’y’ :20);
for i:=1 to n do write(y[i]:8:2);
writeln(’dobutok=’ :12,d:9:4);
writeln; writeln(’z’ :20);
for i:=1 to m do write(z[i]:8:2);
writeln(’srarufm=’ :12,sa:9:4);
readln; end.
Завдання
Скласти наступну програму: задано одновимірний цілочисельний масив X
та розмірності одновимірних масивів дійсних чисел Y (n) і Z (m).
Необхідно: порахувати кількість елементів масиву Х, менших заданого числа P; утворити масиви Y (за формулою) і Z (безпосереднім введенням елементів
за допомогою клавіатури); обчислити добуток елементів масиву Y та знайти середнє арифметичне елементів масиву Z.
У програмі передбачити виведення масивів X, Y, Z та знайдених величин.
| №
| X
| Y
| n
| m
| P
|
|
| 5 6 7 8 1 4 7 6 9 4 8 1 6 4 5
| 
|
|
|
|
|
| 8 7 2 4 2 6 9 1 2 8 3 4 7 8 9
| 
|
|
|
|
|
| 1 4 6 9 1 4 5 8 5 8 9 6 3 4 7
| 
|
|
|
|
|
| 4 7 8 5 7 3 6 2 4 1 4 7 4 8 4
| 
|
|
|
|
|
| 1 3 2 5 3 4 3 7 3 1 2 6 2 3 8
| 
|
|
|
|
Практична робота №11
Робота з матрицями у середовищі Turbo Pascal.
Мета: Навчитися створювати програми для роботи з матрицями на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.
Теоретичні відомості:
Тип масив є структурованим типом даних. Масивом називається впорядкована індексована сукупність однотипних елементів, що мають загальне ім'я. Елементами масиву можуть бути дані різноманітних типів, включаючи структуровані. Кожний елемент масиву однозначно визначається ім'ям масиву й індексом (номером цього елемента в масиві) або індексами, якщо масив багатовимірний. Для звертання до окремого елементу масиву вказується ім'я цього масиву і номер (номери) елемента в квадратних дужках.
Кількість індексних позицій визначає розмірність масиву. В математиці аналогом двовимірного масиву є матриця. Індекси елементів масиву повинні належати до порядкового типу. Найчастіше типом індексу є цілий тип. Допустимий діапазон індексів визначається в описі масиву.Формат опису типу масиву:
Array [<Тип індексів>] of <Тип елементів>;
У випадку багатовимірного масиву <Тип індексів> – це декілька описів інтервального типу, відокремлених комами.
Щоб звернутись до конкретного елемента багатовимірного масиву потрібно вказати ідентифікатор і в квадратних дужках перерахувати через кому всі індекси цього елемента. Двовимірний масив можна описати як одновимірний, елементами якого є масиви. Звернення до елемента так описаного масиву має вигляд z [i] [j].
Порядок виконання роботи:
1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.
2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.
3. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.
4. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.
5. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.
6. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.
7. Введіть текст створеної програми.
8. Дайте назву створеному файлу програми – PR11
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.
9. Виконайте компіляцію створеної програми.
10. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.
11. Перегляньте та занотуйте для звіту результати виконання програми.
12. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.
Контрольні запитання:
1. Як можна запустити програму на виконання у Turbo Pascal?
2. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?
3. Які процедури використовують для виведення даних у Pascal?
4. Які типи даних використовують у мові програмування Pascal?
5. Що представляє собою цикл з лічильником у мові Pascal?
6. Що представляє собою наступний тип даних мови Pascal: масив ?
7. Яким чином можна задати масив у мові програмування Pascal?
8. Що представляють собою індекси масивів у мові Pascal?
9. Що представляють собою матриці у мові Pascal?
10. Яким чином можна описати матрицю за допомогою
одновимірних масивів у мові програмування Pascal?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;
2. структуру програми на мові Pascal;
3. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;
4. пріоритет операцій та правила запису складних виразів;
5. загальну характеристику типу даних масив мови Pascal;
6. основні принципи побудови програм із використанням матриць.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;
2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;
3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;
4. складати програми для роботи з матрицями у Turbo Pascal.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Зразок виконання практичної роботи №11
Завдання
Скласти наступну програму: задати двовимірні цілочисельні масиви (матриці)
X, Y і Z ( 5Í5 ) безпосереднім введенням символів за допомогою клавіатури.
Необхідно:
вивести масиви X, Y і Z у вигляді матриць та знайти для кожного масиву суму його елементів. У програмі передбачити виведення знайдених величин.
Текст програми:
program matr;
const r=5;
type mas=array[1..r,1..r]of integer;
var i,j,sx,sy,sz:integer; x,y,z:mas;
procedure vuvid(a:mas);
var n,m:integer;
begin
for n:=1 to r do begin
for m:=1 to r do write(a[n,m]:8);
writeln; end; writeln; end;
procedure sum(a:mas; var s:integer);
var n,m:integer;
begin
for n:=1 to r do
for m:=1 to r do s:=s+a[n,m]; end;
begin
for i:=1 to r do for j:=1 to r do
begin write(‘x[’,i,j,’]=’:3); readln(x[i,j]);
write(‘y[’,i,j,’]=’:3); readln(y[i,j]);
write(‘z[’,i,j,’]=’:3); readln(z[i,j]); end;
sx:=0; sy:=0; sz:=0;
writeln(’x’ :15); vuvid(x);
writeln(’y’ :15); vuvid(y);
writeln(’z’ :15); vuvid(z);
sum(x,sx); sum(y,sy); sum(z,sz);
writeln(’sx=’ :7,sx:9,’sy=’ :7,sy:9,’sz=’ :7,sz:9);
readln; end.
Завдання
Скласти наступну програму: задати двовимірні цілочисельні масиви (матриці)
X, Y і Z ( 3Í3 ) безпосереднім введенням символів за допомогою клавіатури.
Необхідно:
вивести масиви X, Y і Z у вигляді матриць та знайти для кожного масиву
1. суму додатніх елементів;
2. мінімальний елемент;
3. добуток від’ємних елементів;
4. суму від’ємних елементів;
5. максимальний елемент.
У програмі передбачити виведення знайдених величин.
Практична робота №12
Створення та реалізація програм
опрацювання рядкових величин.
Мета: Навчитися створювати програми опрацювання рядкових величин на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.
Теоретичні відомості:
Рядковий тип даних визначає набір послідовностей символів деякої довжини (від нуля символів до заданого їх числа). При описі рядкового типу, як правило, вказується максимальна кількість символів, із яких може складатися константа або змінна цього типу. Опис рядкового типу складається з ключового слова string, після якого в квадратних дужках вказується максимальна кількість символів рядка даного типу. Ця кількість може вказуватися за допомогою цілої константи або імені цілої константи.
Синтаксис опису рядкового типу: string [<розмір>] або string,
де <розмір> - ціла константа або ідентифікатор цілої константи, яказадає максимальну кількість символів у рядку. Максимальна кількість символів не може перевищувати 255. Якщо в описі рядкового типу не вказується максимальна кількість символів, то такий опис охоплює всі можливі послідовності символів, довжиною від 0 до 255. Кожна змінна або константа рядкового типу займає в пам'яті на один байт більше, ніж складає максимальна кількість символів у рядку даного типу. У додатковому байті зберігається інформація про поточну довжину символьного рядка.
Операції над даними рядкових типів.
Присвоювання. Присвоювання послідовності символів рядковим змінним здійснюється за допомогою оператора присвоювання. З правої сторони оператора присвоювання може знаходитися довільний вираз, результат виконання якого має рядковий тип, а з лівої сторони - ім'я рядкової змінної. Якщо довжина рядка, утвореного виразом, більша за максимальну довжину змінної, вказану в описі її типу, то присвоювання відбувається зліва направо, а надлишкові символи відкидаються.
Об'єднання рядків, склеювання. Об'єднання двох рядків в один можна здійснити за допомогою операції конкатенації. Ця операція записується за допомогою знака + (плюс). Вона може застосовуватися до пари рядкових змінних будь-яких типів. Об'єднаний рядок складається з усіх символів першого рядка і символів другого рядка. Довжина об'єднаного рядка не повинна перевищувати 255 символів. "Склеїти" рядки можна також за допомогою функції Concat (Str1, Str2, ..., StrN).
Відношення.Довільні пари рядків можуть порівнюватися за допомогою операцій відношення. Операції відношення - це = (дорівнює), о (не дорівнює), < (менше), > (більше), <= (менше або дорівнює), >= (більше або дорівнює). Результатом виконання кожної з операцій відношення над даними рядкового типу є значення логічного типу true або false. Два рядки рівні тільки тоді, коли вони однакової довжини і складаються з однакових символів. Порівнюються коди відповідних символів доти, поки не порушиться рівність або не закінчиться один з рядків (або обидва відразу). Якщо порівнюються два рядки, тобто над ними виконується операція більше або менше, то спочатку порівнюються два перших символи цих рядків. Якщо вони не рівні, то результатом порівняння рядків є результат порівняння цих символів. Якщо ж перші символи обох рядків однакові, то порівнюються два наступні символи цих рядків і т.д. Тобто результатом порівняння двох рядків є результат порівняння перших двох відповідних один одному, але не рівних символів. Якщо така пара не знайдена, а рядки збігаються до останнього символу коротшого рядка, то короткий рядок вважається меншим.
Стандартні процедури і функції.
Функція обчислення довжини рядка Length. Синтаксис: Lengfh(S), де S - це вираз рядкового типу. Результатом виконання функції Length буде ціле число, яке дорівнює кількості символів у рядку.
Процедура Str. Синтаксис цієї процедури: Str(V,S), де V — це арифметичний вираз, S — ім'я рядкової змінної. Процедура Str перетворює значення V в послідовність символів, що відпoвідає значенню виразу V, потім перетворює цю послідовність у рядок символів, який присвоюється змінній S. Іншими словами, процедура Str, одержавши в якості параметра число, що є результатом обчислення арифметичного виразу V, формує його представлення у вигляді символьного рядка. Після виразу V можуть стояти параметри у вигляді :m або :m:n, де m, n - вирази цілого типу. Вираз m визначає кількість символів у рядку S, якими буде зображено значення V, n - кількість символів після десяткової крапки, якщо значення виразу V є дійсного типу.
Процедура Val. Синтаксис: Val(S,V,R), де S - це рядковий вираз, V-ім'я цілої або дійсної змінної, R- ім’я змінної цілого типу. Процедура Val перетворює рядковий вираз S у число і присвоює його значення змінній V. Символьний рядок S повинен містити символьне представлення деякого числа і не містити пропусків. Якщо V - ім'я змінної цілого типу, то і число повинно бути цілого типу. Якщо зазначене перетворення можливе, то змінній R буде присвоєне значення 0. У протилежному випадку цій змінній буде присвоєне додатне значення, яке вказує позицію першого недопустимого символу в рядку S. Значення змінної V в цьому випадку не зміниться.
Функція копіювання Copy. Синтаксис цієї функції: Copy(S, P,N), де S - рядковий вираз, Р і N - вирази цілого типу. У результаті виконання функції Copy утворюється рядок символів, що складається з N символів рядка S, починаючи із символу номер Р. Якщо Р > Length(S), то результатом функції буде порожній рядок. Якщо (Р + N) > Length (S), то N:=Length(S)-P +1. Значення параметру Р не повинно виходити за межі діапазону 1 .. 255. Вихідний рядок не змінюється.
Функція Concat. Синтаксис цієї функції: Concat(SI, S2,... , Sk), де S1, S2, ... Sk - рядкові вирази. Результатом функції буде рядок S1+S2+ ... + Sk. Сумарна довжина нового рядка не повинна перевищувати 255.
Функція пошуку підрядка Pos. Синтаксис цієї функції: Pos(Sl,S), де S1 і S-рядкові вирази. Вона визначає номер елемента, з якого починається перше входження підрядка S1 у рядок S. У результаті виконання функції Pos буде отриманий результат цілого типу, якщо S1 не входить у S, то значення функції дорівнює 0.
Процедура вставки Insert. Синтаксис цієї процедури: Insert(S1, S, Р), де S1 - рядковий вираз, S - ім'я рядкової змінної, Р - вираз, результат якого є значенням цілого типу. За допомогою процедури Insert рядок S1 буде вставлений в рядок S, починаючи з позиції, вказаної значенням виразу Р. Якщо P>Length(S), то приймається, що P:=Length(S)+l (Рядок S1 приєднується до кінця рядка S). Значення виразу Р не повинне виходити за межі діапазону 1..255. При цьому перший рядок залишається таким самим, як і був, а другий одержує нове значення. Якщо підчас вставляння символів буде перевищений максимальний розмір змінної S, то в новій послідовності зайві символи праворуч будуть відкинуті.
Процедура вилучення Delete. Синтаксис процедури: Delete(S,P,N), де S - ім'я рядкової змінної, Р і N - цілі вирази. Процедура Delete вилучає з рядкової змінної S, починаючи з позиції Р, N символів. Якщо Р > Length(S), то виконання процедури не змінить значення змінної S. Якщо P+N-1 > Length(S), то N:=Length(S)-P+l. Значення Р не повинно виходити за межі діапазону 1 .. 255.
Рядкові і символьні типи. Всі рядкові типи і порядковий тип char сумісні між собою. Це означає, що у всіх тих місцях, де допустимо використання рядкового виразу, допустимо звертання до типу char, і навпаки. Необхідно тільки, щоб при присвоюванні рядкового виразу змінній типу char довжина послідовності символів була 1. Доступ до окремих символів рядкової змінної можна одержати за допомогою індексування. За визначення індексування можна прийняти еквівалентність
S[i] = Copy(S, i, 1).
Символьний тип (char). Опис символьних змінних має вигляд: а: char;
Значеннями символьного типу є елементи скінченого і впорядкованого набору символів. Символи, взяті в апостроф означають константу символьного типу. Множиною значень цього типу є впорядкована множина із 256 символів, яка визначається розширеною таблицею символів ASCII. Перша частина таблиці (коди від 0 по 127) містить стандартний набір символів, до якого входять великі і малі букви латинського алфавіту цифри та деякі спеціальні символи. Друга частина таблиці переважно є іншою в кожній країні. До другої частини таблиці входять великі і малі букви українського алфавіту, символи псевдографіки та деякі спеціальні символи. Кожне з даних символьного типу займає в пам'яті 1 байт. Зв'язок між символом і кодом його представлення встановлюють функції Ord і Chr.
Функція Ord. Синтаксис має вигляд: Ord(Ch), де Ch – значення символьного типу. Результатом виконання є порядковий номер символу Ch в таблиці ASCII, тобто його код. Функція Chr. Синтаксис має вигляд: Chr(x), де х – значення цілого типу, що попадає в діапазон 0..255. Результатом виконання функції є символ, який в таблиці кодів ASCII відповідає коду х.
Однією із стандартних функцій, що оперують виключно з даними символьного типу, є функція UpCase, що перетворює символ у велику букву (цей же символ на верхньому регістрі). Виклик функції: UpCase(Ch : char). Над даними символьного типу можна виконувати операції порівняння: = ,<>, <, >, <=, >=. Результатом порівняння двох символів є результат порівняння їх кодів.
Для виконання практичної роботи №12 рекомендується брати наступні розміри для побудови елементів блок-схеми: а = 20 мм і b = 2*а. Під час побудови блок-схеми потрібно використовувати наступні елементи: Введення-Виведення, Процес, Пуск-Зупинка, Рішення, Лінія потоку, Межа циклу, Міжсторінковий з’єднувач, Внутрішньосторінковий з’єднувач.
Порядок виконання роботи:
1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.
2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.
3. Побудуйте блок-схему алгоритму розв’язування завдання.
4. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.
5. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.
6. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.
7. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.
8. Введіть текст створеної програми.
9. Дайте назву створеному файлу програми – PR12
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.
10. Виконайте компіляцію створеної програми.
11. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.
12. Перегляньте та занотуйте для звіту одержаний результат.
13. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.
Контрольні запитання:
1. Яким чином можна зберегти файл у середовищі Turbo Pascal?
2. Яким чином можна виконати компіляцію програми у Turbo Pascal?
3. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?
4. Яким чином можна реалізувати розгалуження у мові Pascal?
5. Яких вимог потрібно дотримуватись при побудові блок-схем?
6. Що представляє собою цикл з лічильником у мові Pascal?
7. Яким чином реалізуються циклічні конструкції у блок-схемах?
8. Яким чином можна задати рядковий тип у мові Pascal?
9. Які операції можна виконувати над даними рядкових
типів у мові програмування Pascal?
10. Що представляє собою символьний тип даних мови Pascal?
11. Які стандартні процедури та функції використовують для роботи
з рядковими величинами у мові програмування Pascal?
12. Що представляє собою функція Length мови програмування Pascal?
13. Що представляє собою процедура Str мови програмування Pascal?
14. Що представляє собою процедура Val мови програмування Pascal?
15. Що представляє собою функція Copy мови програмування Pascal?
16. Що представляє собою функція Concat мови програмування Pascal?
17. Що представляє собою функція Pos мови програмування Pascal?
18. Що представляє собою процедура Insert мови програмування Pascal?
19. Що представляє собою процедура Delete мови програмування Pascal?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;
2. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;
3. пріоритет операцій та правила запису складних виразів;
4. правила опису алгоритмів за допомогою блок-схем;
5. загальну характеристику рядкових типів даних мови Pascal;
6. основні принципи побудови програм опрацювання рядкових величин.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;
2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;
