русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


ЭКОНОМИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ 4 страница


Дата додавання: 2014-11-27; переглядів: 886.


 

 

Практична робота №10

 

Робота з одновимірними масивами

у середовищі Turbo Pascal.

 

Мета: Навчитися створювати програми для роботи з одновимірними масивами на мові Pascal та користува­ти­ся основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагу­ван­ня і виконання програм у Turbo Pascal.

 

Прилади, обладнання та інструменти:

Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним за­безпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.

 

Теоретичні відомості:

Тип масив є структурованим типом даних. Масивом називається впо­рядкова­на індексована сукупність однотипних елементів, що мають загальне ім'я. Елемен­та­ми масиву можуть бути дані різ­но­манітних типів, включаючи структуровані. Кожний елемент масиву однозначно визначається ім'ям масиву й індексом (номером цього елемента в масиві) або індексами, якщо масив багато­вимірний. Для звертання до окремого елементу масиву вказується ім'я цього масиву і но­мер (номери) елемента в квадратних дужках.

Кількість індексних позицій визначає розмірність масиву (одновимір­ний, двови­мір­ний і т.д.), при цьому розмірність масиву не обмежується. В мате­ма­тиці аналогом одновимірного масиву є вектор, а двовимірного масиву – матри­ця. Індекси елементів масиву повинні належати до порядкового типу. Різні індекси того самого масиву можуть мати різні типи. Найчастіше типом індексу є цілий тип. Допустимий діапазон індексів визначається в описі масиву.

Опис типу масив складається з ключового слова array, після якого стоїть в квадратних дужках опис типу індексів, ключове слово of, а після нього опис типу елементів масиву.

Формат опису типу масиву:

Array [<Тип індексів>] of <Тип елементів>;

У випадку одновимірного масиву <Тип індексів> – це опис інтерваль­но­­го типу: <Нижнє обмеження> .. < Верхнє обмеження >, де значенню <Нижнє об­меження> відповідає най­менший індекс масиву, значенню <Верхнє обме­жен­ня> відповідає найбільший індекс масиву. У випадку багатовимірного масиву <Тип індексів> – це декілька описів інтервального типу, відокремлених кома­ми. Кількість описів рівна розмірності масиву.

Щоб звернутись до конкретного елемента масиву, потрібно вказати іденти­фі­ка­­тор масиву та індекс елемента в квадратних дужках (для одновимірного маси­ву). Індекс елемента повинен належати до діапазону <Тип індексів>, вказаному в описі цього масиву. У випадку багатовимірного масиву потрібно вказати ідентифі­ка­тор і в квадратних дужках перерахувати через кому всі індекси цього елемента. Всі індекси повинні належати до відповідних діапазонів, перерахованих при оголо­шен­ні масиву.

 

Порядок виконання роботи:

1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.

2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.

3. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.

4. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.

5. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.

6. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.

7. Введіть текст створеної програми.

8. Дайте назву створеному файлу програми – PR10
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.

9. Виконайте компіляцію створеної програми.

10. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.

11. Перегляньте та занотуйте для звіту результати виконання програми.

12. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.

 

Контрольні запитання:

1. Яким чином можна зберегти файл у середовищі Turbo Pascal?

2. Яким чином можна виконати компіляцію програми у Turbo Pascal?

3. Як можна запустити програму на виконання у Turbo Pascal?

4. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?

5. Яка структура програми у мові програмування Pascal?

6. Які процедури використовують для введення даних у Pascal?

7. Яким чином можна реалізувати розгалуження у мові Pascal?

8. Що представляє собою цикл з передумовою у мові Pascal?

9. Що представляє собою цикл з лічильником у мові Pascal?

10. Що представляє собою цикл з післяумовою у мові Pascal?

11. Що представляє собою наступний тип даних мови Pascal: масив ?

12. Яким чином можна задати масив у мові програмування Pascal?

13. Що представляють собою індекси масивів у мові Pascal?

14. Яким чином можна працювати з окремими елементами
масиву у мові програмування Pascal?

 

Студенти повинні знати:

1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;

2. структуру програми на мові Pascal;

3. основні етапи роботи з програмою у середовищі Turbo Pascal;

4. загальну характеристику стандартних типів даних мови Pascal;

5. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;

6. загальну характеристику типу даних масив мови Pascal;

7. основні принципи побудови програм із використанням
одновимірних масивів у мові Pascal.

Студенти повинні вміти:

1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;

2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;

3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;

4. складати програми для роботи з одновимірними
масивами у середовищі Turbo Pascal.

Порядок оформлення звіту:

Звіт повинен складатися з наступних частин:

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Хід роботи.

4. Висновки до роботи.

Зразок виконання практичної роботи №10

Завдання

Скласти наступну програму: задано одновимірний цілочисельний масив X
та розмірності одновимірних масивів дійсних чисел Y (n) і Z (m).

Необхідно: порахувати кількість елементів масиву Х, менших заданого числа P; утворити масиви Y (за формулою) і Z (безпосереднім введенням елементів
за допомогою клавіатури); обчислити добуток елементів масиву Y та знайти середнє арифметичне елементів масиву Z.

У програмі передбачити виведення масивів X, Y, Z та знайдених величин.

 

X Y n m P
5 3 7 2 1 4 7 5 9 4 9 1 6 8 5

Текст програми:

program odmas;
const n=4; m=9; p=7;

x:array[1..15] of integer=(5,3,7,2,1,4,7,5,9,4,9,1,6,8,5);

var

y:array[1..n] of real; z:array[1..m] of real;

i,k:integer; d,s,sa:real;
begin
k:=0; s:=0; d:=1;

for i:=1 to 15 do if x[i]<p then k:=k+1;

for i:=1 to n do begin

y[i]:=sin(i-9)+cos(i+3); d:=d*y[i]; end;

for i:=1 to m do begin

write(’z[’, i, ’]=’); readln(z[i]);

s:=s+z[i]; end; sa:=s/m;

writeln(’x’ :20);

for i:=1 to 15 do write(x[i]:4);

writeln(’kilkist=’ :12,k);

writeln; writeln(’y’ :20);

for i:=1 to n do write(y[i]:8:2);

writeln(’dobutok=’ :12,d:9:4);

writeln; writeln(’z’ :20);

for i:=1 to m do write(z[i]:8:2);

writeln(’srarufm=’ :12,sa:9:4);

readln; end.

Завдання

 

Скласти наступну програму: задано одновимірний цілочисельний масив X
та розмірності одновимірних масивів дійсних чисел Y (n) і Z (m).

Необхідно: порахувати кількість елементів масиву Х, менших заданого числа P; утворити масиви Y (за формулою) і Z (безпосереднім введенням елементів
за допомогою клавіатури); обчислити добуток елементів масиву Y та знайти середнє арифметичне елементів масиву Z.

У програмі передбачити виведення масивів X, Y, Z та знайдених величин.

 

 

X Y n m P
5 6 7 8 1 4 7 6 9 4 8 1 6 4 5
8 7 2 4 2 6 9 1 2 8 3 4 7 8 9
1 4 6 9 1 4 5 8 5 8 9 6 3 4 7
4 7 8 5 7 3 6 2 4 1 4 7 4 8 4
1 3 2 5 3 4 3 7 3 1 2 6 2 3 8

 

 

Практична робота №11

 

Робота з матрицями у середовищі Turbo Pascal.

 

Мета: Навчитися створювати програми для роботи з матрицями на мові Pascal та користува­ти­ся основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагу­ван­ня і виконання програм у Turbo Pascal.

 

Прилади, обладнання та інструменти:

Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним за­безпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.

 

Теоретичні відомості:

Тип масив є структурованим типом даних. Масивом називається впо­рядкова­на індексована сукупність однотипних елементів, що мають загальне ім'я. Елемен­та­ми масиву можуть бути дані різ­но­манітних типів, включаючи структуровані. Кожний елемент масиву однозначно визначається ім'ям масиву й індексом (номером цього елемента в масиві) або індексами, якщо масив багато­вимірний. Для звертання до окремого елементу масиву вказується ім'я цього масиву і но­мер (номери) елемента в квадратних дужках.

Кількість індексних позицій визначає розмірність масиву. В мате­ма­тиці аналогом двовимірного масиву є матри­ця. Індекси елементів масиву повинні нале­жати до порядкового типу. Найчастіше типом індексу є цілий тип. Допусти­мий діапазон індексів визначається в описі масиву.Формат опису типу масиву:

Array [<Тип індексів>] of <Тип елементів>;

У випадку багатовимірного масиву <Тип індексів> – це декілька описів інтервального типу, відокремлених кома­ми.

Щоб звернутись до конкретного елемента багатовимірного масиву потрібно вказати ідентифі­ка­тор і в квадратних дужках перерахувати через кому всі індекси цього елемента. Двовимірний масив можна описати як одновимірний, елементами якого є ма­си­ви. Звернення до елемента так описаного масиву має вигляд z [i] [j].

 

Порядок виконання роботи:

1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.

2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.

3. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.

4. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.

5. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.

6. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.

7. Введіть текст створеної програми.

8. Дайте назву створеному файлу програми – PR11
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.

9. Виконайте компіляцію створеної програми.

10. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.

11. Перегляньте та занотуйте для звіту результати виконання програми.

12. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.

 

Контрольні запитання:

1. Як можна запустити програму на виконання у Turbo Pascal?

2. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?

3. Які процедури використовують для виведення даних у Pascal?

4. Які типи даних використовують у мові програмування Pascal?

5. Що представляє собою цикл з лічильником у мові Pascal?

6. Що представляє собою наступний тип даних мови Pascal: масив ?

7. Яким чином можна задати масив у мові програмування Pascal?

8. Що представляють собою індекси масивів у мові Pascal?

9. Що представляють собою матриці у мові Pascal?

10. Яким чином можна описати матрицю за допомогою
одновимірних масивів у мові програмування Pascal?

 

Студенти повинні знати:

1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;

2. структуру програми на мові Pascal;

3. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;

4. пріоритет операцій та правила запису складних виразів;

5. загальну характеристику типу даних масив мови Pascal;

6. основні принципи побудови програм із використанням матриць.

Студенти повинні вміти:

1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;

2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;

3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;

4. складати програми для роботи з матрицями у Turbo Pascal.

Порядок оформлення звіту:

Звіт повинен складатися з наступних частин:

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Хід роботи.

4. Висновки до роботи.

Зразок виконання практичної роботи №11

Завдання

Скласти наступну програму: задати двовимірні цілочисельні масиви (матриці)
X, Y і Z ( 5Í5 ) безпосереднім введенням символів за допомогою клавіатури.

Необхідно:

вивести масиви X, Y і Z у вигляді матриць та знайти для кожного масиву суму його елементів. У програмі передбачити виведення знайдених величин.

Текст програми:

program matr;
const r=5;

type mas=array[1..r,1..r]of integer;

var i,j,sx,sy,sz:integer; x,y,z:mas;
procedure vuvid(a:mas);

var n,m:integer;

begin

for n:=1 to r do begin

for m:=1 to r do write(a[n,m]:8);

writeln; end; writeln; end;

procedure sum(a:mas; var s:integer);

var n,m:integer;

begin

for n:=1 to r do

for m:=1 to r do s:=s+a[n,m]; end;

begin
for i:=1 to r do for j:=1 to r do

begin write(‘x[’,i,j,’]=’:3); readln(x[i,j]);

write(‘y[’,i,j,’]=’:3); readln(y[i,j]);

write(‘z[’,i,j,’]=’:3); readln(z[i,j]); end;

sx:=0; sy:=0; sz:=0;

writeln(’x’ :15); vuvid(x);

writeln(’y’ :15); vuvid(y);

writeln(’z’ :15); vuvid(z);

sum(x,sx); sum(y,sy); sum(z,sz);

writeln(’sx=’ :7,sx:9,’sy=’ :7,sy:9,’sz=’ :7,sz:9);

readln; end.

 

 

Завдання

 

Скласти наступну програму: задати двовимірні цілочисельні масиви (матриці)
X, Y і Z ( 3Í3 ) безпосереднім введенням символів за допомогою клавіатури.

Необхідно:

вивести масиви X, Y і Z у вигляді матриць та знайти для кожного масиву

1. суму додатніх елементів;

2. мінімальний елемент;

3. добуток від’ємних елементів;

4. суму від’ємних елементів;

5. максимальний елемент.

У програмі передбачити виведення знайдених величин.

 

Практична робота №12

 

Створення та реалізація програм

опрацювання рядкових величин.

 

Мета: Навчитися створювати програми опрацювання рядкових величин на мові Pascal та користува­ти­ся основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагу­ван­ня і виконання програм у Turbo Pascal.

 

Прилади, обладнання та інструменти:

Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним за­безпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.

 

Теоретичні відомості:

Рядковий тип даних визначає набір послідовностей символів деякої дов­жи­ни (від нуля символів до заданого їх числа). При описі рядкового типу, як пра­вило, вказується макси­мальна кількість символів, із яких може складатися кон­станта або змінна цього типу. Опис рядкового типу складається з ключо­во­го слова string, після якого в квадратних дужках вказується максимальна кіль­кість символів рядка даного типу. Ця кількість може вказуватися за допомогою цілої константи або імені цілої константи.

Синтаксис опису рядкового типу: string [<розмір>] або string,

де <розмір> - ціла константа або ідентифікатор цілої константи, яказадає мак­си­ма­льну кількість символів у рядку. Максимальна кількість символів не може пере­вищувати 255. Якщо в описі рядкового типу не вказується максимальна кіль­кість символів, то такий опис охоплює всі можливі послідовності символів, довжиною від 0 до 255. Кожна змінна або константа рядкового типу займає в па­м'яті на один байт більше, ніж складає максимальна кількість символів у рядку даного типу. У до­дат­ковому байті зберігається інформація про поточну довжину символьного рядка.

Операції над даними рядкових типів.

Присвоювання. Присвоювання послідовності символів рядковим змінним здійснюється за допомогою оператора присвоювання. З правої сторони опера­то­ра присвоювання може знахо­дитися довільний вираз, результат виконання яко­го має рядковий тип, а з лівої сторони - ім'я рядкової змінної. Якщо довжина ряд­ка, утвореного виразом, більша за максимальну довжину змінної, вказану в опи­сі її типу, то присвоювання відбувається зліва направо, а надлишкові сим­во­ли відкидаються.

Об'єднання рядків, склеювання. Об'єднання двох рядків в один можна здій­сни­ти за допо­мо­гою операції конкатенації. Ця операція записується за допо­мо­гою знака + (плюс). Вона може засто­со­вуватися до пари рядкових змінних будь-яких типів. Об'єднаний рядок складається з усіх сим­во­лів першого рядка і символів другого рядка. Довжина об'єднаного рядка не повинна пере­ви­щу­­вати 255 символів. "Склеїти" рядки можна також за допомогою функції Concat (Str1, Str2, ..., StrN).

Відношення.Довільні пари рядків можуть порівнюватися за допомогою операцій відно­шен­ня. Операції відношення - це = (дорівнює), о (не дорівнює), < (менше), > (більше), <= (мен­ше або дорівнює), >= (більше або дорівнює). Результатом виконання кожної з операцій відно­шен­ня над даними рядкового типу є значення логічного типу true або false. Два рядки рівні тільки тоді, коли вони однакової довжини і складаються з однакових символів. Порівнюються коди відповідних символів доти, поки не порушиться рівність або не закінчиться один з рядків (або обидва відразу). Якщо порівнюються два рядки, тобто над ними виконується операція більше або менше, то спочатку порівнюються два пер­ших символи цих рядків. Якщо вони не рівні, то результатом порівняння рядків є результат порівняння цих символів. Якщо ж перші символи обох рядків однакові, то порівнюються два наступні символи цих рядків і т.д. Тобто результатом порівняння двох рядків є результат порівняння перших двох відповідних один одному, але не рівних символів. Якщо така пара не знайдена, а рядки збігаються до останнього символу коротшого рядка, то короткий рядок вважається меншим.

Стандартні процедури і функції.

Функція обчислення довжини рядка Length. Синтаксис: Lengfh(S), де S - це вираз рядкового типу. Результатом виконання функції Length буде ціле чис­ло, яке дорівнює кількості символів у рядку.

Процедура Str. Синтаксис цієї процедури: Str(V,S), де V — це арифме­тич­ний вираз, S — ім'я рядкової змінної. Процедура Str перетворює значення V в послідовність символів, що відпoвідає значенню виразу V, потім перетворює цю послідовність у рядок сим­волів, який присвоюється змінній S. Іншими словами, процедура Str, одержав­ши в якості параметра число, що є результатом обчислен­ня арифметичного виразу V, формує його представлення у вигляді символьного рядка. Після вира­зу V можуть стояти параметри у вигляді :m або :m:n, де m, n - вирази цілого типу. Вираз m визначає кількість символів у рядку S, якими буде зображено значення V, n - кількість символів після десяткової крапки, якщо значення виразу V є дійсного типу.

Процедура Val. Синтаксис: Val(S,V,R), де S - це рядковий вираз, V-ім'я цілої або дійсної змінної, R- ім’я змінної цілого типу. Процедура Val перетворює рядковий вираз S у число і присвоює його значення змінній V. Символьний рядок S повинен містити символьне представлення деякого числа і не містити пропус­ків. Якщо V - ім'я змінної цілого типу, то і число повинно бути цілого типу. Якщо за­зна­чене пере­тво­рення можливе, то змінній R буде присвоєне значення 0. У про­тилежному випадку цій змінній буде присвоєне додатне значення, яке вказує позицію першого недопустимого символу в рядку S. Значення змінної V в цьому випадку не зміниться.

Функція копіювання Copy. Синтаксис цієї функції: Copy(S, P,N), де S - рядковий вираз, Р і N - вирази цілого типу. У результаті виконання функції Copy утворюється рядок символів, що складається з N символів рядка S, починаючи із символу номер Р. Якщо Р > Length(S), то результатом функції буде порожній рядок. Якщо (Р + N) > Length (S), то N:=Length(S)-P +1. Значення параметру Р не повинно виходити за межі діапазону 1 .. 255. Вихідний рядок не змінюється.

Функція Concat. Синтаксис цієї функції: Concat(SI, S2,... , Sk), де S1, S2, ... Sk - рядкові вирази. Результатом функції буде рядок S1+S2+ ... + Sk. Сумарна дов­жи­на нового рядка не повинна перевищувати 255.

Функція пошуку підрядка Pos. Синтаксис цієї функції: Pos(Sl,S), де S1 і S-рядкові вирази. Вона визначає номер елемента, з якого починається перше вход­жен­ня підряд­ка S1 у рядок S. У результаті виконання функції Pos буде отриманий результат цілого типу, якщо S1 не входить у S, то значення функції дорівнює 0.

Процедура вставки Insert. Синтаксис цієї процедури: Insert(S1, S, Р), де S1 - рядковий вираз, S - ім'я рядкової змінної, Р - вираз, результат якого є значенням ціло­го типу. За допомогою процедури Insert рядок S1 буде вставлений в рядок S, по­чинаючи з позиції, вказаної значенням виразу Р. Якщо P>Length(S), то прий­мається, що P:=Length(S)+l (Рядок S1 приєднується до кінця рядка S). Значення виразу Р не повинне виходити за межі діапазону 1..255. При цьому перший рядок залишається таким самим, як і був, а другий одержує нове значення. Якщо підчас вставляння символів буде перевищений максимальний розмір змінної S, то в новій послідовності зайві символи праворуч будуть відкинуті.

Процедура вилучення Delete. Синтаксис процедури: Delete(S,P,N), де S - ім'я рядкової змінної, Р і N - цілі вирази. Процедура Delete вилучає з рядкової змінної S, починаючи з позиції Р, N символів. Якщо Р > Length(S), то виконання процедури не змінить значення змінної S. Якщо P+N-1 > Length(S), то N:=Length(S)-P+l. Значення Р не пови­нно виходити за межі діапазону 1 .. 255.

Рядкові і символьні типи. Всі рядкові типи і порядковий тип char сумісні між собою. Це означає, що у всіх тих місцях, де допустимо використа­ння рядкового виразу, допустимо звертання до типу char, і навпаки. Необхідно тільки, щоб при присвоюванні рядкового виразу змінній типу char довжина послідовності символів була 1. Доступ до окремих символів рядкової змінної можна одержати за допо­могою індексування. За визначення індексування можна прийняти еквівалент­ність

S[i] = Copy(S, i, 1).

Символьний тип (char). Опис символьних змінних має вигляд: а: char;

Значеннями символьного типу є елементи скінченого і впорядкованого набо­ру символів. Символи, взяті в апостроф означають константу символьного ти­пу. Множиною значень цього типу є впорядкована множина із 256 символів, яка визначається розширеною таблицею символів ASCII. Перша части­на таблиці (ко­ди від 0 по 127) містить стандартний набір символів, до якого вхо­дять великі і малі букви латинського алфавіту цифри та деякі спеціальні сим­во­ли. Друга частина таблиці переважно є іншою в кожній країні. До другої час­тини таблиці входять великі і малі букви українського алфавіту, символи псев­до­гра­фіки та деякі спеціальні символи. Кожне з даних символьного типу займає в пам'яті 1 байт. Зв'я­зок між символом і кодом його представлення встановлюють функції Ord і Chr.

Функція Ord. Синтаксис має вигляд: Ord(Ch), де Ch – значення симво­ль­ного типу. Результатом виконання є порядковий номер символу Ch в таблиці ASCII, тобто його код. Функція Chr. Синтаксис має вигляд: Chr(x), де х – зна­чен­ня цілого типу, що попадає в діапазон 0..255. Результатом виконання функції є символ, який в таблиці кодів ASCII відповідає коду х.

Однією із стандартних функцій, що оперують виключно з даними симво­ль­ного типу, є функція UpCase, що перетворює символ у велику букву (цей же символ на верхньо­му регістрі). Виклик функції: UpCase(Ch : char). Над даними символьного типу можна виконувати операції порівняння: = ,<>, <, >, <=, >=. Результатом порівняння двох символів є результат порівняння їх кодів.

Для виконання практичної роботи №12 рекомендується брати наступні роз­мі­ри для побудови елементів блок-схеми: а = 20 мм і b = 2*а. Під час побудови блок-схеми потрібно використовувати наступні елементи: Введення-Ви­ве­­­дення, Процес, Пуск-Зупинка, Рішення, Лінія потоку, Межа циклу, Міжсторінковий з’єд­ну­вач, Вну­трі­ш­­ньосторінковий з’єднувач.

 

Порядок виконання роботи:

1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.

2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.

3. Побудуйте блок-схему алгоритму розв’язування завдання.

4. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.

5. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.

6. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.

7. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.

8. Введіть текст створеної програми.

9. Дайте назву створеному файлу програми – PR12
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.

10. Виконайте компіляцію створеної програми.

11. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.

12. Перегляньте та занотуйте для звіту одержаний результат.

13. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.

 

Контрольні запитання:

1. Яким чином можна зберегти файл у середовищі Turbo Pascal?

2. Яким чином можна виконати компіляцію програми у Turbo Pascal?

3. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?

4. Яким чином можна реалізувати розгалуження у мові Pascal?

5. Яких вимог потрібно дотримуватись при побудові блок-схем?

6. Що представляє собою цикл з лічильником у мові Pascal?

7. Яким чином реалізуються циклічні конструкції у блок-схемах?

8. Яким чином можна задати рядковий тип у мові Pascal?

9. Які операції можна виконувати над даними рядкових
типів у мові програмування Pascal?

10. Що представляє собою символьний тип даних мови Pascal?

11. Які стандартні процедури та функції використовують для роботи
з рядковими величинами у мові програмування Pascal?

12. Що представляє собою функція Length мови програмування Pascal?

13. Що представляє собою процедура Str мови програмування Pascal?

14. Що представляє собою процедура Val мови програмування Pascal?

15. Що представляє собою функція Copy мови програмування Pascal?

16. Що представляє собою функція Concat мови програмування Pascal?

17. Що представляє собою функція Pos мови програмування Pascal?

18. Що представляє собою процедура Insert мови програмування Pascal?

19. Що представляє собою процедура Delete мови програмування Pascal?

 

Студенти повинні знати:

1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;

2. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;

3. пріоритет операцій та правила запису складних виразів;

4. правила опису алгоритмів за допомогою блок-схем;

5. загальну характеристику рядкових типів даних мови Pascal;

6. основні принципи побудови програм опрацювання рядкових величин.

Студенти повинні вміти:

1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;

2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
ЭКОНОМИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ 3 страница | ЭКОНОМИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ 5 страница


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн