Основними операціями, що відображають відношення між величинами, є:
= (дорівнює), < > (не дорівнює), < (менше), > (більше), < = (менше або дорівнює), > = (більше або дорівнює). Результатом цих операцій є значення: True або False.
Логічні операції виконуються над величинами логічного (булевого) типу. Логічні величини можуть набувати лише двох значень: True або False. Найуживанішими логічними операціями є: логічне заперечення (not), логічне множення (and), логічне додавання (or), додавання за модулем два (xor). Логічне заперечення обертає значення логічного операнда. and дає істинне значення лише тоді, коли обидва операнди мають значення True. Навпаки, для істинного значення or досить, щоб хоча б один з операндів був True. Результат операції xor – True, якщо лише один операнд набуває значення True. Логічні операції використовують при записі складних умов для операторів розгалуження і вибору.
Порядок виконання роботи:
1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.
2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.
3. Побудуйте блок-схему алгоритму розв’язування завдання.
4. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.
5. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.
6. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.
7. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.
8. Введіть текст створеної програми.
9. Дайте назву створеному файлу програми – PR04
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.
10. Виконайте компіляцію створеної програми.
11. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.
12. Перегляньте та занотуйте для звіту результати виконання
програми для двох різних варіантів початкових даних.
13. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.
Контрольні запитання:
1. Яким чином можна вийти з середовища програмування Turbo Pascal?
2. Як можна відкрити файл у середовищі програмування Turbo Pascal?
3. Як можна активізувати головне меню середовища Turbo Pascal?
4. Як можна запустити програму на виконання у середовищі Turbo Pascal?
5. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?
6. Яким чином можна піднести число до n-го степеня у мові Pascal?
7. Яким чином можна знайти модуль числа у мові програмування Pascal?
8. Яким чином можна знайти котангенс від числа у мові Pascal?
9. Яким чином можна реалізувати розгалуження у мові Pascal?
10. Які є форми оператора розгалуження у мові програмування Pascal?
11. Що представляє собою оператор вибору у мові програмування Pascal?
12. У яких ситуаціях потрібно використовувати оператор вибору?
13. У яких ситуаціях потрібно використовувати оператор розгалуження?
14. За допомогою якого елемента у блок-схемах позначається
процес введення-виведення інформації?
15. За допомогою якого елемента реалізується конструкція
розгалуження при побудові блок-схем?
16. Яких вимог потрібно дотримуватись при побудові блок-схем?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;
2. структуру програми на мові Pascal;
3. основні етапи роботи з програмою у середовищі Turbo Pascal;
4. загальну характеристику стандартних типів даних мови Pascal;
5. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;
6. пріоритет операцій та правила запису складних виразів;
7. основні принципи побудови розгалужених алгоритмів та програм;
8. правила опису алгоритмів за допомогою блок-схем.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;
2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;
3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;
4. складати програми із розгалуженнями на мові Pascal;
5. коректно записувати арифметичні вирази;
6. правильно зображати та використовувати
основні елементи блок-схем при їх побудові.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Зразок виконання практичної роботи №4
Завдання
Скласти наступну програму: обчислити заданий вираз при вказаних значеннях змінних. Необхідні вхідні дані задати самостійно. У програмі передбачити виведення початкових даних і результатів обчислення.
| №
| вираз
| a
| b
| c
| d
|
|
| 
|
|
| 5.6
| 0.99
|
Текст програми:
program vuraz;
const a=3; b=19; c=5.6; d=0.99;
var n,m,x,y,z:real;
begin
write(’vvedit x :’ :16); readln(x);
write(’vvedit y :’ :16); readln(y);
m:=a*b-c+d+exp(y*ln(x));
if x<y then n:=12+exp(x+y)
else n:=2-x*y+(x+2)/(y-7);
if n+9*m<-5 then z:=a*sin(b)+n*cos(c) else
if n+9*m>3 then z:=exp((x+2)*ln(c))-ln(y-2)
else z:=d+sin(n)/cos(n)-cos(m)/sin(m);
writeln; writeln(’x=’ :10,x:9:2);
writeln(’y=’ :10,y:9:2);
writeln; writeln(’z=’ :15,z:16:5);
readln; end.
Завдання
Скласти наступну програму: обчислити заданий вираз при вказаних значеннях змінних. Необхідні вхідні дані задати самостійно. У програмі передбачити виведення початкових даних і результатів обчислення.
| №
| вираз
| a
| b
| c
| d
|
|
| 
|
|
| 3.6
| 0.98
|
|
| 
|
|
| 3.7
| 0.95
|
|
| 
|
|
| 3.8
| 0.97
|
|
| 
|
|
| 3.9
| 0.94
|
|
| 
|
|
| 3.4
| 0.93
|
Практична робота №5
Створення та реалізація циклічних програм.
Мета: Навчитися створювати циклічні програми на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.
Теоретичні відомості:
Алгоритмом називається наперед задана скінченна послідовність чітких дій, виконання яких приводить до досягнення поставленої мети. Алгоритм, в якому певна послідовність команд повторюється кілька разів з новими вхідними даними, називається циклічним. Програма, складена на основі циклічного алгоритму називається циклічною. Команди, що дають змогу кілька разів повторювати певний блок команд програми, називаються циклічними. Необхідність у використанні циклічних команд виникає, коли треба кілька разів використовувати для обчислення одні й ті самі формули з різними значеннями змінних або якісь інші однотипні команди. Безумовно, циклічна програма за розмірами набагато менша, ніж та, у якій команди були б повторені стільки разів, скільки їх треба виконати.
Графічні схеми алгоритмів використовують для наочного зображення алгоритмів. Блок-схема алгоритму – це таке графічне зображення структури алгоритму, в якому кожний етап процесу оброблення даних подається у вигляді різних геометричних фігур (елементів, символів). Для виконання практичної роботи №5 рекомендується брати наступні розміри для побудови елементів блок-схеми: а = 20 мм і b = 2*а. Під час побудови блок-схеми потрібно використовувати наступні елементи: Процес, Введення-Виведення, Пуск-Зупинка, Рішення, Лінія потоку, Межа циклу, Міжсторінковий з’єднувач, Внутрішньосторінковий з’єднувач.
Оператори циклу мови програмування Pascal використовуються для організації циклів. Цикл – це послідовність операторів, які можуть виконуватися більше одного разу. Групу повторюваних операторів називають тілом циклу. У мові Pascal є три види операторів циклу: з параметром; з передумовою; з післяумовою.
Виконання оператора циклу будь-якого виду можна зупинити за допомогою оператора переходу goto або процедурою без параметрів break, що передає керування на оператор, який розташований за оператором циклу. За допомогою процедури без параметрів continue можна задати дострокове завершення чергового повторення тіла циклу, що рівносильне передачі керування в кінець тіла циклу. Оператори циклів можуть бути вкладеними один в одного.
Оператор циклу з параметром має вигляд: for i:=ip to ik do s;
де і – змінна, яку називають параметром циклу і яка є порядкового типу (цілого, символьного, логічного, інтервального або перелічуваного); iр – початкове значення параметру циклу; ik – кінцеве значення параметру циклу; ір, ik можуть бути виразами, змінними або константами. Тип параметра циклу співпадає з типом величин ір, ik; s – оператор.
Підчас виконання оператора спершу обчислюється значення виразів ір та ik, потім відбувається присвоєння значення ір параметру циклу. Після цього відбвається перевірка, чи параметр циклу є меншим або рівним ik. Якщо i £ ik, то виконується оператор s. Після цього параметр циклу збільшується на одиницю, і знову відбувається перевірка умови i £ ik. Коли i > ik, то відбувається вихід з циклу.
Існує ще одна форма цього оператора: for i:=ip downto ik do s;
Його дія аналогічна до дії попереднього оператора з тією різницею, що крок дорівнює –1, а для завершення циклу повинна виконатися умова i < ik.
Якщо в цих операторах після do стоїть два або більше операторів, то їх беруть в операторні дужки begin end. Цикл може не виконуватися жодного разу, якщо для циклу for ... to значення початкового виразу більше кінцевого, а для циклу for ... downto значення ір менше ik. Цикл буде викопуватися один раз, якщо початкове значення параметра циклу дорівнює кінцевому значенню. Параметр циклу після його завершення дорівнює кінцевому значенню. Не бажано змінювати в середині циклу параметр циклу, його початкове та кінцеве значення.
Оператор циклу з післяумовою має такий вигляд: repeat S until A;
де А – це вираз логічного типу, S – оператори. Оператори, що містяться між словами repeat і until, складають тіло циклу і виконуються доти, поки логічний вираз А не прийме значення true, тобто тіло циклу виконується при значенні логічного виразу А рівному false. Оскільки умова перевіряється наприкінці циклу, то оператори тіла циклу виконуються, як мінімум, один раз. У тілі циклу може знаходитися довільна кількість операторів без операторних дужок begin і end. Принаймні один з операторів тіла циклу повинен впливати на значення умови, у протилежному випадку відбудеться зациклення програми.
Оператор циклу з передумовою має такий формат: while A do S ;
де А – логічний вираз, S – оператор. Підчас виконання оператора спершу обчислюється значення логічного виразу А. Якщо це значення true (умова виконується), то буде виконуватися оператор S, якщо false – то відбувається вихід з циклу і виконується наступний оператор після оператора циклу. Якщо після службового do стоїть два або більше оператори, то їх беруть в операторнi дужки begin end.
Якщо перед першим виконанням циклу умова не виконується (значення логічного виразу дорівнює false), то тіло циклу взагалі не виконується і відбувається перехід на оператор, який розташований за оператором циклу.
Порядок виконання роботи:
1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.
2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.
3. Побудуйте блок-схему алгоритму розв’язування завдання.
4. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.
5. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.
6. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.
7. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.
8. Введіть текст створеної програми.
9. Дайте назву створеному файлу програми – PR05
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.
10. Виконайте компіляцію створеної програми.
11. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.
12. Перегляньте та занотуйте для звіту одержаний результат.
13. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.
Контрольні запитання:
1. Яким чином можна створити новий файл у середовищі Turbo Pascal?
2. Яким чином можна зберегти файл у середовищі Turbo Pascal?
3. Як можна активізувати головне меню середовища Turbo Pascal?
4. Яким чином можна виконати компіляцію програми у Turbo Pascal?
5. Яка структура програми у мові програмування Pascal?
6. Які процедури використовують для виведення даних у Pascal?
7. Яким чином можна реалізувати розгалуження у мові Pascal?
8. За допомогою якого елемента реалізується конструкція
розгалуження при побудові блок-схем?
9. Яких вимог потрібно дотримуватись при побудові блок-схем?
10. Для чого використовують цикли у мові програмування Pascal?
11. Які типи циклів зустрічаються в мові програмування Pascal?
12. Що представляє собою цикл з передумовою у мові Pascal?
13. Що представляє собою цикл з параметром у мові Pascal?
14. Що представляє собою цикл з післяумовою у мові Pascal?
15. Яким чином реалізуються циклічні конструкції у блок-схемах?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;
2. структуру програми на мові Pascal;
3. основні етапи роботи з програмою у середовищі Turbo Pascal;
4. загальну характеристику стандартних типів даних мови Pascal;
5. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;
6. пріоритет операцій та правила запису складних виразів;
7. основні принципи побудови циклічних алгоритмів та програм;
8. правила опису алгоритмів за допомогою блок-схем.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;
2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;
3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;
4. складати циклічні програми на мові Pascal;
5. коректно записувати арифметичні вирази;
6. правильно зображати та використовувати
основні елементи блок-схем при їх побудові.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Зразок виконання практичної роботи №5
Завдання
Скласти наступну програму:
обчислити заданий вираз при вказаних значеннях змінних.
У програмі передбачити виведення результату обчислення.
| №
| вираз
|
|
| 
|
Текст програми:
program vuraz;
var z,s1,s2,d:real;
i,j,k:integer;
begin
s1:=0; s2:=0; d:=1; j:=7;
for i:=1 to 30 do s1:=s1+(i+2)/(i+1);
for k:=1 to 90 do s2:=s2+exp(4*ln(k))-8;
while j<=40 do
begin d:=d*sin(j)/(5-j); j:=j+1; end;
z:=s1+5*d-sin(s2)/cos(s2);
writeln(’z=’:15,z:20:4);
readln;
end.
Завдання
Скласти наступну програму:
обчислити заданий вираз при вказаних значеннях змінних.
У програмі передбачити виведення результату обчислення.
Практична робота №6
Табулювання функції у середовищі Turbo Pascal.
Мета: Навчитися створювати програми табулювання функцій на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.
Теоретичні відомості:
Програма, в якій певна послідовність команд повторюється кілька разів з новими вхідними даними, називається циклічною. Команди, що дають змогу кілька разів повторювати певний блок команд програми, називаються циклічними. Необхідність у використанні циклічних команд виникає, коли треба кілька разів використовувати для обчислення одні й ті самі формули з різними значеннями змінних або якісь інші однотипні команди.
У мові програмування Pascal є три види операторів циклу: з параметром; з передумовою; з післяумовою. Оператори циклів можуть бути вкладеними один в одного. Оператор циклу з параметром:
for i:=ip to ik do S; або for i:=ip downto ik do S;
оператор циклу з післяумовою: repeat S until A;
оператор циклу з передумовою: while A do S ; .
Якщо у циклі потрібно виконати два або більше оператори, то їх беруть в операторнi дужки begin end. Табулювання функції – це процес знаходження її значень при вказаних значеннях аргументів. Часто табулювання використовують для побудови графіків функцій.
Блок-схема алгоритму – це таке графічне зображення структури алгоритму, в якому кожний етап процесу оброблення даних подається у вигляді різних геометричних фігур (елементів, символів). Для виконання практичної роботи №6 рекомендується брати наступні розміри для побудови елементів блок-схеми: а = 20 мм і b = 2*а. Під час побудови блок-схеми потрібно використовувати наступні елементи: Процес, Введення-Виведення, Пуск-Зупинка, Рішення, Лінія потоку, Міжсторінковий з’єднувач.
Порядок виконання роботи:
1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.
2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.
3. Побудуйте блок-схему алгоритму розв’язування завдання.
4. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання.
5. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.
6. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.
7. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.
8. Введіть текст створеної програми.
9. Дайте назву створеному файлу програми – PR06
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.
10. Виконайте компіляцію створеної програми та запустіть її на виконання.
11. Перегляньте та занотуйте для звіту одержаний результат.
12. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.
Контрольні запитання:
1. Як можна запустити програму на виконання у середовищі Turbo Pascal?
2. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?
3. Яка структура програми у мові програмування Pascal?
4. Які типи даних використовують у мові програмування Pascal?
5. Яким чином можна обчислити експоненту числа у мові Pascal?
6. Яким чином можна реалізувати розгалуження у мові Pascal?
7. Яких вимог потрібно дотримуватись при побудові блок-схем?
8. Що представляє собою цикл з передумовою у мові Pascal?
9. Що представляє собою цикл з післяумовою у мові Pascal?
10. Яким чином реалізуються циклічні конструкції у блок-схемах?
11. Що представляє собою процес табулювання функції?
Студенти повинні знати:
1. загальну характеристику середовища програмування
Turbo Pascal та основні принципи роботи у ньому;
2. структуру програми на мові Pascal;
3. загальну характеристику стандартних типів даних мови Pascal;
4. оператори та стандартні процедури і функції мови Pascal;
5. основні принципи побудови циклічних алгоритмів та програм;
6. правила опису алгоритмів за допомогою блок-схем.
Студенти повинні вміти:
1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;
2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;
3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;
4. складати програми табулювання функцій на мові Pascal;
5. правильно зображати та використовувати
основні елементи блок-схем при їх побудові.
Порядок оформлення звіту:
Звіт повинен складатися з наступних частин:
1. Тема роботи.
2. Мета роботи.
3. Хід роботи.
4. Висновки до роботи.
Зразок виконання практичної роботи №6
Завдання
Скласти наступну програму:
протабулювати функцію y = f ( u , v ) на інтервалах u є [a , b] і v є [c , d]
з кроками hu , hv . Результати вивести у вигляді таблиці.
| №
| вираз
| a
| b
| c
| d
| hu
| hv
|
|
| 
|
|
|
|
| 0.68
| 0.71
|
Текст програми:
program tabf;
const hu=0.68; hv=0.71;
var u,v,y:real;
begin
u:=1; v:=3; writeln(’y’ :10,’u’ :16,’v’ :14);
y:=exp(u)+7*sqrt(u+v);
repeat v:=3;
repeat y:=exp(u)+7*sqrt(u+v);
writeln(y:14:4,u:14:2,v:14:2);
v:=v+hv;
until v>7; u:=u+hu;
until u>5;
readln; end.
Завдання
Скласти наступну програму:
протабулювати функцію y = f ( u , v ) на інтервалах u є [a , b] і v є [c , d]
з кроками hu , hv . Результати вивести у вигляді таблиці.
| №
| вираз
| a
| b
| c
| d
| hu
| hv
|
|
| 
|
|
|
|
| 0.62
| 0.81
|
|
| 
|
|
| -3
|
| 0.76
| 0.87
|
|
| 
|
|
|
|
| 0.98
| 0.67
|
|
| 
|
|
|
|
| 0.92
| 0.78
|
|
| 
|
|
|
|
| 0.48
| 0.91
|
Практична робота №7
Створення та реалізація
циклічно-розгалужених програм.
Мета: Навчитися створювати циклічно-розгалужені програми на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.
Прилади, обладнання та інструменти:
Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним забезпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.
Теоретичні відомості:
Алгоритмом називається наперед задана скінченна послідовність чітких дій, виконання яких приводить до досягнення поставленої мети. Досить часто вибір тих чи інших дій для продовження алгоритму залежить від виконання або невиконання певних умов. Команди, які аналізують ці умови та виконують наступний вибір дій алгоритму, називаються командами розгалуження. Алгоритм, що містить хоча б одну умову, в результаті перевірки якої здійснюється перехід до одного з можливих кроків, називається розгалуженим. Програма, складена на основі розгалуженого алгоритму називається розгалуженою.
Алгоритм, в якому певна послідовність команд повторюється кілька разів з новими вхідними даними, називається циклічним. Програма, складена на основі циклічного алгоритму називається циклічною. Команди, що дають змогу кілька разів повторювати певний блок команд програми, називаються циклічними. Необхідність у використанні циклічних команд виникає, коли треба кілька разів використовувати для обчислення одні й ті самі формули з різними значеннями змінних або якісь інші однотипні команди.
Як правило, у більшості алгоритмів та програм, використовуються як команди розгалуження так і циклічні команди. Такі алгоритми та програми називають циклічно-розгалуженими.
Блок-схема алгоритму – це таке графічне зображення структури алгоритму, в якому кожний етап процесу оброблення даних подається у вигляді різних геометричних фігур (елементів, символів). Для виконання практичної роботи №7 рекомендується брати наступні розміри для побудови елементів блок-схеми: а = 20 мм і b = 2*а. Під час побудови блок-схеми потрібно використовувати наступні елементи: Введення-Виведення, Процес, Пуск-Зупинка, Рішення, Лінія потоку, Міжсторінковий з’єднувач, Внутрішньосторінковий з’єднувач.
У мові програмування Pascal оператор розгалуження (умовний оператор) може мати дві форми: повну та коротку. Формат короткої форми умовного оператора має вигляд: if A then S1 ; де А – вираз логічного типу, S1 – оператор. Формат повної форми умовного оператора: if A then S1 else S2;
де А – вираз логічного типу ; S1 , S2 – оператори. Якщо після then або else потрібно записати два або більше операторів, то їх беруть в операторні дужки begin … end . Оператори S1 і S2 також можуть бути умовними. Такі конструкції використовують для організації розгалужень на три і більше напрямки.
У мові програмування Pascal є три види операторів циклу: з параметром; з передумовою; з післяумовою. Оператори циклів можуть бути вкладеними один в одного. Оператор циклу з параметром:
for i:=ip to ik do S; або for i:=ip downto ik do S;
оператор циклу з післяумовою: repeat S until A;
оператор циклу з передумовою: while A do S ; .
Якщо у циклі потрібно виконати два або більше оператори, то їх беруть в операторнi дужки begin end.
