з дисципліни

Общие выводы по регрессионному анализу:

7. Выводы по лабораторному циклу:

Приложение 1

Значения t при различных уровнях значимости (α)

Приложение 2

Значения критерия χ2 при различных уровнях значимости (α)

Приложение 3

Ординаты нормальной кривой (значения функции f)

Приложение 4

Значения F при уровне значимости α = 0.05
(df_{— число степеней свободы для большей вариансы, которая берется числителем)

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для виконання практичних робіт

з дисципліни

„Програмування”

для спеціальності

5.05010201 „Обслуговування комп’ютерних систем і мереж” частина І

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії

інформатики та

комп’ютерних дисциплін

Голова циклової комісії

__________ Р. В. Твердохліб

Протокол № _____

від „___” __________ 2011 р.

Розробив викладач НРПК

____________ І. Я. Кулик

2011 р.

Зміст

ВСТУП ........................................................................................................... 4 ст.

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ..................................... 5 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

Робота в інтегрованому середовищі програмування Turbo Pascal .......... 7 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2

Створення та реалізація діалогових програм ............................................ 11 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3

Створення та реалізація лінійних програм ................................................ 17 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №4

Створення та реалізація програм із розгалуженнями ............................... 22 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №5

Створення та реалізація циклічних програм ............................................. 27 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №6

Табулювання функції у середовищі Turbo Pascal ..................................... 32 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №7

Створення та реалізація циклічно-розгалужених програм ...................... 35 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №8

Створення та реалізація програм із використанням функцій .................. 39 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №9

Створення та реалізація програм із використанням процедур ................ 44 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №10

Робота з одно­вимірними масивами у середовищі Turbo Pascal ............... 49 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №11

Робота з матрицями у середовищі Turbo Pascal ........................................ 53 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №12

Створення та реалізація програм опрацювання рядкових величин ........ 56 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №13

Робота з записами у середовищі Turbo Pascal ........................................... 62 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №14

Робота з множинними типами даних у Turbo Pascal ................................ 67 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №15

Робота з файлами даних у середовищі Turbo Pascal ................................. 72 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №16

Робота з динамічними змінними у середовищі Turbo Pascal ................... 79 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №17

Створення та реалізація програм на основі

алгоритмів сортування у середовищі Turbo Pascal ................................... 86 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №18

Створення та реалізація програм на основі

алгоритмів пошуку у середовищі Turbo Pascal ......................................... 91 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №19

Створення графічних зображень у середовищі Turbo Pascal ................... 95 ст.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №20

Побудова графіків функцій у середовищі Turbo Pascal ............................ 103 ст.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТІВ ..................................................... 108 ст.

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

ТА ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ............................................. 109 ст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................. 110 ст.

Вступ

Вивчення дисципліни „Програмування” передбачає вико­нан­ня 30 практич­них робіт, на виконання яких відводиться 60 навчальних годин.

Програма дисципліни розрахована на вивчення мов програмування Pascal і Object Pascal та їх використання у середовищах програмування Turbo Pascal і Delphi за умов постійного доступу студентів до комп’ютерів. За цією про­г­ра­мою вив­чення дисципліни заплановано на два семестри: ІV (20 практичних робіт) та V (10 практичних робіт).

Метою виконання практичних робіт є підготовка сту­ден­тів до актив­но­го і ефективного ви­користання сучасної комп’ютерної техніки для розв’я­зу­ван­ня різно­­манітних прикладних задач; отримання систематизованих знань про способи створення, аналізу та оптимізації алгоритмів; ознайомлення їх з основами алгорит­мізації та програмування.

В ході виконання практичних робіт студенти повинні

знати:

- основні поняття та властивості алгоритмів, способи їх зображення;

- загальну характеристику мов програмування Pascal та Object Pascal;

- основні методології розробки програмних комплексів;

- загальну характеристику компонентів середовищ
програмування Turbo Pascal та Delphi;

- основні принципи роботи у середовищах
програмування Turbo Pascal та Delphi;

вміти:

- виконувати побудову алгоритмів розв’язку задач
для різних предметних областей;

- складати програми на мовах Pascal та Object Pascal;

- працювати у середовищах програмування Turbo Pascal і Delphi.

Для виконання всіх практичних робіт передбачено використання персо­нальних комп’ютерів (ПК).

Теоретичною базою для виконання практичних робіт є не тільки матеріали, які розглядались на лекційних заняттях, а і матеріали, які виносились на самостій­не опрацювання студентами.

Правила техніки безпеки

під час виконання практичних робіт

Виконання практичних робіт передбачає використання комп’ютерної техні­ки, а це складна, дорога апаратура, яка потребує акуратного відношення.

Під час роботи на ПК слід пам’ятати, що променева трубка і блок живлення працюють з високою напругою, тому забороняється:

- торкатись до проводів живлення і заземлення;

- торкатись до екрану монітора;

- вмикати і вимикати ПК без дозволу викладача;

- накривати ПК і монітор під час роботи;

- працювати у вологому одязі і з вологими руками;

- знаходитись в аудиторії у верхньому одязі.

Виконання вимог правил техніки безпеки дозволяє зробити виконання прак­тич­них робіт максимально комфортним і безпечним для студентів, а також збе­ре­г­ти обладнання аудиторій у справному стані максимально довгий проміжок часу.

Для цього потрібно:

до початку роботи:

- переконатись у відсутності пошкоджень апаратури;

- переконатись, що робоча поза є максимально зручною і ком­фор­тною;
лінія погляду повинна бути спрямована на центр екрану,
а відстань від очей до монітора повинна бути не меншою за 50 см;

- зошити і ручки розміщувати у спеціально відведених місцях,
а не ставити на клавіатуру;

- вмикати комп’ютери лише по команді викладача;

під час роботи:

- суворо дотримуватись інструкції до практичної роботи та вказівок викладача;

- якщо під час роботи комп’ютер видає певні критичні повідомлення,
то слід їх записати та повідомити про це викладача або лаборанта;

- якщо під час роботи спостерігаються збої у роботі комп’ютера (зависання, самовільне перезавантаження, зникнення зображення), то слід негайно припинити роботу та повідомити про це викладача або лаборанта;

після закінчення роботи:

- вимикати апаратуру у порядку, передбаченому інструкцією,
із дозволу викладача (спочатку системний блок, а тоді монітор);

- повідомити викладача про закінчення роботи.

Дії під час виникнення пожежі:

під час виникнення пожежі слід використовувати первинні засоби пожеже­га­сін­ня, а саме порошковий вогнегасник, який знаходиться в аудиторії. При гасінні пожежі порошок подавати до осередку пожежі. Якщо полум’я збито, то потрібно покрити всю поверхню шаром порошку.

Під час гасіння пожежі потрібно знеструмити устаткування аудиторії. Якщо це неможливо – то потрібно знахо­дитись на відстані не меншій 1 метра від електро­установок. Крім того, необхідно:

- провести евакуацію людей з приміщень, згідно плану евакуації;

- подати сигнал тривоги, а також викликати пожежну службу;

- якщо гасіння неможливе, то залишити приміщення і чекати на допомогу.

Забороняється виконувати дії, які не вказані в інструкції до практичної роботи. Виконання дій, яке спричиняє пошкодження в роботі ПК (обчислювальної системи) може кваліфікуватись як „навмисне втручання в роботу обчислювальних систем з метою виводу їх з ладу”, що передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність.

Практична робота №1

Робота в інтегрованому середовищі
програмування Turbo Pascal.

Мета: Ознайомитись з основними елементами інтерфейсу середовища програ­му­вання Turbo Pascal (головне меню, гарячі клавіші, вікна програм, текстовий ре­дак­­тор, рядок стану) та навчитися ними користуватися для створення, редагуван­ня, налагодження і виконання програм.

Прилади, обладнання та інструменти:

Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним за­безпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.

Теоретичні відомості:

Середовище програмування Turbo Pascal було створене в 1983 році Філіпом Каном. Turbo Pascal – це ефективний компілятор мови Pascal з інтегрованим сере­до­ви­щем, легким для вивчення і використання. Працюючи в Turbo Pascal, не по­трі­б­но використовувати окремі текстовий редактор, компілятор, редактор зв’язків і на­ла­годжувач для того, щоб створювати, налагоджувати і виконувати свої про­гра­­ми. Усі ці можливості вбудовані в Turbo Pascal і доступні з його середовища. Роз­­різ­няють три основні компоненти інтегрованого середовища: головне меню у верхній частині, область вікна або робоча область в центрі і рядок стану внизу.

Головне меню середовища програмування Turbo Pascal.

Головне меню середовища Turbo Pascal складається з десяти пунктів:

¾ File – містить команди роботи з файлами;

¾ Edit – містить команди редагування тексту програм;

¾ Search – містить команди швидкого пошуку компонент
програми та контекстної заміни фрагментів програм;

¾ Run – містить команди запуску програми
на виконання та трасування її роботи;

¾ Compile – містить команди, що задають різні режими компіляції;

¾ Debug – містить команди керування інформацією відлагодження;

¾ Tools – містить команди роботи з повідомленнями інтегрованого середовища та команди виклику утиліт відлагодження;

¾ Options – містить команди, що відкривають діалогові вікна
для встановлення опцій інтегрованого середовища;

¾ Window – містить команди керування вікнами середовища;

¾ Help – містить команди виклику довідкової інформації з роботи
в середовищі Turbo Pascal та з мови програмування Pascal.

Основні етапи роботи з програмою у середовищі Turbo Pascal.

Розробку невеликих програм у інтегрованому середовищі Turbo Pascal можна умовно розбити на наступні етапи:

1. Вхід у середовище Turbo Pascal. Потрібно двічі клацнути лівою клаві­шею мишки по піктограмі (ярлику) Turbo Pascal на робочому столі або виконати команду: Пуск – Програми – Turbo Pascal.

2. Налаштування на робочий каталог: File – Change dir ... . Дозволяє ви­бра­ти каталог, який середовище Turbo Pascal надалі вважатиме по­точ­ним. Поточний каталог – це каталог, який Turbo Pascal автоматично використовує для збереження файлів і їхнього пошуку. Він за замов­чу­ванням з’являється у вікнах Open a file та Save File As.

3. Створення нового вікна (файла): File – New. Якщо користувач хоче про­довжити роботу з програмою, яка була збережена раніше, потріб­но завантажити цю програму у вікно редактора се­ре­до­ви­ща Turbo Pascal: File – Open … або F3.

4. Введення тексту програми засобами текстового редактора середо­ви­ща програмування Turbo Pascal.

5. Компіляція: Compile – Compile або Alt+F9. На цьому етапі потрібно ви­пра­вити всі синтаксичні помилки. Компіляція завершується успіш­но, якщо з’являється повідомлення „Compile successful: Press any key” („Компіляція успішна: натисніть будь-яку клавішу”).

6. Запуск програми на виконання: Run – Run або Ctrl+F9.

7. Перегляд одержаних результатів: Debug – User Screen або Alt+F5 або у вікні Output командою Debug – Output.

8. Збереження програми: File – Save або F2.

9. Вихід із середовища Turbo Pascal: File – Exit або Alt+X.

Порядок виконання роботи:

1. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.

2. Розгляньте вікно середовища програмування Turbo Pascal
та занотуйте назви його основних елементів для звіту.

3. Перейдіть у головне меню середовища програмування Turbo Pascal.

4. Занотуйте пункти меню та їх призначення для звіту.

5. Перегляньте команди кожного пункту головного меню
інтегрованого середовища програмування Turbo Pascal.

6. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.

7. Перегляньте довідкову інформацію про мову Pascal
та середовище програмування Turbo Pascal.

8. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.

9. Розгляньте вікно програми у середовищі Turbo Pascal
та перепишіть у звіт назви його основних елементів.

10. Введіть текст програми обчислення площі та периметра
прямокутника за довжинами його двох сторін.

program plpr;
var x,y,s,p:real;
begin
write(’vvedit x’); readln(x);
write(’vvedit y’); readln(y);
s:=x*y; p:=2*(x+y);
writeln(’s=’,s:7:3,’p=’:7,p:7:3);
readln; end.

11. Дайте назву створеному файлу програми – PR01
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.

12. Виконайте компіляцію створеної програми.

13. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal
та перегляньте одержані результати.

14. Занотуйте для звіту результати виконання програми
для двох різних варіантів початкових даних.

15. Вийдіть з середовища програмування Turbo Pascal.

16. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.

17. Відкрийте створений файл програми у середовищі Turbo Pascal.

18. Перегляньте текст створеної програми у Turbo Pascal
та модифікуйте її для обчислення площі та периметра
трикутника за довжинами його трьох сторін.

program plpr;
var x,y,z,t,s,p:real;
begin
write(’vvedit x’); readln(x);
write(’vvedit y’); readln(y);

write(’vvedit z’); readln(z);
t:=(x+y+z)/2;

s:=sqrt(t*(t-x)*(t-y)*(t-z));
p:=x+y+z;
writeln(’s=’,s:7:3,’p=’:7,p:7:3);
readln; end.

19. Збережіть новий текст програми у середовищі Turbo Pascal.

20. Виконайте компіляцію модифікованої програми.

21. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal
та перегляньте одержані результати.

22. Занотуйте для звіту результати виконання програми
для двох різних варіантів початкових даних.

23. Виконайте програму у покроковому режимі.

24. Відкрийте вікно перегляду Watch та дослідіть
його можливості під час налагодження програми.

25. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.

Контрольні запитання:

1. Яким чином можна запустити середовище програмування Turbo Pascal?

2. Яким чином можна вийти з середовища програмування Turbo Pascal?

3. Як можна відкрити файл у середовищі програмування Turbo Pascal?

4. Яким чином можна створити новий файл у середовищі Turbo Pascal?

5. Яким чином можна зберегти файл у середовищі Turbo Pascal?

6. Яким чином можна редагувати файл у середовищі Turbo Pascal?

7. Як можна активізувати головне меню середовища Turbo Pascal?

8. Яким чином можна виконати компіляцію програми у Turbo Pascal?

9. Як можна запустити програму на виконання у середовищі Turbo Pascal?

10. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?

11. Як можна вказати робочий (поточний) каталог у Turbo Pascal?

12. Яким чином можна вибрати потрібну команду меню у Turbo Pascal?

13. Які основні елементи мають більшість вікон середовища Turbo Pascal?

14. Які функції виконує рядок стану середовища програмування Turbo Pascal?

15. Які гарячі клавіші використовують у середовищі Turbo Pascal?

16. Які основні пункти входять до складу головного меню Turbo Pascal?

17. Для чого призначені команди пункту головного меню File?

18. Для чого призначені команди пункту головного меню Edit?

19. Для чого призначені команди пункту головного меню Search?

20. Для чого призначені команди пункту головного меню Run?

21. Для чого призначені команди пункту головного меню Compile?

22. Для чого призначені команди пункту головного меню Debug?

23. Для чого призначені команди пункту головного меню Tools?

24. Для чого призначені команди пункту головного меню Options?

25. Для чого призначені команди пункту головного меню Help?

Студенти повинні знати:

1. загальну характеристику інтегрованого
середовища програмування Turbo Pascal;

2. призначення основних елементів інтерфейсу середовища
програмування Turbo Pascal та особливості їх використання;

3. основні етапи роботи з програмою у середовищі Turbo Pascal;

4. типи помилок, що виникають у Turbo Pascal;

5. основні принципи роботи у середовищі Turbo Pascal.

Студенти повинні вміти:

1. працювати у середовищі програмування Turbo Pascal;

2. використовувати текстовий редактор середовища
Turbo Pascal для введення та редагування текстів програм;

3. виконувати тестування та налагодження
програми у середовищі програмування Turbo Pascal;

4. працювати з програмами в середовищі Turbo Pascal.

Порядок оформлення звіту:

Звіт повинен складатися з наступних частин:

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Хід роботи.

4. Висновки до роботи.

Практична робота №2

Створення та реалізація діалогових програм.

Мета: Навчитися створювати діалогові програми на мові Pascal та користуватися основними елементами інтерфейсу середовища програмування для редагування і виконання програм у Turbo Pascal.

Прилади, обладнання та інструменти:

Для виконання практичної роботи використовується ПК з наступним програмним за­безпеченням: операційна система Windows XP; середовище Turbo Pascal.

Теоретичні відомості:

Мова програмування Pascal було створена в 1968 році професором кафедри об­­чис­лювальної техніки Швейцарського федерального інституту технології – Нік­ла­­усом Віртом. У 1973 році було сформовано стандарт мови Pascal. Швидкому по­ши­ренню та популярності мови програмування Pascal сприяла велика кількість її трансляторів. На початку 80-их років мова Pascal ще більше зміцнила свої по­зи­ції із появою інтегрованого середовища програмування Turbo Pascal. З того часу мо­ва Pascal стає одною із найбільш використовуваних мов програмування для пер­сональних комп’ютерів. Мова вийшла за рамки академічного й вузь­ко­про­фе­сій­ного інтересу і використовується в більшості університетів та інститутів як за­сіб навчання студентів програмуванню. Численні бібліотеки і надбудови дозво­ли­ли створити на її основі повноцінні системи розробки програмного забезпечення.

Мова Pascal з’явилася як альтернатива вже існуючим на той час мовам про­гра­мування, таким як Алгол і Фортран. Ідеї і принципи, закладені при розробці Pascal, були пізніше використані при створенні нових мов програмування (Ада і Модула). Крім того, природним спадкоємцем мови Pascal є об’єктно-орієн­то­вана мова Object Pascal, реалізована в середовищі візуального програмування Delphi.

Структура програми на мові Pascal.

Текст програми складається з послідовності рядків, у яких містяться опера­то­ри мови Pascal або коментарі. Рядок може починатися з будь-якої позиції. Стру­к­турно програма складається із заголовку, описової частини і виконавчої частини.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

program < ім’я програми >; { заголовок }

End.

Введення та виведення даних.

При розв’язуванні задач із допомогою ПК обов’язково використовуються опе­­рації введення-виведення інформації. Введення даних – це передача інфор­ма­ції від зовнішнього носія до оперативної пам’яті ПК для обробки. Виведення – пе­ре­дача даних після обробки з оперативної пам’яті на зовнішній носій інформації. Зов­нішнім носієм може служити екран монітора, друкуючий пристрій, гнучкий або жорсткий магнітний диск та інші пристрої.

У середовищі програмування Turbo Pascal для здійснення операцій вводу-виводу інформації ви­ко­ристовуються файли Input та Output, що за замовчуванням є параметрами про­­грами. Програма отримує вхідні дані з файлу Input і розміщує ре­зультат об­ро­б­ки у файл Output. З файлом Input пов’язана клавіатура, а з файлом Output – екран моніто­ра.

У мові програмування Pascal відсутні оператори введення-виведення. Для ви­конання цих операцій використовуються чотири процедури: read, readln, write та writeln. Ці процедури входять до складу компілятора, а їхні імена є стандарт­ни­ми ідентифікаторами. Для активізації цих процедур використовуються відповідні опе­ра­тори виклику процедур.

Процедури введення даних: read та readln. Процедури read та readln забезпе­чу­ють вве­ден­ня даних для їхньої обробки операторами програми. Звертання до про­цедури read має вигляд: read (х₁, х₂, ... , х_n); де х₁, х₂, ... , х_n – це список іден­ти­фі­каторів змін­них, які зчитуються процедурою. Ця процедура здійснює читання з фай­лу Input n значень і присвоює ці значення змінним х₁, х₂, ... , х_n. Виконуючи про­­це­ду­ру read, комп’ютер чекає, коли користувач з клавіатури введе значення, які при­сво­ю­ються цим змінним. Числа, які вводяться, відокремлюються пропус­ка­ми або роз­та­шовуються в різних рядках. Порядок введення даних має відповідати по­ряд­ку розташування змінних у списку вводу. При введенні символьних змінних апо­с­т­роф не ста­виться. Введення у мові Pascal тільки безформатне. Звертання до про­­це­ду­ри readln має вигляд: readln (х₁, х₂, ... , х_n); де х₁, х₂, ... , х_n – це список іденти­фі­ка­торів змін­них, які зчитуються процедурою. Дія процедури readln ана­ло­гіч­на до дії процедури read, єдина відмінність полягає в тому, що після зчи­ту­ван­ня останнього в списку значення для процедури readln автоматично здійснюється пе­­ре­хід до наступного рядка і подальше читання змінних буде здійснюватися з по­­чатку нового рядка. У процедурах read та readln параметри можна і не вка­зу­ва­ти. В обох випадках вводиться і відображається на екрані довільний рядок сим­во­лів. Введення припиняється натискуванням клавіші Enter.

Процедури виведення даних: write та writeln. Процедури write та writeln за­без­­пе­чують виведення даних на зовнішній носій інформації (екран монітора, при­н­тер, гнучкий або жорсткий магнітний диск). Звертання до про­це­ду­ри write має вигляд: write (х₁[:w₁[:d₁]], х₂[:w₂[:d₂]], ... , х_n[:w_n[:d_n]]); де х₁, х₂, ... , х_n – це спи­сок змінних, виразів або констант, значення яких виводяться процедурою. У квад­рат­них дужках записані необов’язкові елементи. Якщо вони не використо­ву­ють­ся, то про­­цедура write виконує безформатне виведення. Дані у цьому випадку ви­во­дя­ть­ся підряд, без пропуску між ними. Форматне виведення дозволяє керувати спо­со­бами представлення і розташування виведеної інформації: w_i – ціло­чисельний ви­раз, змінна або константа, які задають кількість символів, якими буде предс­тав­ле­но при виведенні значення х_і; d_i – цілочисельний вираз, змінна або константа, які ви­значають кількість позицій після коми у дійсного числа (тільки для виведення дійсних значень). Звертання до про­це­ду­ри writeln має вигляд: writeln (х₁[:w₁[:d₁]], х₂[:w₂[:d₂]], ... , х_n[:w_n[:d_n]]); де х₁, х₂, ... , х_n – це спи­сок змін­них, виразів або констант, значення яких виводяться процедурою. Дія про­цедури writeln ана­ло­гіч­на до дії процедури write, єдина відмінність полягає в тому, що піс­ля виведення ос­тан­нього в списку значення для процедури writeln кур­сор авто­ма­тично пере­хо­дить на початок наступного рядка. У процедурі writeln па­ра­метри можна і не вка­зу­­ва­ти – тоді відбувається переведення курсору на початок наступ­ного рядка.

Порядок виконання роботи:

1. Занотуйте номер свого варіанту для звіту.

2. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання 1
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.

3. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання 1.

4. Виберіть згідно номеру свого варіанту дані для завдання 2
та перепишіть у звіт формулювання цього завдання.

5. Складіть та занотуйте для звіту текст програми
на мові Pascal для виконання завдання 2.

6. Запустіть середовище програмування Turbo Pascal.

7. Виконайте налаштування на робочий каталог –
зробіть поточним каталог групи.

8. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.

9. Введіть текст першої програми.

10. Дайте назву створеному файлу програми – PR021
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.

11. Виконайте компіляцію створеної програми.

12. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.

13. Перегляньте та занотуйте для звіту одержані результати.

14. Створіть новий файл у середовищі програмування Turbo Pascal.

15. Введіть текст другої програми.

16. Дайте назву створеному файлу програми – PR022
та збережіть його у папці групи на робочому диску D.

17. Виконайте компіляцію створеної програми.

18. Запустіть програму на виконання у середовищі Turbo Pascal.

19. Перегляньте та занотуйте для звіту одержані результати.

20. Вийдіть із середовища програмування Turbo Pascal.

Контрольні запитання:

1. Яким чином можна зберегти файл у середовищі Turbo Pascal?

2. Яким чином можна виконати компіляцію програми у Turbo Pascal?

3. Як можна запустити програму на виконання у середовищі Turbo Pascal?

4. Яким чином можна переглянути результати виконання програми?

5. Яким чином можна ввести дані у мові програмування Pascal?

6. Яким чином можна вивести дані у мові програмування Pascal?

7. Яка структура програми у мові програмування Pascal?

8. Що представляє собою ідентифікатор у мові програмування Pascal?

9. Що представляє собою змінна у мові програмування Pascal?

10. Які процедури використовують для введення даних у Pascal?

11. Які процедури використовують для виведення даних у Pascal?

12. Які переваги має форматне виведення даних у Pascal?

13. Скільки додаткових параметрів використовують для форматного
виведення дійсних даних у мові програмування Pascal?

14. Що представляє собою заголовок програми у мові Pascal?

15. Що представляє собою описова частина програми у мові Pascal?

16. Що представляє собою виконавч