Рис.3.33. Схема асинхронного віднімаючого лічильника
Рис.3.34. Часова діаграма роботи асинхронного віднімаючого лічильника
Реверсивний лічильник
Рис.3.35. Схема реверсивного лічильника
Всі здобуті схеми належать до асинхронних лічильників, оскільки в них кожен тригер перемикається вихідним сигналом попереднього, і ці перемикання відбуваються не одночасно.
Особливістю послідовних лічильників є виникнення у перехідних процесах неправдивих станів із-за затримок перемикання тригерів.
Рис.3.6. Часові діаграми роботи послідовного двійкового лічильника
Максимальною швидкодією і відсутністю таких неправдивих станів володіють синхронні лічильники з паралельним переносом.
М=16
Рис.3.37. Схема паралельного лічильника
Зі збільшенням числа розрядів реалізація таких лічильників утруднюється, оскільки у схемі установлюються вентилі з великим числом входів, таким чином зростає навантаження на виходи тригерів.
Розглянемо застосування лічильника для побудови конкретної схеми розділювача вхідної частоти на 100.
Рис.3.38. Схема розділювача частоти на 100
Ця схема виробляє один синхроімпульс на виході на кожні 100 вхідних синхроімпульсів.
Входи:
L – завантаження;
CR – скидання;
C – синхроімпульс.
При CR = 0 лічильник встановлений у початковий стан.
Якщо CR = 1, LD = 0 і при цьому сигнал синхронізації не змінюється, то схема знаходиться у стані зберігання.
Якщо CR = 1 та LD = 0, лічильник збільшує свій стан на одиницю при кожному від’ємному фронті синхросигналу.
Перші 10 вхідних синхроімпульсів переповнюють молодший лічильник, при цьому вихід Q1 змінюється з одиниці на нуль. Цей перепад викличе збільшення вмісту старшого лічильника на одиницю. Старший лічильник переповнюється після 100 вхідних синхроімпульсів.
Частота виходу:
.
