Регістр – це операційний вузол, який складається з елементів пам’яті та комбінаційних схем і призначений для вводу, зберігання, перетворення та видачі числа, а також для виконання найпростіших порозрядових операцій і вироблення інформаційних сигналів, які зберігаються у регістрі.
На відмінність від пристрою, що запам’ятовує, регістр здійснює короткочасне зберігання інформації.
Регістри загального призначення (РЗП) утворюють надоперативний запам’ятовуючий пристрій (КЕШ-пам'ять).
Основу регістрів складають тригерні схеми: кількість тригерів у регістрі визначає розрядність слів, які записуються та зберігаються. Кожен тригер використовується для запису одного розряду слова.
Рис.3.20. Загальна функціональна схема регістра
Головною класифікаційною ознакою регістрів є засіб прийому та видачі даних. За цією ознакою регістри поділяються на:
1. паралельні або статичні регістри (прийом та видача слів робиться по всім ознакам одночасно);
2. послідовні або ті, що зрушують регістри (дані приймаються та видаються розряд за розрядом);
3. послідовно-паралельні або універсальні регістри.
б)
Рис.3.21. Схема статичного регістра (а) та його умовне графічне зображення (б)
У сучасних схемах регістри в загалі будуються на базі D-тригерів з динамічним керуванням і, як правило, мають z-стан виходу.
З статичних регістрів будують блоки регістрової пам’яті – регістрові файли.
Рис.3.22. Схеми регістрового файлу
Входи WA, WB – входи адреси запису. Вони дозволяють адресувати один з чотирьох регістрів за адресами 00, 01, 10, 11.
– це вхід дозволу запису. Якщо на подавати «0», то запис дозволений і дані надходять у один з регістрів у відповідності із заданою адресою на входах WA і WB. Якщо на подавати «1», то входи для даних та адрес будуть заборонені.
Виходи регістрів надходять на схеми мультиплексування для того, щоб вибрати один з чотирьох розрядних виходів регістра за адресами RA, RB.
Вхід 
використовується для переводу виходів Q0-4 у z-стан.
