Параметри, що характеризують інтегральні схеми, діляться на статичні і динамічні.
Динамічні параметри визначають реактивні властивості інтегральної схеми та вимірюються під час перехідних процесів.
Статичні параметри інваріантні до перехідних процесів і вимірюються у статичному режимі.
Статичні параметри поділяються на:
- первинні (це струми, що протікають по виводам інтегральних схем, та відповідні напруги)
- на основі первинних отримують виробничі параметри (споживана потужність, коефіцієнт розгалуження по виходу, перешкодостійкість, опір).
Опис динамічних параметрів наводиться у таблицях довідників, наприклад, час затримки розповсюдження сигналу при ввімкненні, час затримки розповсюдження сигналу при вимкненні, час збереження достовірного вихідного сигналу тощо.
По мірі складності інтегральні схеми класифікуються виходячи із значень степені інтеграції інтегральної схеми. Степінь інтеграції – це показник міри складності, котрий обчислюють так:
,
де 
- степінь інтеграції,
- число елементів інтегральної схеми.
Мала інтегральна схема – МІС – це інтегральна схема, яка містить до 100 елементів.
Середня інтегральна схема – СІС – це інтегральна схема, яка містить більше 100, але менше 1000 елементів для цифрових схем, і від 100 до 500 – для аналогових схем.
Велика інтегральна схема – ВІС – це інтегральна схема, яка містить більш 1000 елементів – для цифрових і більш 500 – для аналогових схем.
Надвелика інтегральна схема – НВІС – це ІС, яка містить більше 100000 елементів для цифрових схем і більше 100000 – для аналогових.
