Загальні поняття та визначення

Схемотехніка – це сукупність:

1) фізично обґрунтованих принципів реалізації схемних елементів,

2) процесів передачі сигналів у лініях зв’язку,

3) функціонально обґрунтованих принципів реалізації структури з схемних елементів,

4) набір угод про форми представлення інформації і правил організації схемних (фізичних) інтерфейсів.

Схемний елемент – електронний (або електричний) пристрій або функціонально закінчений вузол, придатний до об’єднання у відповідності з правилами схемних інтерфейсів.

Схемний (фізичний) інтерфейс – це узгодження про значення (діапазонах значень) фізичного носія інформації, що допускаються при взаємних об’єднаннях схемних елементів.

Велика інтегральна схема (ВІС) – над мініатюрна електронна схема на напівпровідниковій пластинці площею менш 1 см², що містить сотні й тисячі електронних елементів та виконує певні функції.

Мікропроцесор – програмно-керований електронний пристрій, призначений для обробки цифрової інформації і побудований на одній або декількох ВІС.

Мікропроцесорний комплекс – сукупність ВІС та інших інтегральних мікросхем, які співпадають одна з одною за конструкцією й технічному використанню та призначених для спільного використання.