С т а т я 13. Визначення державних пріоритетів розвитку науки і техніки
1. Основою для визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки є комплексний прогноз соціально-економічного та науково-технічного розвитку України з обов'язковим аналізом різних його варіантів і використання висновків державної експертизи, незалежних експертів та громадського обговорення.
2. Верховна Рада України за поданням Уряду України визначає перелік пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки та національних науково-технічних програм з одночасним розглядом питань ресурсного забезпечення для їх реалізації.
3. Уряд України з кожного пріоритетного напряму розвитку науки і техніки визначає державні органи та наукові організації, які розробляють концепцію відповідного напряму розвитку науки і техніки з визначенням цілей, очікуваних економічних і соціальних результатів, структурних змін у виробництві в результаті його реалізації та обґрунтовують необхідні для цього витрати. Концепція розглядається Урядом України і після її схвалення є основою для формування державних науково-технічних програм щодо проведення наукових досліджень, створення та освоєння нових видів техніки і технології.
С т а т я 14 Національні, державні та міждержавні науково-технічні програми
1. Національні науково-технічні програми формуються виходячи з довгострокових інтересів розвитку матеріальної та духовної культури народу України і спрямовані на вирішення найважливіших загальносуспільних проблем.
Основним засобом реалізації національних програм та пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки є державні науково-технічні програми.
2. Державні науково-технічні програми формуються і реалізуються на основі цільових проектів і розробок, відібраних на конкурсних засадах.
3. З кожної з державних науково-технічних програм Уряд України визначає орган управління, відповідальний за розвиток і реалізацію програми, призначає керівників програми, надає їм необхідні повноваження, в тому числі право розпоряджатися ресурсами.
Права та обов'язки органу управління науково-технічною програмою визначаються Урядом України.
4. Україна бере участь у розробці і здійсненні міждержавних науково-технічних програм на основі багатосторонніх чи двосторонніх договорів та угод, передбачаючи виділення для цієї мети бюджетних коштів.
С т а т я 15. Державне замовлення в науково-технічній сфері
Державне замовлення в науково-технічній сфері забезпечує економічно вигідні умови для участі суб'єктів науково-технічної діяльності в розвитку фундаментальних досліджень, розробці та освоєнні принципово нових технологій, науково-технічної продукції, створюваних, як правило, відповідно до державних науково-технічних програм та за конкурсними проектами державних органів, а також державних фондів, що підтримують науково-технічну діяльність. Держава забезпечує гласність при проведенні конкурсів на одержання державного замовлення.
Державне замовлення забезпечується фінансуванням та підтримується матеріально-технічними ресурсами і видається виконавцям на конкурсних засадах.
С т а т я 16. Державна науково-технічна експертиза
1. Державна науково-технічна експертиза є невід'ємним елементом науково-технічної діяльності і проводиться з метою забезпечення наукової обґрунтованості структури та змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, відповідних науково-технічних програм та проектів, визначення соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення науково-технічної діяльності, аналізу ефективності використання науково-технічного потенціалу, визначення рівня досліджень та їх результатів.
2. Державна науково-технічна експертиза проводиться за участю представників державних і громадських організацій, установ, закладів, а також окремих фахівців, у тому числі і зарубіжних.
3. Залучення до проведення експертизи наукових працівників, спеціалістів, а також наукових організацій і установ здійснюється на основі контракту (договору), в якому обумовлюються дії, пов'язані з проведенням експертизи.
Кошти на проведення експертизи передбачаються в обсягах загальних витрат на фінансування науково-технічної діяльності.
4. Порядок організації та діяльності органів державної науково-технічної експертизи та їх структура визначаються законодавством України.
С т а т я 17. Бюджетне фінансування науково-технічної діяльності
1. За рахунок бюджетних коштів переважно фінансуються:
фундаментальні дослідження і розробки, в тому числі в інтересах оборони України;
роботи, що виконуються в рамках пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
прикладні науково-технічні розробки, результати яких мають загальнодержавне значення;
роботи, пов'язані з науково-технічним співробітництвом на основі міждержавних угод.
2. Бюджетне фінансування науково-технічних робіт здійснюється шляхом:
базового фінансування як засобу підтримки фундаментальних досліджень, що проводиться у наукових установах та вищих навчальних закладах;
цільового фінансування наукових досліджень і розробок з пріоритетних напрямів, науково-технічних програм;
контрактного фінансування окремих важливих досліджень і розробок, що пройшли конкурсний відбір.
Порядок реалізації базової, цільової та контрактної форм бюджетного фінансування науково-технічної діяльності визначається Урядом України, при цьому забезпечення фундаментальних досліджень та досліджень з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки матеріально-технічними ресурсами здійснюється в першочерговому порядку.
С т а т я 18. Державна політика у формуванні
та заохоченні науково-технічних кадрів
1. Державна політика формування науково-технічних кадрів є складовою державної науково-технічної політики і спрямована на відтворення інтелектуального потенціалу суспільства, розвиток і поширення наукової і технічної культури, виховання новаторства і хисту до творчості у працівників науково-технічної сфери.
2. Держава забезпечує підвищення престижу наукової праці, соціальну, економічну та правову захищеність науково-технічних працівників та науково-педагогічних кадрів.
3. Держава забезпечує підготовку та перепідготовку науково-технічних кадрів у державних наукових установах і навчальних закладах, виділяє необхідні для цього бюджетні асигнування і матеріальні ресурси, законодавчо надає відповідні пільги Держава створює рівні правові умови для функціонування організаційних структур, що базуються на різноманітних форма власності, які здійснюють навчання і підвищення кваліфікації кадрів.
4. Держава забезпечує створення системи пошуку і відбору талановитої молоді, формування спеціалізованих навчально-дослідних і навчально-виробничих установ на базі вузів, наукових організацій і підприємств, сприяє стажуванню молоді, сумісництву науковців, викладачів, спеціалістів на викладацькій та науково-дослідній роботах, іншим формам інтеграції науки та освіти.
5. Держава сприяє підготовці і перепідготовці науково-технічних і науково-педагогічних кадрів за межами України.
6. Держава запроваджує та підтримує систему атестації кадрів, сприяє визнанню еквівалентності дипломів про вищу освіту та наукових ступенів на міждержавному рівні.
7. Держава встановлює обов'язковий, реалізовуваний через освітні програми мінімум науково-технічних знань для кожного рівня освіти.
8. Держава встановлює державні премії за найвищі досягнення у галузі науки і техніки, премії імені видатних українських учених, почесні звання для осіб, які внесли значний вклад у розвиток науки, технології, їх реалізацію у виробництві, відзначились у підготовці науково-технічних кадрів.
Недержавні га громадські науково-технічні об'єднання можуть встановлювати відповідно до своїх статутів спеціальні премії та звання, не використовуючи для цього бюджетних коштів.
9. Держава гарантує встановлення середніх ставок і посадових окладів науково-технічним працівникам установ та організацій, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету, на рівні відповідних середніх ставок і посадових окладів викладачів вищої школи.
С т а т я 19. Система науково-технічної інформації
Держава з метою створення системи науково-технічної інформації забезпечує розвиток центральних і територіальних мереж первинного збору та обробки усіх видів науково-технічних даних, здійснює заходи щодо поширення і підвищення якісного рівня інформаційної продукції.
Держава забезпечує необхідну фінансову, в тому числі валютну, підтримку надходження інформації, літератури, періодики у державні інформаційні центри, наукові бібліотеки, створює їх мережу.
Держава сприяє відкритості, загальнодоступності та збереженню науково-технічної інформації. Обмеження щодо поширення та доступу до інформації, що є державною, службовою або комерційною таємницею, визначаються законодавством України.
Функціонування системи інформації регулюється законодавством України.
С т а т я 20. Патентно-ліцензійна діяльність
Регулювання всього комплексу правових і економічних відносин, пов'язаних із створенням, захистом і використанням промислової власності та винаходів, здійснюється патентним законодавством України та міждержавними багатосторонніми чи двосторонніми договорами та угодами за участю України.
С т а т я 21. Метрологія, стандартизація і сертифікація продукції у науково-технічній сфері
Стандартизація, метрологічне забезпечення і сертифікація продукції в науково-технічній сфері здійснюються відповідно до чинного законодавства України та міждержавних багатосторонніх чи двосторонніх договорів та угод з участю України.
Розділ IV
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ УМОВ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
С т а т я 22. фінансово-кредитні та податкові важелі здійснення
державної науково-технічної політики
1. Держава застосовує фінансово-кредитні та податкові важелі з метою створення економічно сприятливих умов для ефективного здійснення науково-технічної діяльності шляхом:
створення інноваційних фондів, сприяння організації та діяльності комерційних інноваційних банків, заснованих на різних формах власності, систем страхування науково-технічної діяльності;
здійснення пільгового оподаткування і кредитування, прискореної амортизації основних фондів підприємств, об'єднань та організацій, що проводять роботи з пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу, а також направляють кошти до інноваційних фондів;
звільнення навчальних закладів, науково-технічних організацій та установ від відрахувань з валютних надходжень від власної науково-технічної діяльності до Державного валютного фонду України і валютних фондів місцевих Рад народних депутатів. Перелік наукоємної продукції, яка не обкладається податком на експорт та імпорт, встановлюється Урядом України.
2. Держава встановлює такі податкові пільги для суб’єктів науково-технічної діяльності:
державні навчально-виховні заклади, наукові установи і організації, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету, звільняються від сплати податків без обмеження рівня рентабельності. Прибуток (доход) дослідно-конструкторських, конструкторсько-технологічних організацій та дослідних виробництв при цих установах оподатковується у розмірі 25 відсотків від ставки податку для підприємств України;
прибуток (доход) дослідних заходів, частка дослідної продукції яких становить не менше 80 відсотків, оподатковується у розмірі 50 відсотків від ставки податку для підприємств України;
Державний фонд фундаментальних досліджень, Державний та інші інноваційні фонди, зареєстровані у встановленому порядку, звільняються від сплати податків;
оподатковуваний прибуток (доход) підприємств і об'єднань зменшується на суму добровільних внесків у зареєстровані в установленому порядку інноваційні фонди та Державний фонд фундаментальних досліджень;
не оподатковується прибуток (доход) підприємств та організацій, одержаний при виконанні робіт за державними Науково-технічними програмами, програмами Державного фонду фундаментальних досліджень та Державного інноваційного фонду.
3. Оподатковуваний доход суб'єктів науково-технічної діяльності зменшується на суму в розмірі 50 відсотків затрат підприємств (крім капітальних вкладень) на проведення власними силами або державними науковими організаціями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку і освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції, здійснюваних за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств.
4. За невиконання вимог щодо технічного рівня та якості продукції, за використання застарілих технологічних процесів та екологічно небезпечних виробництв пільги щодо податків і кредитування скасовуються.
С т а т я 23. Державна підтримка розвитку прикладних
наукових досліджень, проектно-конструкторських
і технологічних робіт та освоєння їх результатів у виробництві
1. Прикладні дослідження та розробки, спрямовані на створення, освоєння та широке розповсюдження нової техніки і технологій для реконструкції та технічного переозброєння виробництва, проводяться переважно на договірній основі з конкретним замовником шляхом використання ринкових механізмів і державного стимулюючого впливу.
2. Держава надає фінансову підтримку прикладним дослідженням і розробкам, що проводяться за пріоритетними напрямами науково-технічного прогресу, вирішують питання екологічної безпеки за рахунок бюджетних коштів на пайовій основі з заінтересованими підприємствами та організаціями.
3. При повній господарській самостійності підприємств, об'єднань і організацій держава сприяє використанню ними прибутків на фінансування науково-технічних робіт, їх активній діяльності щодо підвищення технічного рівня виробництва та якості продукції відповідно до потреб внутрішнього та зовнішнього ринку, створення та освоєння принципово нових видів техніки і ресурсозберігаючих екологічно безпечних технологій, використання винаходів. З метою стимулювання цієї діяльності підприємствам, об'єднанням та організаціям незалежно від форм власності у встановленому порядку надаються пільги.
4. Держава, враховуючи особливу роль інженерів, технологів, висококваліфікованих робітників у підвищенні технічного рівня виробництва та створенні нових поколінь техніки і технологій, сприяє громадському визнанню престижності цих професій, удосконаленню систем морального та матеріального стимулювання згідно з якістю праці та кваліфікацією.
С т а т я 24. Державний інноваційний фонд
1. Для фінансування та матеріально-технічної підтримки заходів щодо забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки в Україні створюється Державний інноваційний фонд.
2. Державний інноваційний фонд створюється Кабінетом Міністрів України за рахунок частини бюджетних коштів, що виділяються державою для підтримки науково-технічної діяльності, внесків юридичних і фізичних осіб.
3. Суми внесків підприємств і організацій до Державного інноваційного фонду обчислюються у розмірах згідно з положенням про цей фонд, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і відносяться на собівартість продукції. Суми добровільних внесків до зазначеного фонду звільняються від оподаткування.
4. Для оперативного вирішення питань матеріального забезпечення розвитку та використання досягнень науки і техніки в Україні створюється державний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів, який є невід'ємною складовою частиною Державного інноваційного фонду. Обсяг ресурсів зазначеного резерву має становити не менше 10 відсотків обсягів матеріально-технічних і сировинних ресурсів, що виділяються державою на потреби розвитку науки і техніки.
5. Розпорядниками коштів Державного інноваційного фонду і матеріально-технічних ресурсів виступають центральні та місцеві органи державного управління у науково-технічній сфері відповідно до Положення про цей фонд.
