, (3.22)
де
– орт до додаткової поверхні Р.
Розглянемо інтеграл в правій частині (3.22). Вектор
в ньому являється вектором об'ємної густини струму провідності, який визначається співвідношенням
. (3.23)
При
, струми будуть розподілені по поверхні у вигляді тонкого шару. Такі струми називаються поверхневими (рис. 3.6). Густина поверхневих струмів визначається співвідношенням
,
де
– одиничний вектор, який вказує напрямок руху зарядів в даній точці.

– перетинаючий струмом відрізок лінії, перпендикулярний вектору
.
Звідки
. (3.24)
З рисунку 3.4 видно, що найбільшу величину зміни дотична складова
буде мати в напрямку перпендикулярному до вектору густини поверхневого струму, тобто при співпаданні одиничних векторів
і
.
Тоді з урахуванням цього зауваження (3.24) можна записати
. (3.25)
Вважаючи розподілення густини поверхневого струму на відрізку
рівномірним і використовуючи (3.23) і (3.24), перетворимо праву частину рівності (3.22) наступним чином:
. (3.26)Підставивши (3.26) в (3.22) і скоротивши на спільний множник
, отримаємо
, або
,
де
– проекція
на напрямок
.
Щоб отримати співвідношення (3.20) необхідно замінити
і скористатися властивістю змішаного добутку векторів. В результаті маємо
,
Через те, що орт
, який задає орієнтацію площини Р, являється невизначеним, то це співвідношення має кінцевий вигляд що повністю співпадає з (3.20)

Дотичні складові вектору магнітної індукції будуть розривні на межі розділу
. (3.27)