Міжнародна торгівля товарами та міжнародна торгівля послугами є важливими складовими світогосподарських зв'язків.
Сутність послуги досить складно з'ясувати, оскільки послуги на світовому ринку — це споживчі вартості, які переважно не мають уречевленої форми, а товар може існувати в рамках його фізичних можливостей незалежно від покупця. Поняття послуги є більш багатогранним, аніж поняття товару.
У сучасній літературі існує декілька тлумачень терміна «послуга», які відображають як економічну, так і соціальну її значущість. Так, у тлумачному словнику Ожегова (1964 р.) послуга визначається як «дія, яка приносить користь іншому». У подальшому економісти доводять, що адекватне визначення послуги має розмежовувати процес її виробництва і послугу як продукт Зарубіжні економісти також по-різному трактують термін «послуга». Наприклад, Гілл (1977р.) сформулював визначення послуги як «зміну умов належності особи або товару будь-якому економічному суб'єктові за попередньою згодою». Герш (1989 р.) підкреслював елемент необхідної взаємодії між продавцем та покупцем і визначив, що послуга — це угода (трансакція) з позитивним фактором одночасності. Альтернативне тлумачення терміна розкрив Ніколайдас (1989 p.), за яким послуга — це трансакція, що є не просто передаванням прав власності на об'єкт, а відображає ступінь витрат виробника для споживача.
Загальноприйнятим визначенням терміна «послуга» (services) є таке, що прийняте ЮНКТАД та Світовим банком у 90-ті роки XX ст.— це зміни в стані інституціональної одиниці, які відбулися в результаті певних дій на підставі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею.
Кожне з цих визначень розкриває два основних аспекти послуг: вони не можуть передаватися далі; надання послуги потребує діяльності однієї особи відносно іншої.
Міжнародну торгівлю послугами зазвичай розглядають невідривно від міжнародної товарної торгівлі, оскільки вони є складовими елементами узагальненого поняття міжнародної торгівлі. Проте між товарами та послугами існують істотні відмінності (рис. 4.1).
Товари
| Послуги
|
|
• Відчутні
• Видимі
• Підлягають збереженню
• Під експортом товару розуміють вивезення товару з митної території країни за кордон
• Торгівля товарами не пов’язана з процесом виробництва
| • Невідчутні
• Невидимі
• Не підлягають збереженню
• Під експортом послуги розуміють надання послуги нерезиденту, навіть якщо він перебуває на митній території країни
• Торгівля послугами безпосередньо пов'язана з процесом їх виробництва
|
Рис. 4.1. Порівняльна схема відмінностей між товарами та послугами
Саме через невідчутність і невидимість більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим експортом та імпортом.
Міжнародній торгівлі послугами притаманні специфічні риси, а саме:
— практично послуги не мають уречевленої форми (хоча їх результат може бути зазначений на документах, дискетах, плівці тощо);
— не всі види послуг підпорядковуються напрямам торгівлі на міжнародному рівні (це стосується комунальних та побутових послуг);
— послуги не накопичуються і не зберігаються;
— послуги більшою мірою захищені державою від іноземної конкуренції, аніж товари;
— послуги через свою специфіку не проходять через митний контроль і не оформляються митною декларацією.
Таким чином, можна стверджувати, що світовий ринок послуг — це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, де предметом купівлі-продажу є послуга [93]. Проте на сьогодні світовий ринок послуг, на відміну від галузевого товарного ринку, поки що не є органічною системою, він перебуває у стадії формування.
Світовому ринку послуг притаманні певні особливості — купівля-продаж послуг на світовому ринку водночас тісно взаємодіє з міжнародним рухом капіталу та міграцією робочої сили, а це зумовлює міжнародний попит і пропозицію на різноманітні послуги.
Для визначення ролі та оцінки значення сфери послуг у національній економіці використовують такі показники:
— частка сектора послуг у загальній кількості зайнятих;
— частка обсягу наданих послуг у ВНП;
— індекс оцінки значення сектора послуг в економіці окремої країни (розраховується як ділення частки експорту товарів на частку експорту у ВНП (СП);
— індекс оцінки рівня спеціалізації певної країни на експорті послуг (розраховується як співвідношення частки експорту і частки імпорту послуг у ВНП (ЕП).
Отже, якщо показник СП тримається на низькому рівні, то послуги відіграють важливу роль в економіці цієї країни (Австрія, Бельгія, США). Відповідно до значень показника ЕП можна дійти висновку, що найбільшою мірою орієнтований на експорт сектор послуг таких країн, як Швейцарія, США, Гонконг. Проте велика частка послуг у загальному обсязі експорту країни не завжди свідчить про високий рівень економічного розвитку країни. Переважна більшість країн, що мають більше 50 % експортних надходжень від послуг, є країнами, що розвиваються, які зазвичай мають вузьку експортну спеціалізацію на ринку послуг.
Сфера послуг надзвичайно різноманітна. Множину послуг світового ринку групують за різними ознаками. Об'єктивними критеріями класифікації послуг є характер їх учасників і факторів, а саме:
— предметів послуг;
— об'єктів і суб'єктів послуг;
— механізму реалізації послуг.
Згідно з критеріями наявності або відсутності зв'язку з товарною торгівлею та рухом капіталу (або відповідно до характеру поставки послуг споживачеві) послуги можна класифікувати таким чином:
— послуги, пов'язані з торгівлею (торговельні);
— транспортні, страхові та ін.;
— послуги, пов'язані з інвестиціями та виробничою кооперацією (інвестиційні);
— банківські, готельні, передавання технологій та ін.;
— послуги, водночас пов'язані з інвестиціями і торгівлею (змішані)
— зв'язок, будівництво та ін.;
— послуги, які мають автономний характер;
— інформаційні послуги, особисті та ін.
Кожна з провідних економічних організацій в розроблених класифікаціях послуг застосовує власні теоретичні класифікаційні підходи.