Світовий ринок послуг та особливості його розвитку в сучасних умовах

Міжнародна торгівля товарами та міжнародна торгівля послугами є важ­ливими складовими світогосподарських зв'язків.

Сутність послуги досить складно з'ясувати, оскільки послуги на світовому ринку — це споживчі вартості, які переважно не мають уречевленої форми, а товар може існувати в рамках його фізичних можливостей незалежно від покупця. Поняття послуги є більш багатогранним, аніж поняття товару.

У сучасній літературі існує декілька тлумачень терміна «послуга», які відобра­жають як економічну, так і соціальну її значущість. Так, у тлумачному словнику Ожегова (1964 р.) послуга визначається як «дія, яка приносить користь іншому». У подальшому економісти доводять, що адекватне визначення послуги має роз­межовувати процес її виробництва і послугу як продукт Зарубіжні економісти також по-різному трактують термін «послуга». Наприклад, Гілл (1977р.) сформу­лював визначення послуги як «зміну умов належності особи або товару будь-яко­му економічному суб'єктові за попередньою згодою». Герш (1989 р.) підкреслював елемент необхідної взаємодії між продавцем та покупцем і визначив, що послу­га — це угода (трансакція) з позитивним фактором одночасності. Альтернативне тлумачення терміна розкрив Ніколайдас (1989 p.), за яким послуга — це трансак­ція, що є не просто передаванням прав власності на об'єкт, а відображає ступінь витрат виробника для споживача.

Загальноприйнятим визначенням терміна «послуга» (services) є таке, що прийняте ЮНКТАД та Світовим банком у 90-ті роки XX ст.— це зміни в стані інституціональної одиниці, які відбулися в результаті певних дій на підставі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею.

Кожне з цих визначень розкриває два основних аспекти послуг: вони не можуть передаватися далі; надання послуги потребує діяльності однієї особи відносно іншої.

Міжнародну торгівлю послугами зазвичай розглядають невідривно від міжнародної товарної торгівлі, оскільки вони є складовими елементами уза­гальненого поняття міжнародної торгівлі. Проте між товарами та послугами існують істотні відмінності (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Порівняльна схема відмінностей між товарами та послугами

Саме через невідчутність і невидимість більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим експортом та імпортом.

Міжнародній торгівлі послугами притаманні специфічні риси, а саме:

— практично послуги не мають уречевленої форми (хоча їх результат може бути зазначений на документах, дискетах, плівці тощо);

— не всі види послуг підпорядковуються напрямам торгівлі на міжнарод­ному рівні (це стосується комунальних та побутових послуг);

— послуги не накопичуються і не зберігаються;

— послуги більшою мірою захищені державою від іноземної конкуренції, аніж товари;

— послуги через свою специфіку не проходять через митний контроль і не оформляються митною декларацією.

Таким чином, можна стверджувати, що світовий ринок послуг — це розга­лужена система вузькоспеціалізованих ринків, де предметом купівлі-продажу є послуга [93]. Проте на сьогодні світовий ринок послуг, на відміну від галу­зевого товарного ринку, поки що не є органічною системою, він перебуває у стадії формування.

Світовому ринку послуг притаманні певні особливості — купівля-продаж послуг на світовому ринку водночас тісно взаємодіє з міжнародним рухом ка­піталу та міграцією робочої сили, а це зумовлює міжнародний попит і пропо­зицію на різноманітні послуги.

Для визначення ролі та оцінки значення сфери послуг у національній еко­номіці використовують такі показники:

— частка сектора послуг у загальній кількості зайнятих;

— частка обсягу наданих послуг у ВНП;

— індекс оцінки значення сектора послуг в економіці окремої країни (розра­ховується як ділення частки експорту товарів на частку експорту у ВНП (СП);

— індекс оцінки рівня спеціалізації певної країни на експорті послуг (розраховується як співвідношення частки експорту і частки імпорту послуг у ВНП (ЕП).

Отже, якщо показник СП тримається на низькому рівні, то послуги відігра­ють важливу роль в економіці цієї країни (Австрія, Бельгія, США). Відповідно до значень показника ЕП можна дійти висновку, що найбільшою мірою орієн­тований на експорт сектор послуг таких країн, як Швейцарія, США, Гонконг. Проте велика частка послуг у загальному обсязі експорту країни не завжди свідчить про високий рівень економічного розвитку країни. Переважна біль­шість країн, що мають більше 50 % експортних надходжень від послуг, є краї­нами, що розвиваються, які зазвичай мають вузьку експортну спеціалізацію на ринку послуг.

Сфера послуг надзвичайно різноманітна. Множину послуг світового рин­ку групують за різними ознаками. Об'єктивними критеріями класифікації послуг є характер їх учасників і факторів, а саме:

— предметів послуг;

— об'єктів і суб'єктів послуг;

— механізму реалізації послуг.

Згідно з критеріями наявності або відсутності зв'язку з товарною торгів­лею та рухом капіталу (або відповідно до характеру поставки послуг спожи­вачеві) послуги можна класифікувати таким чином:

— послуги, пов'язані з торгівлею (торговельні);

— транспортні, страхові та ін.;

— послуги, пов'язані з інвестиціями та виробничою кооперацією (інвес­тиційні);

— банківські, готельні, передавання технологій та ін.;

— послуги, водночас пов'язані з інвестиціями і торгівлею (змішані)

— зв'язок, будівництво та ін.;

— послуги, які мають автономний характер;

— інформаційні послуги, осо­бисті та ін.

Кожна з провідних економічних організацій в розроблених класифікаціях послуг застосовує власні теоретичні класифікаційні підходи.