Досить часто результати проекту позначаються не тільки в явних вигодах і витратах суспільства, а й у невідчутних проявах цих показників, які доволі важко піддаються кількісній оцінці. Аналітики, відбираючи та оцінюючи проекти, визначають най значніші невідчутні вигоди І витрати, які намагаються визначити кількісно. Проте оцінити такі впливи проекту, як зниження рівня захворюваності населення, поліпшення стану навколишнього середовища, підвищення рівня народжуваності тощо, дуже складно. Можливими методичними підходами для такої оцінки є:
- готовність населення, окремих споживачів платити за поліпшення життя;
- можливість скорочення витрат на задоволення суспільних потреб у результаті проекту.
Здійснений кілька років тому в Україні проект вакцинації населення від захворювання на дифтерію імпортними вакцинами мав значні невідчутні вигоди, до яких слід віднести зниження загальної захворюваності і смертності населення від дифтерії. Кількісна оцінка цих вигід може виходити зі скорочення витрат медичних закладів на лікування хворих (вартість медикаментів, зарплата медперсоналу), економії служби соціального страхування на оплату лікарняних листків, зниження втрат національного продукту, спричинених незайнятістю працівників під час хвороби, і т. П.
Якщо неможливо здійснити точну кількісну оцінку неявних витрат і вигід від проекту, які відображають їх суспільну значимість, вдаються до оцінки тих мінімальних вигід, що виправдовують необхідні витрати для прийняття рішення про доцільність реалізації проекту. У наведеному прикладі така оцінка може ґрунтуватися на зниженні рівня захворювань у результаті вакцинації до певної кількості хворих на 10 000 населення.
До економічних наслідків проектів, як правило, належать:
- зниження цін на окремі товари та послуги завдяки новим каналам збуту, вдосконаленню технології виробництва;
- ліквідація дефіциту окремих товарів;
- оптимізація структури споживання, яка відповідає рівню розвитку суспільства.
Прикладом зовнішнього впливу проекту може бути зниження витрат на експлуатацію автомобільного транспорту після здійснення проекту реконструкції шосейних шляхів. Зниження витрат, як правило, супроводжується і зниженням цін, які встановлює виробник для споживача. При падінні цін споживачі одержують вигоду - можливість використати реально заощаджений дохід на інші товари або збільшити споживання цих продуктів. Проекти, зорієнтовані на зниження ринкових цін, підвищують віддачу проекту на величину приросту споживчого надлишку.
Під споживчим надлишком розуміють різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за одиницю продукції, і тією реальною величиною ціни, яку він заплатив фактично.
На відміну від фінансиста, що оцінює проект, економіст визначає всі екстерналії (або побічні ефекти), які супроводжують його. Під екстерналіями розуміють усі вигоди і витрати, які зумовлює проект та які не мають безпосереднього впливу на проект і тому не включаються до його фінансового аналізу. Побічні ефекти можуть бути як позитивними, так і негативними. Простежити й виміряти всі зовнішні ефекти практично неможливо, та й недоцільно. Проте треба прагнути виявити та оцінити найважливіші з них, а також розглянути їх якісний аспект. У тих випадках, коли проекти мають опосередкований вплив на суспільство (розвиток інфраструктури районів, створення додаткових робочих місць), виникає мультиплікативний ефект, який відображає взаємозалежність вкладених інвестицій та одержаного доходу.
Проект може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Наприклад, створення нових робочих місць зумовлює підвищення платоспроможності населення (одержання винагороди за працю), що сприятиме зростанню рівня національного доходу (в результаті створення додаткового продукту), збільшенню дохідної частини бюджету (зростанням величини прибуткового податку з новоприйнятих працівників). Підвищення платоспроможності дає імпульс до розвитку нових галузей, які спочатку виробляють споживчі товари, а потім і продукцію промислового призначення. Однак оцінка цих ефектів містить небезпеку подвійного підсумку безпідставного завищення рівня впливу проекту. Щоб уникнути багаторазового врахування позитивних і негативних впливів результатів проекту на економіку регіонів та областей, країни в цілому, використовують розрахункові показники мультиплікації для конкретних галузевих, міжгалузевих та регіональних моделей розвитку.
Методологія економічної оцінки проекту дає змогу скористатися багатим методичним арсеналом та інструментарієм, щоб визначити доцільність реалізації проекту з погляду загального добробуту. Однак варто пам'ятати, що аналітик, який готує економічний аналіз, виступає в ролі експерта ефективності макроекономічної політики держави, чиї висновки та оцінки становлять інтерес для пошуку нових вигід суспільства у рамках національного розвитку.
СПИСОК ВИКОРИСТОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Балацький О.Ф., Теліженко О.М., Соколов М.О. Управління інвестиціями: Навчальний посібник. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004 – 232 с.
2. В.П. Савчук, С.И. Прилипко, Е.Г.Величко. Оценка и разработка инвестиционных проектов. – Учебное пособие. – Киев: Абсолют – В, Эльга, 1999. – 304 с.
3. Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз; Підручник. - К.: КНЕУ, 2000.-322с.
4. Волков И.М., Грачева М.В. проектний аналіз: учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. 423 с.
5. Горохов М.Ю., Малеев В.В. Бизнес-планирование и инвестиционный анализ.- М.: Информационно-издательский дом „Филинь”, 1998. – 208 с.
6. Дегтяренко В.Н. Оценка эффективности инвестиционных проектов. – М.: „Экспертное бюро-М”, 1997. 144 с.
7. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика/ Под. ред. проф. Л.Т. Гиляровской.- М.: Финансы и статистика, 2001.-400с.
8. Золотогоров В.Г. Инвестиционное проектирование: Учеб. Пособие. – Мн.: НП „Экоперспектива”, 1998 – 463 с.
9. Идрисов А.Б., Карташев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. – М.: Информационно-издательский дом „Филинь”, 1997. – 272 с.
10. Инвестиционное проектирование: практическое руководство по экономическому обоснованию инвестиционных проектов. Под ред. С.И. Шумилина.- М.: АО "Финстатин-форм", 1995. - 240.
11. Кныш М.И., Перекатов Б.А., Тютиков Ю.П. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности: Учеб. Пособие. – СПб.: Изд. Дом “Бизнес – Пресса”, 1998. – 315 с.
12. Кобиляцький Л.С. Управління проектами: Навч. посіб.- К.: МАУП, 2002.- 200с: іл.-Бібліогр.: с. 193-196.
13. Москвін С.О., Бевз С.М., Дідик В.Г. та інші. Проектний аналіз. – Київ: ТОВ „Видавництво Лібра”, 1998. – 386 с.
14. Стешин А.И. Оценка коммерческой состоятельности инвестиционного проекта.- М: Издательско-консультационная компания "Статус-Кво 97",
2001.-208с.
