Соціальне середовище проекту та його оцінка

Зміст робіт з соціального аналізу

Розробка концепції проекту потребує від аналітика визначення відповідності мети проекту соціальній орієнтації та задоволенню потреб населення регіону, в якому він реалізовуватиметь­ся. У ході розробки концепції проекту необхідно виявити соціальні проблеми регіону та визначити можливість їх вирішенню при здійсненні проекту.

На стадії обґрунтування та розробки проекту виконується найбільш трудомістка і відповідальна робота по збиранню, опра­цюванню інформації щодо демографічного та соціально-економічного стану території проекту. Метою проведення даних досліджень є встановлення цільових груп (етнічних, соціальних), з’ясування їх специфічних особливостей за різними параметрами і визначення можливостей поліпшення соціального середовища завдяки проекту. Іншим напрямом роботи соціологів на цій стадії є активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікав­лених осіб, створення умов для успішної їх діяльності та ефектн­ішої системи комунікацій, сприяння встановленню контактів між учасниками проекту з метою забезпечення підтримки проекту, узгодженості дій та пошуку виконавців проекту.

При проведенні експертизи соціальних, аспектів проекту необ­хідно встановити причинно-наслідкові зв'язки між прийняттям про­ектних рішень та можливими соціальними наслідками проекту. Найголовніше завдання на цьому етапі — визначити можливу соці­альну шкоду (порушення звичайного способу життя, культурних традицій і системи життєзабезпечення) та цільові етнічні і соціальні групи, на яких це позначиться. Важливою частиною соціологічної експертизи є проведення позиційного аналізу населення регіону стосовно ставлення до проекту і виявлення можливості компенса­ційних і превентивних заходів для нейтралізації негативного впли­ву. За умов неможливості запобігання соціальній шкоді необхідно змоделювати спосіб життя людей, яких стосується проект, в тому числі можливі міграції, розселення, введення нової організації, по­кращання змісту праці, розвиток ділової активності.

При реалізації проекту аналітик повинен, у разі необхідності, внести можливі корективи до проекту для нейтралізації негатив­них соціальних наслідків проекту. Завданням аналітиків на цій стадії є інформування населення про всі очікувані соціальні зміни (як позитивні, так і негативні), пов'язані з проектом, опитування громадської думки, розробка стратегії підтримки населенням проекту та проведення моніторингу змін у соціологічній сфері проекту. Робота на цій стадії спрямована на формування позити­вної громадської думки серед населення, якого стосується проект.

Заключна оцінка проекту потребує від аналітика, який виконує соціологічний аналіз, вивчення наслідків проекту, яких І it-було виявлено на стадії підготовки і реалізації проекту, а також новостворених громадських рухів, що виступають проти проекту, та розробки можливих форм їх нейтралізації. Важливим момен­том роботи є зіставлення реального результату проекту з прогно­зом розвитку подій та оцінка їх відповідності, а також аналіз дій соціологів проекту, оцінка ефективності їх роботи, виявлення помилок і недоліків, визначення можливих методичних підходів, що можуть поліпшити роботу соціологів та аналітиків.

При організації робіт з підготовки проекту головними завдан­нями аналітика є:

- забезпечення комунікації виконання всіх робіт з проектуван­ня, здійснення та експлуатації проекту, сприяння у визначенні ефективних процедур групового прийняття рішень;

- проведення експертизи соціальних аспектів проекту, які да­ють змогу порівняти існуючі та проектовані соціальні показники, визначити суб’єктивні реакції соціальних груп на реалізацію про­екту та його результати;

- здійснення соціального проектування з метою досягнення позитивних змін середовища, в якому реалізуватиметься проект.

Головна увага аналітиків при підготовці проекту спрямована на дослідження соціального середовища за синтетичними соціо­логічними характеристиками, такими як спосіб і рівень життя на­селення, а також соціальної структури суспільства, яка є інтегрованим результатом способу і рівня життя.

Особливістю впливу соціальної структури суспільства на ре­зультати проекту є те, що саме вона визначає шкалу преференцій тієї чи іншої групи населення. Оскільки спершу проект все ж та­ки орієнтований на певне коло споживачів (хоча після його реалі­зації або під час її менеджери проекту намагаються залучити всіх потенційних клієнтів через систему реклами, пропаганди і т. Ін.), то він має відповідати їх найвищим вимогам, які аналітики повинні покласти в основу проекту.

Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію про­екту, слід зазначити, що спосіб і рівень життя населення, соці­альна структура є об’єктивними умовами, до яких пристосовується проект Змінити їх кардинально можливо лише при реаліза­ції масштабних, комплексних програм (проектів) соціального розвитку,

Ключовим моментом визначення соціального середовища проекту є характеристика населення, що проживає в даному районі, його чисельність та склад.

Аналіз соціального середовища розробники починають зі встановлення кількісного та якісного складу населення в районі проекту. Для цього аналітик визначає всі групи населення, яких безпосередньо або опосередковано стосується проект. До такого населення належать:

- особи, що проживають в районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об’єкта, а також члени їх родин;

- робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;

- люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

- споживачі продукції проекту.

Групи людей, чиї інтереси зачіпає проект, дістали назву населення проекту (від англ. Project population). Завдання аналітика на цьому етапі провести сегментування, визначити цільові групи населення, на які спрямоване проектне рішення, виявити зміни, які можуть відбутися в соціальній організації та способі життя проектного населення внаслідок реалізації проекту.

Метою сегментування є виявлення груп населення, які зазнають найбільшого впливу результатів проекту. Його звичайно проводять за етнічно-демографічною характеристикою, соціаль­но-культурним рівнем, соціально-організаційною структурою. Населення є значною мірою різнорідним за етнічними ознаками, родом занять, освітою, сімейним станом та особливістю відно­шення до проекту. В умовах індустріалізації та інтеграції життя надзвичайно складно визначити дійсні межі етнічних груп. І хоча сучасна стадія розвитку етнічності свідчить про інтеграційні тен­денції суспільного життя та домінування єднання людей і груп через громадянство, а не за етнічними характеристиками, розгля­немо підходи до аналізу населення з погляду прийнятності про­екту. Так, скажімо, саме належність до певної етнічної групи зу­мовлює склад сімейних господарств, залучення жінок до суспіль­ного виробництва, кількість дітей у сім’ї і т. п. Наявність багато­дітних сімей, де жінка, як правило, не працює, збільшує частку утриманців у загальному населенні регіону. При проектуванні ці моменти мають бути по-різному враховані для проектів, що peaлізуються.

Особливої уваги заслуговує етнічно-демографічна характери­стика при реалізації проектів, що передбачають переселення лю­дей. У разі примусового переселення (проект переселення жите­лів Прип’яті та інших забруднених районів після аварії на Чорнобильській АЕС) виникають серйозні соціальні проблеми: відчуження, втрата соціальних зв’язків, почуття безпорадності, що значною мірою знижує потенціал цієї частини населення. Максимально знизити негативні наслідки соціологи можуть шляхом ретельного опрацювання всіх елементів проекту переселення, які б не дозволили погіршити умови життя переселенців, включаючи тип житла, компенсаційні виплати, створення робочих місць для забезпечення зайнятості.

У 50—80-і роки при переселенні у зв’язку з будівництвом великих промислових об’єктів (у недавньому минулому це організовані набори робітників на будівництво Байкало-Амурської магістралі, промислових гігантів на зразок Волзького ав­томобільного заводу в м. Тольятті) практично не враховували­ся ні етнічні, ні соціальні характеристики залучених до проек­ту людей. Прикладом відсутності належного опрацювання питань складу домогосподарств, орієнтації на «ядерні», ізольо­вані сім’ї, в яких відсутні тісні соціальні зв’язки, є проект повернення на постійне місце проживання кримських татар. Про­гнози спирались на ізольовані, а не «рознесені» сім’ї, що спричинило напругу внаслідок перенаселення регіонів, погір­шення соціального забезпечення та різкого зниження рівня споживання в даному регіоні.

Пильна увага до населення району, його належності до тієї чи іншої культури зумовила визначення його ціннісних орієнтацій, норм і поведінкових структур громадськості. Ігнорування питань соціально-етнічної належності населення, що залучалося до реа­лізації проекту і проживало в його районі, призводило в ті часи до значних негативних соціальних наслідків. Освоєння цілинних та перелогових земель Казахстану, що відбувалося із залученням українських і російських працівників, спричиняло іноді до руй­нування сталих уявлень. Знайомство з іншим способом життя, за­своєння нових форм поведінки, як правило, відбувається в пев­них вікових групах у процесі спілкування або роботи в новому середовищі. Повернення людини до свого оточення призводить до зміщення уявлень, втрати колишніх авторитетів, що може ста­ти причиною депресії людини.

Культурні традиції та поведінкові мотиви зумовлені соціокультурним середовищем. Культурні традиції лишаються незмінними протягом життя багатьох поколінь внаслідок незмінно­сті середовища, в якому перебуває спільнота, однак в умовах соціокультурних інновацій на зміну стабільним формам і соці­альним структурам приходять нові. Це звичайно пов’язано з переходом до нових видів і способів діяльності, коли в суспільну діяльність включаються нові демографічні групи. Наприклад, су­часний розвиток підприємництва в Україні активно залучив під­літків у сферу суспільного виробництва (сімейний бізнес, розповсюдження газет, сфера обслуговування). Це дістало відобра­ження в зниженні рівня освіченості, зміщенні етнічних і моральних норм.

Надзвичайно важливим аспектом вивчення регіону є харак­теристика демографічних процесів, які належать до числа най­більш стійких, оскільки формуються десятиліттями під впли­вом безлічі різноманітних факторів (природнокліматичних, соціально-економічних, історико-релігійних). Глибина демог­рафічних досліджень коливається від «статистичного вивчення населення» до «вивчення людських колективів». Етнографічну структуру населення звичайно подають за статтю, віком, нале­жністю до певної етнографічної групи, станом здоров’я, рівнем освіти та територіальним розподілом населення. Ця структура може бути доповнена показниками демографічної поведінки: сімейним станом, кількістю дітей і типом сім’ї. При дослі­дженні демографічної ситуації розглядаються культурні тра­диції, структура зайнятості, рівень доходів, житлові умови. Демографічний аналіз може засвідчити забезпеченість робо­чими місцями, рівень конкуренції поколінь, соціальної мобіль­ності та міграційних потоків.

Завдання аналітиків полягає у визначенні впливу найважли­віших етнічно-демографічних і соціокультурних характеристик на структуру і темпи економічного розвитку, структуру спо­живання, ставлення до праці, види діяльності, яким віддається перевага.

Індикаторами демографічних процесів можуть бути:

- чисельність населення, в т. Ч. Частка міського і сільського населення;

- очікувана тривалість життя при народженні;

- міграція населення;

- зростання частки міського населення;

- скорочення чисельності населення.