Типи впливу проекту на навколишнє середовище

Зміст робіт з екологічного аналізу

Елементи екологічного аналізу проекту присутні на кожній стадії його життєвого циклу, тобто дослідження навколишнього середовища здійснюється як на стадії визначення можливостей реалізації проекту (попередня ідентифікація), так і на етапах від­бору альтернатив реалізації проекту, поточного моніторингу і за­ключної оцінки проекту. Розглянемо зміст роботи аналітика з екологічного аналізу на кожній стадії проекту.

На стадії генерації ідеї проекту визначаються категорія і тип проекту. Це дозволяє оцінити масштаб робіт з екологічного ана­лізу, якісний та кількісний склад команди з екологічного аналізу проекту, масштаб робіт, які повинні бути виконані аналітиками при підготовці екологічного аналізу проекту. Залежно від ступе­ня негативного впливу на навколишнє середовище розрізняють чотири категорії проектів:

категорія А— проекти, що рідко мають негативний вплив на довкілля. Вони, як правило, реалізуються у соціальній сфері, охоплюють реабілітаційні проекти, а також проекти в галузі осві­ти та охорони здоров'я, ринкової інфраструктури. Необхідність аналізу навколишнього середовища у таких проектах мінімальна;

категорія Б — проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, але до яких можна швидко застосувати заходи, спрямовані на пом'якшення цього негативного впливу. За звичай такі проекти стосуються сільського господарства, програм інтенсифікації врожаю, використання агрохімікатів, розведення риби, обладнання для рибного промислу, невеликих проектів із зрошування, постачання води та поліпшення її якості, розвитку будівництва житла, реконструкції і спорудження доріг, комуні­кацій, розробки підземних корисних копалин, проведення ліній передач, мереж міні гідростанцій та ін. Для таких проектів аналіз навколишнього середовища повинен включати специфікацію за­ходів з охорони навколишнього середовища на основі чинних за­конодавчих актів і нормативів;

категорія В — проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, які потребують детальної оцінки дов­кілля. Такі проекти, як правило, охоплюють: масштабне зрошу­вання та управління водними ресурсами, розробку басейнів рік, проекти осушення, розвитку нових земель для сільського госпо­дарства і міського будівництва, прокладення нових шляхів, особ­ливо через ліси або інші чутливі зони навколишнього середовища; спорудження нових аеропортів, великих мостів і гаваней; великомасштабне постачання води, санітарні проекти з оздоровлення та очищення ґрунту, середньо - і великомасштабні проекти виробництва електроенергії; будівництво промислових заводів, великих водосховищ тощо. Аналіз навколишнього середовища чим цих проектів повинен бути ретельно розроблений на стадії підготовки проекту. Він є невід'ємною частиною при вивченні можливостей реалізації проекту;

категорія Г — проекти, спрямовані на навколишнє середовище. До цієї категорії включають проекти з розвитку лісового гос­подарства, управління землями, ґрунтом; проекти, що стосуються рибного і сільського господарства; інтегровані дії у рамках боротьби з сільгоспшкідниками і паразитами; охорону дикої природи і створення резервних та національних парків (заповідників), установ з охорони навколишнього середовища. Аналіз довкілля і розробка моніторингу є невід'ємною частиною таких проектів.

На стадії визначення ідеї проекту в центрі уваги перебувають основні аспекти, що стосуються навколишнього середовища та оцінки природних ресурсів. Аналітики ретельно вивчають про­грами розвитку країни, можливість використання національних ресурсів, ступінь можливого забруднення та негативного впливу на навколишнє середовище.

На стадії формулювання та підготовки проекту необхідно провести його аналіз з огляду на навколишнє середовище. Це дозволяє доповнити проектне планування необхідною інформацією та уникнути подальшого розгляду небезпечних з точки зору дов­кілля проектів, реалізація яких дорого коштуватиме для суспільства, а наслідки важко виправити. Наступним кроком має бути розгляд потенційно можливих наслідків проекту для навколишнього середовища, що потребує проведення первісної експертизи довкілля. При визначенні необхідності подальших досліджень проводять деталізований аналіз умов існуючого навколишнього середовища, потенційного впливу проекту на нього та можливості його поліпшення.

При розробці проекту аналіз довкілля об'єднується з визначенням технічних, інституційних, соціальних і фінансових аспектів. Залежно від розміру і категорії (типу) проекту та чутливості місця розташування під час аналізу потенційного впливу на люд­ські і природні ресурси може знадобитись проведення всебічного і всеосяжного аналізу. На цьому етапі, як правило, розробляють­ся альтернативні варіанти проекту або заходи з контролю чи зме­ншення негативного впливу на навколишнє середовище.

Деталізований аналіз проекту повинен враховувати всі види витрат, які виникають внаслідок здійснення заходів з охорони навколишнього середовища і технології контролю, а також остаточного впливу на довкілля. Підкреслимо, що аналіз навколиш­нього середовища повинен виконуватися як складова передінвестиційних досліджень, коли паралельно з технічним обґрунту­ванням проекту вивчаються інвестиційні можливості. Це зумов­лено двома причинами: по-перше.; результати аналізу навколиш­нього середовища можуть бути враховані в технічній оцінці як можливі витрати, оскільки додаткові дослідження, вивчення аль­тернатив, розробка заходів і впровадження нових, екологічно прийнятних прийомів реалізації проекту можуть збільшити ви­трати та уповільнити виконання проекту; по-друге, при аналізі навколишнього середовища може ефективно використовуватись зібрана під час проведення технічного аналізу деталізована ін­формація, що дозволить уникнути дублювання зусиль аналітиків, які готують проект.

Вибір проекту здійснюється не тільки за критерієм його комерційної прибутковості, але й життєздатності по відношенню до навколишнього середовища. Не кожний пози­тивний або негативний вплив на довкілля може бути відразу ж оцінений кількісно і фінансове, тому рішення необхідно прийма­ти на підставі чинних екологічних стандартів або припустимих екологічних співвідношень між явними грошовими надходжен­нями та неявними вигодами і витратами, що виникають стосовно навколишнього середовища.

Належна реалізація екологічного контролю і заходів щодо зменшення негативного впливу проекту на довкілля є надзвичай­но важливою для його успіху. Відповідальність за реалізацію проекту несуть зацікавлені особи та установи, які здійснюють на­гляд за проектом для того, щоб упевнитися: передбачені екологі­чні заходи, застереження та контроль діють активно.

Екологічний нагляд проекту включає моніторинг його регуля­рного щоденного функціонування, необачностей і нещасних ви­падків. Програма моніторингу забезпечує зворотний зв'язок з дійсним екологічним станом та впливом на навколишнє середо­вище порівняно з тим, що був запланований на стадії аналізу. Це дозволяє визначити необхідність змін в умовах реалізації проекту з метою подолання неприпустимого впливу чи негативних змін. Реалізація проекту може проходити як під внутрішнім, так і під незалежним контролем з метою збільшення впевненості у дотри­манні екологічних вимог та контролю оцінки результатів проекту, що необхідна для поліпшення планування та розробки майбутніх проектів.

Ступінь наслідків для навколишнього середовища залежить не тільки від категорії проекту. На довкілля впливає також місце розташування проекту, і цей вплив може бути невразливим або ж критичним. Однак це зовсім не означає, що менш масштабні проекти мають здійсню­ватися без посилань на навколишнє середовище. Наслідки реалізації невеликих проектів можуть бути дуже значними в місцево­му масштабі, а накопичений ефект з урахуванням чисельності невеликих проектів набувати широкого значення.

Незалежно від категорії проекту його екологічний аналіз про­водиться за визначеною схемою (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Етапи проведення екологічного аналізу проекту

Першим етапом є характеристика та аналіз екологічних умов, и яких виконуватиметься проект, що потребує від аналітика дати опис природно-географічного середовища проекту, його фізичного та біологічного балансу, всіх аспектів, безпосередньо пов'яза­них з реалізацією проекту.

Наступним кроком досліджень є визначення позитивних і не­гативних наслідків, які матимуть місце у разі здійснення проекту, а також розробка заходів щодо усунення негативних наслідків, які неможливо ліквідувати. На цьому етапі розробляються захо­ди, спрямовані на охорону навколишнього середовища.

Третій етап передбачає визначення та аналіз альтернативних можливостей реалізації проекту, наприклад місць розташування, використання технологій проекту тощо. Для кожної альтернативи необхідно визначити вигоди та витрати із застосуванням еконо­мічних співвідношень, інституційної придатності місцевим умо­вам і вимогам.

Після визначення альтернатив здійснення проекту необхідно розробити заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. План дій має визначати економічно обґрунтовані з точки зору витрат заходи, що можуть зменшити негативні наслідки до припустимого рівня. Цей план також перед­бачає заходи з компенсації, якщо виявлено, що зменшення нега­тивного впливу є неможливим або надто дорогим з огляду на ви­трати.

Важливим кроком екологічного аналізу проекту е підготовка керівництва та спеціалістів, які відповідали б за екологічну без­пеку проекту, здійснювали заходи з охорони та контролю стану навколишнього середовища. На цьому етапі можливо створення окремих екологічних відділів на місцях у тих агенціях та устано­вах, що зацікавлені у реалізації проекту в умовах безпеки для навколишнього середовища.

Заключним етапом екологічної діагностики проекту є розроб­ка плану моніторингу (поточного контролю) стану навколишньо­го середовища і впливу проекту на нього. У плані конкретизуєть­ся вид поточного контролю, визначаються особи та установи, які мають його здійснювати, оцінюється вартість заходів контролю.

Головною складовою екологічного аналізу проектів є визна­чення типів впливу проекту на навколишнє середовище та оцінка екологічних наслідків проекту. Як правило, така оцінка базується на чинному законодавстві, яке регулює питання, пов'язані з охо­роною навколишнього середовища країни, в якій реалізовувати­меться проект.

Для оцінки впливу проектної діяльності необхідно усвідомлювати, що фактори проекту можуть стримувати або посилювати один одного, мати короткотерміно­вий або довгостроковий, стратегічний або локальний, первинний або вторинний, безпосередній або опосередкований вплив. Впли­ви проектів на навколишнє середовище можна класифікувати за такими критеріями (рис. 9.2):

- час дії;

- можливість усунення;

- спосіб впливу;

- охоплення території;

- походження;

- можливість акумулювання наслідків.

За часом впливу на навколишнє середовище розрізняють постійний вплив, який супроводжуватиме проект протягом всьо­го терміну його життєвого циклу, і тимчасовий, що впливає на навколишнє середовище незначний період.

За можливістю усунення впливи проекту на навколишнє се­редовище можна поділити на ті, що виправляються (піддаються реабілітації) і ті, що не виправляються (мають фатальний харак­тер змін середовища, за яких неможливо відновити природний баланс). До перших можна віднести загибель деяких видів рос­лин на окремій території, які піддаються відтворенню, а до впли­вів, які не виправляються, належать зміна кліматичних умов, зни­кнення деяких видів рослинного і тваринного світу. Проекти, для яких характерні такі наслідки, обов'язково потребують розробки заходів щодо зниження впливу, яке не підлягає виправленню.

Екологічні впливи проекту за розміром території, на яку вони розповсюджуються, можуть бути локальними (охоплюють неве­ликі території, географічні зони з чітким контуром) та широко розповсюдженими (не мають кордонів і виходять за межі окремого регіону). Прикладом останніх є трагічні наслідки аварії на Чор­нобильській АЕС.

За походженням екологічний вплив може бути первинним, тобто безпосередньо пов'язаним з впливом проекту на екосисте­му (забруднення атмосфери при будівництві та експлуатації до­менних печей) і вторинним, що є наслідком первинних змін в екосистемі (збільшення бронхо-легенєвих захворювань серед на­селення внаслідок забруднення атмосфери).

За способом проект може впливати на навколишнє середови­ще безпосередньо (зміна ландшафту місцевості, зменшення площ сільськогосподарських ділянок) та опосередковано. Прикладом останнього може бути зміна якості води, збільшення загальної захворюваності населення, зникнення деяких видів риб внаслідок забруднення басейну ріки, наприклад спричинене будівництвом целюлозно-паперового комбінату.

За можливістю акумулювання впливи проекту на навколи­шнє середовище поділяють на накопичувані (наслідки, які мають можливість прогресивно зростати та посилювати один одного) та не накопичувані (впливи проекту, які не мають тенденції акуму­люватися, що дає змогу екосистемі відновлюватися до стану, який вона мала раніше). До накопичуваних впливів можна відне­сти постійні виброси до атмосфери шкідливих речовин нафтопе­реробних заводів, забруднення території біля коксохімічних та металургійних комбінатів. Проекти будівництва житла, систем зрошування, водопостачання, як правило, супроводжуються не накопичуваними впливами на довкілля.

Кількісний вимір кожного впливу на навколишнє середовище начується на оцінці вартості наслідків екологічних змін, які су­проводжують проект. Це — досить складне завдання для аналі­тиків, оскільки практично неможливо визначити всі критерії екологічної оцінки проекту. До основних належать:

- розмір території;

- чисельність населення, яке перебуває під впливом екологі­чних наслідків проекту;

- ступінь змін, деградації, зникнення природних ресурсів;

- швидкість погіршення екологічного стану і час, необхідний для її стабілізації або поліпшення;

- ступінь незворотності змін в екосистемах.

Сьогодні особливу увагу при визначенні розміру впливу на навколишнє середовище приділяють природним ресурсам, які споживатимуться при реалізації проекту (особливо тим, що не підновлюються або відновлюються протягом тривалого періоду), типу технології, яка застосовуватиметься у виробничому процесі, а також факторам контролю забруднення навколишнього середо­вища, закладеним у проекті.