Інвестиційна та експлуатаційна фази проекту

Інвестиційна фаза,або фаза впровадження проекту, передба­чає широкий спектр консультаційних і проектних робіт, голов­ним чином у сфері управління проектом. Під час цієї фази вико­нуються такі пункти:

- установлення правової, фінансової, організаційної бази для здійснення проекту;

- придбання та передача технології;

- придбання землі, будівельні роботи і встановлення облад­нання;

- виробничий маркетинг, а також забезпечення постачання та формування адміністрації фірми;

- набір і навчання персоналу;

- здача в експлуатацію й пуск підприємств.

На стадії підготовки і проведення тендерівнайбільш важливу роль відіграє широке залучення вітчизняних і міжнародних постачальників сировини, матеріалів, обладнання, які пропону­ють свою участь у даному проекті. Переговори та укладання угод пов’язані з правовими зобов’язаннями, що виникають при пере­дачі технології, будівництві будівель, закупівлі та встановленні машин й обладнання, а також при фінансуванні. На цій стадії здійснюється підписання угод між інвестором або підприємцем, з одного боку, та фінансовою установою, консультантами, поста­чальниками сировини та інших ресурсів, з іншого.

Стадія інженерно-технічного проектуванняпередбачає підго­товку ділянки, остаточний вибір технології та обладнання, здійс­нення всього діапазону робіт з планування і складання графіка будівництва, а також підготовку маршрутно-технологічних карт, масштабних креслень та різноманітних схем.

Стадія будівництвамістить підготовку ділянки для забудови, спорудження будівель та інші цивільні будівельні роботи, а та­кож поставки й монтаж устаткування згідно з визначеними про­грамами та графіками.

Виробничий маркетингбезпосередньо аналізує готовність ринку до появи продукту проекту, а також визначає заходи, що сприяють проведенню ефективної збутової політики, організацію просування товару на ринок. На цій стадії визначаються критич­ний рівень поставок цього продукту, а також можливі методи стимулювання продажу, в тому числі реклама, цінове стимулю­вання покупців, продавців та посередників.

Набір і навчання персоналупроводиться одночасно з етапом будівництва й може мати вирішальне значення для очікуваного зростання продуктивності та ефективності роботи підприємства. Особливо важлива дана стадія для великомасштабних проектів, що пов’язані із залученням значної кількості робітників, до яких висуваються серйозні вимоги у професійній та кваліфікаційній підготовці. Навчання є невід’ємною частиною інвестиційної фази для проектів, які використовують нові технології, ноу-хау, що потребують особливих навичок у персоналу, а також нових при­йомів роботи, що підвищують ефективність проектів взагалі.

Здача в експлуатацію і пуск підприємства, як правило, стис­лий за часом, але технічно важливий період здійснення проекту. Він пов’язує інвестиційну фазу з експлуатаційною.

Здача проекту в експлуатацію охоплює такі види робіт:

-перед експлуатаційні перевірки;

- пробні пуски;

- експлуатаційні випробування;

- прийняття.

Для здачі в експлуатацію необхідна поставка ресурсів, матеріа­лів та робочої сили на будівельну ділянку. Ефективний і збалансований розподіл у часі цих поставок потребує складання графіка здійснення цього процесу. Найбільш простий і популярний метод поділу процесу реалізації проекту на різноманітні дії та визна­чення тривалості кожної з них називається графіком Ганта.

Добре планування й ефективне управління проектом повинні гарантувати, що всі стадії інвестиційної фази будуть здійснені згідно з наміченим регламентом. Для успішного впровадження проекту потрібна ефективна координація різноманітних видів ді­яльності, яка може бути досягнута тільки за ретельного календа­рного планування. Для цього використовують метод критичного шляху та метод оцінки й аналізу проекту.

Якщо в передінвестиційній фазі головним критерієм оцінки її успішності є якість та надійність проекту, то на інвестиційній фазі першочергового значення набуває чинник часу, що пов’я­зано з потребою втримати проект у межах прогнозних даних, які отримані в обґрунтуванні.

Експлуатаційна фаза повинна розглядатися як з точки зору короткотермінових, так і довготермінових засад. Перші стосую­ться початку виробництва, коли можуть виникати проблеми, пов’я­зані із застосуванням технології, роботою устаткування або недо­статньою продуктивністю праці через нестачу кваліфікованого персоналу. Більшість цих проблем формуються ще у фазі здійс­нення проекту.

Довготерміновий підхід стосується обраної стратегії та за­гальних витрат на виробництво й маркетинг, а також надходжен­ня від продажів. Ці чинники безпосередньо пов’язані з прогно­зом, зробленим в передінвестиційній фазі. Якщо стратегії та перспективні оцінки виявляються помилковими, внесення будь-яких коректив буде вкрай дорогим.

На цій фазі виділяють такі стадії:

- виробнича експлуатація;

- заміна та оновлення;

- розширення та інновації;

- заключна оцінка проекту.

Виробнича експлуатаціяфактично визначає, наскільки ре­зультати проекту відповідають поставленим цілям. Функціо­нування підприємства у виробничому режимі потребує дотри­мання контролю за структурою витрат, раціоналізації поточних виробничих і маркетингових витрат, що дозволяє досяг­ти рентабельної роботи, реалізувати фінансову спроможність проекту, яка, в свою чергу, дає змогу отримати плановий при­буток від інвестицій.

Стадія заміни та оновленнявідіграє значну роль при реалізації великомасштабних проектів, які мають важливе значення як для окремих підприємств, так і для галузей промисловості, регіонів і країни в цілому. Оскільки процес підготовки та інвестування для таких проектів може тривати не один рік, у момент експлуатації виникає необхідність оновлення процесу, що містить технічну і технологічну перевірку, інвестування або вилучення капітало­вкладень, додаткове навчання, введення попереджувального тех­нічного обслуговування та контролю якості, поліпшення фінан­сового та організаційного управління.

Реабілітаційні дослідження — процес, який дорого коштує та потребує додаткових витрат і роботи кваліфікованих експертів.

Розширення та інноваціїяк складові експлуатаційної фази можливі у випадку, коли необхідно збільшення кількості основ­ної та побічної продукції, що випускається, без змін номенклату­ри, виробничої програми шляхом додавання нової однотипної продукції і т. ін. Дане розширення можливе за допомогою таких способів:

-удосконалення технології;

- збільшення потужності всього виробництва;

- введення нового змінного графіка роботи;

- підвищення виробничої потужності найслабкіших ланок виробничого ланцюга.

Впровадження нової продукції може призвести до установки нових виробничих ліній всередині існуючого підприємства або, залежно від масштабу виробництва, — до будівництва нових це­хів на окремій ділянці. Проте таке розширення вже потрібно розглядати як новий проект.

Заключна оцінка проектупровадиться після реалізації проек­ту і фактично є ретроспективним аналізом усіх виконаних за про­ектом робіт. Здійснення оцінки проекту, з одного боку, надає можливості встановити фактори успіху або причини провалу проекту (слугуватиме інформаційною базою для розробки насту­пних проектних рішень), з іншого боку, — визначити, наскільки ефективно використовувалися ресурси для досягнення поставле­них проектних цілей (є основою звіту про витрати коштів для інвесторів та інших учасників проекту).

Заключна оцінка проекту дає змогу відповісти на такі запи­тання:

1.Чи були цілі проекту чітко визначеними і чи можливим бу­ло їх досягнення?

2. Чи були відібрані технічні рішення прийнятними для проекту?

3. Чи правильно були оцінені екологічні, соціально-економіч­ні та комерційні умови реалізації проекту?

4. Чи отримали учасники проекту вигоди, передбачені проектом?

5. Чи мала місце перевитрата ресурсів (у тому числі фінансо­вих) на підготовку та реалізацію проекту?

6. Чи досягнуто заплановану норму рентабельності, чи отри­мали інвестори віддачу вкладеного капіталу?

Найбільш важливим моментом в оцінці проекту є збір ін­формації,що дозволяє на підставі узагальнення успішного або невдалого досвіду проектних рішень уникнути помилок при під­готовці та розробці майбутніх проектів.