Передінвестиційна фаза проекту

Під час передінвестиційної фазипроводяться дослідження щодо визначення інвестиційних можливостей проекту, аналіз альтернативних варіантів і попередній вибір, а також підготовка проекту — попереднє обґрунтування й детальна розробка, ви­сновки щодо проекту та рішення про його інвестування.

Поділ передінвестиційної фази на стадії не дає змогу діяти безпосередньо від ідей проекту до остаточного техніко-економічного обґрунтування без поетапної перевірки ідей або подання альтернативних рішень. Такий поділ дозволяє виключити велику кількість зайвих техніко-економічних обґрунтувань тих проектів, для яких шанс досягнути інвестиційної фази малоймовірний. І, зрештою, він гарантує, що висновки стосовно проекту, які по­винні готуватися національними або міжнародними фінансовими установами, спрощуються, якщо в основі лежать добре виконані дослідження.

Рис. 3.2. Фази і стадії проектного циклу

Предентифікація— стадія визначення інвестиційних мож­ливостей, що, як правило, пов’язана з отриманням інформації по­тенційними інвесторами про інвестиційні можливості, які виника­ють на різних рівнях — від сектора економіки до підприємства.

Для дослідження інвестиційних можливостей потрібно проаналізувати:

- природні ресурси, придатні для обробки;

- конкурентні сили та галузеві бар’єри;

- майбутній попит на певні споживчі чи новостворені товари;

- імпорт (для визначення сфер заміщення імпорту);

- вплив на довкілля;

- розвиток секторів обробної промисловості, які успішно функціонують в інших країнах з аналогічною економічною базою, подібними умовами розвитку та стану фінансових, трудових і природних ресурсів;

- можливі взаємні зв’язки з іншими галузями — місцевими або транснаціональними;

- можливе розширення існуючих виробництв на основі інтеграції;

- можливості диверсифікації;

- можливе розширення існуючої виробничої потужності для одержання економії, зумовленої зростанням масштабу виробництва;

- загальний інвестиційний клімат;

- промислову політику;

- наявність і вартість виробничих чинників;

- експортні можливості.

Усі ці дослідження ґрунтуються здебільшого на загальних оцінках, аніж на детальному аналізі. Тому їх можна проводити у трьох напрямах:

1.Дослідження регіонів (виявлення можливостей у даному ре­гіоні).

2. Виробничі дослідження (виявлення можливостей у даній
галузі промисловості).

3. Дослідження природних ресурсів, сільськогосподарської
або промислової продукції (виявлення можливостей, що ґрунту­ються на використанні згаданого).

Мета здійснення цих досліджень — швидко і без значних ви­трат оцінити найважливіші моменти інвестиційних можливостей.

На стадії ідентифікації провадиться вибір цілей проекту, визначення його завдань, які забезпечують виконання найважливі­ших планів. На цій стадії складається перелік усіх можливих ідей, здатних забезпечити виконання цілей економічного розвитку. Оскільки загальною метою будь-якого проекту є отримання додаткових вигід, відбір проектів здійснюється шляхом зістав­лення можливих результатів від реалізації різних проектів.

При відборі ідей проекту аналітики натрапляють, з одного бо­ку, на необхідність скорочення кількості ідей, що розглядаються, та, з іншого боку, потребу детального підходу до відібраних ідей з метою більш ретельного вивчення цих варіантів і відбору найпривабливішого. Відповідальність, покладена на аналітика в про­цесі вибору проекту, потребує від нього переконливої мотивації вибору або відхилення будь-якого варіанта проекту. Досить по­ширеними критеріями відхилення ідей проектів є:

- недостатній попит на запропонований продукт, одержуваний в результаті реалізації проекту, або відсутність у даного товару істотних переваг;

- висока вартість проекту порівняно з очікуваними доходами;

- відсутність зобов'язань з боку організації або людей, які отримуватимуть вигоду від здійснення проекту;

- відсутність політичної підтримки;

- технологія, не придатна для здійснення проекту;

- надмірній масштаб проекту, що не відповідає організацій­ ним та управлінським можливостям;

- надмірний ризик проекту;

- висока вартість сировини й значні витрати на оплату кваліфікованої робочої сили.

Як правило, при відборі ідей проектів кількість варіантів, які заслуговують детального вивчення, скорочується до двох-трьох, що дозволяє швидко й без великих витрат оцінити найважливіші моменти інвестиційних можливостей проекту на макро- і мікро-рівнях.

Макроекономічний аналіз проводиться, як правило, за трьома напрямами:

- ресурсним, який дозволяє оцінити можливості, пов'язані з використанням ресурсів або продукції;

- галузевим, спрямованим на визначення потенціалу певного сектора економіки;

- регіональним, який дає оцінку можливостей певного регіону країни, його потенціалу, привабливості для конкретної проектної ідеї.

Метою проведення макроаналізу є розробка інвестиційної пропозиції та збір інформації для потенційних інвесторів.

На цій самій стадії, окрім макроаналізу, необхідно провести мікроаналіз, метою якого є діагностика окремих суб'єктів, які ма­ють потенціал та інвестиційну привабливість, що дозволить сфор­мулювати попередні цілі окремих інвестиційних пропозицій.

Стадія підготовки проекту поділяється на два етапи: попере­дня оцінка та додаткові дослідження (рис. 3.3).

Ідея проекту повинна бути детально розроблена на стадії ре­тельного дослідження. Тобто перед тим, як вкладати великі кош­ти в детальну розробку проекту, треба оцінити його ідею за до­помогою попереднього аналізу, в результаті якого формулю­ються основні положення:

- розглянуті всі можливі альтернативи проекту;

- проект може бути направлений на детальну розробку;

- всі аспекти проекту мають важливе значення з погляду його здійснюваності і є потреба глибокого вивчення за допомогою функціональних досліджень;

- ідея проекту на підставі існуючої інформації може бути визначена як нежиттєздатна чи недостатньо приваблива;

- екологічна ситуація на ділянці запланованого будівництва і потенційний вплив на неї передбаченого виробничого процесу відповідають національним стандартам.

Мета підготовки проекту — ранжування і відбір існуючих ва­ріантів проекту, які потрібно передати для детальної розробки, та його становлення. Це може відбуватися, якщо: визначено основні та альтернативні варіанти проекту, ідентифіковані основні організаційні й політичні проблеми та віднайдені можливості їх ви­рішення; є результати приблизної оцінки очікуваних витрат і до­ходів; існує підтримка з боку політичної влади, яка дістає вигоду від проекту; є підстава й впевненість, що проект отримає надійне фінансування з внутрішніх джерел.

Підготовка проекту дає інформацію щодо таких напрямів дослідження, як:

- стратегія проекту або корпоративні стратегії, межі проекту;

- ринок продукту проекту і концепція маркетингу;

- місцезнаходження, ділянка та довкілля;

- сировина, основні й допоміжні виробничі матеріали;

- проектування і технологія;

- організаційні та накладні витрати;

- трудові ресурси, зокрема управлінські кадри, витрати на оплату робочої сили, потреби в професійному навчанні та витра­ти на нього;

- графік здійснення проекту і складання бюджету.

Інколи добре виконані дослідження щодо підготовки проекту можуть служити достатнім його обґрунтуванням, проте якщо економічна сторона проекту викликає сумніви, слід неодмінно провести додаткові дослідження за проектом.

На стадії розробки та експертизиготується вся інформація, необхідна для прийняття рішення про інвестування. Оскільки підготовка проекту — процес ітераційний, що передбачає повер­нення до вже опрацьованих етапів, уточнення раніше сформульо­ваних ідей, варто здійснювати вибір раціонального варіанта про­екту шляхом зіставлення відібраних альтернатив за їх відносною вартістю й дохідністю та аналізувати з різним ступенем деталіза­ції технічні, екологічні, фінансові, соціальні та організаційні ас­пекти проекту.

Результатом роботи аналітиків на цій стадії є проект, попере­дні умови й цілі якого чітко визначені, виходячи з основної мети та можливих варіантів стратегії маркетингу, бажаної і передбачу­ваної часток ринку, що відповідають виробничим потужностям, місцю розташування підприємства, наявним сировині, матеріа­лам, відповідній технології та обладнанню, оцінки впливу вироб­ництва на довкілля. Фінансова частина дослідження полягає у ви­значенні обсягу інвестицій, включаючи чистий оборотний капітал, витрати виробництва й маркетингу, надходження від продажу та прибуток на інвестований капітал.

При розробці проектувсі прийняті припущення, обрані варіан­ти повинні бути описані та пояснені, що дасть змогу зробити про­ект більш зрозумілим для учасників, насамперед інвесторів. У ви­падку відхилення проекту через його нежиттєздатність необхідно ретельно описати причини, а не тільки констатувати цей факт.

На цій стадії визначаються здійснюваність або достатня обґрунтованість проекту в цілому та за його окремими параметра­ми: технічна здійснюваність, вплив на довкілля, ринкова ефекти­вність, інституційна прийнятність, соціальні аспекти, фінансова та економічна цінність. Усі ці дослідження виконуються з максимальною точністю шляхом підбору оптимальних характеристик, що повторюються, з урахуванням зворотних і взаємних зв'язків, включаючи визначення всіх факторів ризику й невизна­ченості. Так, найбільш прийнятний пакет технічних рішень зале­жатиме від попиту на продукцію здійснюваного проекту, адміністративних можливостей організації, яка реалізує проект, а також від культурних традицій і соціальної поведінки кінцевих вироб­ників або споживачів. Аналіз здійснюється за такими аспектами:

- комерційним, або маркетинговим;

- технічним;

- інституційним;

- екологічним;

- соціальним;

- фінансовим;

- економічним.

Мета цієї стадії — дати детальну оцінку наявних проектів, вибрати найефективніший, виробити пропозиції щодо фінансування.

Під експертизою проектурозуміють його оцінку заінтересо­ваними або незалежними організаціями за формальними та не­формальними критеріями. Завданням експертизи є перевірка ра­ціональності проекту, визначення доцільності його реалізації. Саме на цій стадії приймається остаточне рішення про прийняття або відхилення проекту. Звичайно експертизу виконують за окре­мими складовими.

Комерційнаекспертиза провадиться для оцінки прийнятності, доступності і цінової привабливості залучених до проекту ресур­сів, ринкових тенденцій і перспектив продукції, яка виробляєть­ся, а також цінової політики на товар, що випускається. Особливу увагу експерти приділяють оцінці заходів по придбанню сирови­ни і матеріалів, а також продажу продукції проекту.

Технічнаекспертиза перш за все повинна визначити переваги технічних пропозицій, їх адекватність можливостям місцевих умов і витратам. Технічній експертизі підлягають масштаб прое­кту, місце його розташування, доступність залучених сировинних матеріалів та обладнання, рівень розвитку виробничої і соціаль­ної інфраструктури, величина витрат і система їх регулювання.

Екологічнаекспертиза провадиться з метою визначення впли­ву проекту на екосистему, а також оцінки наслідків негативного впливу проекту на повітряний та водний басейни, ступінь еколо­гічного ризику, пов’язаного з його реалізацією.

Інституційнаекспертиза, тобто оцінка адміністративно-управлінських аспектів здійснення проекту, виконується з метою визначення можливості реалізації проекту в заданому політичному, економічному та правовому середовищах, а також для встановлення організаційних умов, які дозволяють успішно досягти пос­тавлених проектних цілей.

Фінансоваекспертиза передбачає оцінку фінансової спромо­жності об’єкта, що здійснює реалізацію проекту, обґрунтованість фінансових прогнозів, здатність своєчасного забезпечення по­криття платежів по позичках, фінансові наслідки проекту для ін­весторів, замовників і підприємства, що реалізують проект.

Соціальнаекспертиза дозволяє визначити масштаби впливу проекту на соціальне середовище, вигоди, які отримують мешка­нці регіону реалізації проекту, а також можливий негативний вплив проекту на населення.

Економічнаекспертиза покликана оцінити проект з точки зору національних інтересів, суспільства в цілому, в тому числі відповісти на запитання, чи доцільне використання проектом націо­нальних ресурсів, чи існують адекватні стимули для різних учас­ників проекту, що передбачає сприяння національному розвитку.

На стадії детального проектуванняпровадиться розробка функціональної схеми і фізичного плану промислового підпри­ємства, які необхідні для випуску конкретної продукції, а також визначаються обсяги відповідних інвестиційних витрат, а також витрат, що виникають на етапі експлуатації.

Основною складовою проектування є вибір відповідної техно­логії, а також планування придбання й освоєння цієї технології та відповідного ноу-хау. На цій стадії здійснюються основні проек­тно-конструкторські роботи, які включають ретельну компановку будівельних об’єктів, обладнання і виробничих процесів, а також потоків матеріалів і зв’язків між різними етапами виробництва. Ця стадія складається з:

-будівельного планування (пуск і налагодження);

- календарного планування будівельних робіт;

- календарного плану фінансування;

- підготовки будівельної документації.

Склад і зміст проектно-кошторисної документації на будівни­цтво споруд розробляється відповідно до державних стандартів та уточнюється замовниками й проектувальниками.

Оцінка інвестиційної пропозиції за такими критеріями:

1) технічна здійснюваність проекту;

2) екологічна допустимість;

3) фінансова доцільність (оцінка потрібного обсягу інвестицій і віддача);

4) інституційна допустимість;

5) оцінка альтернатив проекту;

6) оцінка ризику й невизначеності зовнішнього середовища.

Додаткові дослідження

Вивчення ринку за конкретними групами товарів (попит, його стійкість та ціна).

Оцінка конкретних сировинних і матеріальних ресурсів за ступенем доступності

існуючих та призначених цін на ці ресурси. Відбір можливих для використання технологій.

Визначення та уточнення масштабів проекту, можливі транспортні витрати. Уточнення

екологічної допустимості, тобто чіткий план впливу на довкілля. Визначення потенційних

джерел фінансування, порівняння альтернатив. Визначення часових меж альтернативних

проектів.

Рис. 3.3. Зміст робіт на стадії підготовки проекту