Принцип доступності, систематичності й послідовності навчання.
Принцип науковості навчання.
Розвиваючий характер навчання у поєднанні з відповідністю його рівневі розвитку дитини.
Принцип єдності навчання і виховання.
Перелік та сутність принципів навчання дошкільника.
ІІІ.
Принцип узгодженості педагогічних впливів на дитину.
Принцип комплексності та систематичності виховання.
Завданням гувернера є підсилити розвиваючий вплив на дитину одних факторів і знешкодити, нейтралізувати негативний вплив інших. При всіх умовах розвиток дитини повинен бути повноцінним і різнобічним. Хоча у педагогіці й виділяють окремі напрямки виховання - моральне, розумове, фізичне, естетичне, трудове, статеве –цей розподіл умовний, оскільки особистість не виховується частинами. У реальному житті відбувається цілісний процес формування особистості. Гувернер повинен переконати батьків у необхідності всебічного розвитку дитини.
Як зазначалося вище, першочерговим завдання гувернера є узгодження мети, а також змісту, методів і засобів виховання дитини між усіма членами родини, домагатися єдного вимог до дитини з боку усіх учасників виховного процесу. Розбіжності, суперечності у вихованні дитини ставлять її у дуже складну ситуацію, Неузгодженість вимог да підходів до виховання призводить до невротизації дитини, формування у неї істороїдних рис характеру, дитина втрачає почуття захищеності і впевненості.
Розглядаючи це питання поки що обмежимося лише коротким переліком і характеристикою окремих вихідних положень процесу розумоого виховання і навчання дитини (більш глибоко ми розкриємо це питання у темі “Методика розумового виховання і навчання дитини вдома”).
Орієнтація гувернера на реальні потенійні можливості дитини, врахування зон її активного й найближчого розвитку (ЗАН та ЗНР).
Надання дитині реальних знань, які візно відображають дійсність.
Зміст, обсяг і характер інформації, яку ми передаємо дитині, повинен відповідати рівню її розвитку, передбачати поступовий перехід від простого до складного, від відомого до невідомого.
Цей принцип конкретизує наведений вище – розвиваючий характер навчання, і передбачає таку організацію роботи з дитиною, коли ми її вчимо не тому, що їй підсилу саме “сьогодні” і з чим вона може легко справитися, а тому, з чим вона зможе без ускладнень справитися лише “завтра”. Дитина повинна докладати певних зусиль у навчанні, що призводить до її розвитку.
