Капітал – це вартість, яка приносить додаткову вартість, або це само зростаюча вартість.
Форми капіталу:
1 – грошовий або лихварський капітал: Г - Г′, де Г′= Г+∆ Г;
2 – торгівельний капітал: Г – Т - Г′;
3 – промисловий капітал:
ЗВ
Г – Т …….В….. - Т′ - Г′,
РС
де: Г – авансований капітал (початкова сума грошей);
Т – товарна форма авансованого капіталу;
ЗВ – засоби виробництва;
РС – робоча сила;
В – процес виробництва;
Т′ - продукт праці, причому його вартість Т′= Т+∆Т;
Г′ - грошовий вираз вартості продукту праці, Г′= Г+∆ Г, ∆ Г – додаткова вартість.
3. Загальна формула капіталу.
Загальна формула капіталу ідентична до формули промислового капіталу. На думку К. Маркса капітали у всіх галузях і сферах виробництва здійснюють рух саме за цією формулою:
ЗВ
Г – Т …… В ….. - Т′ - Г′
РС
Формула містить три стадії руху капіталу:
1 – І обіг – це купівля факторів виробництва, а саме: засобів виробництва ЗВ і робочої сили РС:
ЗВ
Г – Т
РС
2 – виробництво – це процес створення продукту праці: …. В ....;
3 – ІІ обіг – перетворення товарної форми капіталу на грошову, тобто продаж продукту праці: Т′ - Г′.
4. Робоча сила як товар.
Робоча сила – це здатність людини до праці.
Як і будь-який інший товар, товар робоча сила має дві властивості: вартість і споживну вартість.
Вартість робочої сили зводиться до вартості засобів, необхідних для життя і відновлення робочої сили робітника. Вона включає:
- вартість засобів, необхідних для задоволення матеріальних потреб робітника;
- вартість засобів, необхідних для задоволення соціально – культурних потреб робітника;
- вартість засобів для утримання сім′ї робітника;
- кошти на навчання та підвищення кваліфікації.
Величина вартості робочої сили вимірюється кількістю робочого часу, необхідного для створення вищеназваних умов. Заробітна плата робітника є ціною його робочої сили. В Україні ціна робочої сили менша за її вартість.
Споживна вартість робочої сили полягає в здатності робітника створювати своєю працею вартість, більшу, ніж вартість робочої сили. Жоден інший товар такої властивості не має.
5. Структура капіталу.
Частина капіталу, яка в процесі виробництва перетворюється на засоби виробництва і не змінює своєї величини, називається постійним капіталом .
Частина капіталу, яка витрачається на найм робочої сили і в процесі виробництва змінює свою величину (зростає), називається змінним капіталом (V).
К = С + V
С – постійний капітал;
V – змінний капітал.
6. Додаткова вартість.
Додаткова вартість в кількісному розумінні – це різниця між вартістю створеного продукту праці і вартістю робочої сили:
Вартість продукту праці визначається:
W = K + m, або: W = C + V + m,
де W - вартість продукту праці;
m - додаткова вартість.
Додаткова вартість в кількісному розумінні – це різниця між вартістю створеного продукту праці і вартістю робочої сили:
m = W – K
