При проектуванні організаційної структури управління необхідно забезпечити дотримання ряду вимог, що пред’являються до організаційної структури: ясність, економічність, стійкість, динамічність, раціональність, оперативність (рис. 8.7).
Для раціональної побудови організаційних структур управління варто дотримуватися ряду принципів, що сформовані теорією і практикою управління:
1. Цільовий принцип – повинен бути чіткий зв'язок між цілями управління і структурою органів управління, кожна ціль повинна мати свого «хазяїна» в організаційній структурі.
2. Повнота охоплення функцій – усі необхідні функції повинні бути розподілені в апараті управління і включені в посадові інструкції і положення про функціональні відділи.
3. Забезпечення мінімальної необхідної кількості рівнів управління.
4. Створення умов ефективного використання обчислювальної техніки.
5. Дотримання норм керованості.
6. Мінімізація витрат на управління.
7. Створення оптимального рівня централізації з урахуванням розвитку самостійності підрозділів.
8. Правильність розподілу функцій і відповідальності.
9. Підпорядкованість функціональних підрозділів, що здійснюють суміжні функції одному керівникові.
10. Єдність розпорядництва.
Рисунок 8.7 – Вимоги до організаційної структури управління
При формуванні організаційної структури управління слід враховувати такі фактори:
- соціально-економічні (форма власності, задачі функціонування господарської системи – обсяг і номенклатура, структура продукції, витрати, чисельність працівників, їх відповідність штатному розкладу);
- соціально-політичні (діюче законодавство України, ступінь розвитку самоврядування);
- організаційно-управлінські (особливості механізму управління, тенденції його розвитку, ступінь централізації функцій управління на даному підприємстві);
- соціально-психологічні (загальні соціальні характеристика працівників підприємства, соціальні відносини у колективі, особистісні зв’язки, неформальні відносини, рівень вирішення конфліктних ситуацій);
- виробничо-технічні (технологія виробництва або продажів, рівень механізації);
- зовнішньоекономічні чинники (готовність до зовнішньоекономічних зв’язків, до створення спільних підприємств, можливості виходу на зовнішні ринки).
Методичні підходи до проектування організаційних структур управління розрізняють в залежності від закладених у них сполучень методів, що використовуються.
Методи проектування структури управління:
Ø Нормативно-функціональний – створення типових структур управління на основі розроблених раніше нормативів.
Ø Функціонально-технологічний – в його основі лежить раціоналізація технологічних і інформаційних моделей управління, що проробляються з урахуванням сучасних вимог, з точки зору використання комп’ютерної техніки.
Ø Системно-цільовий – дозволяє враховувати цілі, задачі підприємства, функції з точки зору системи; найчастіше використовуються у структурах, створених за проектом.
Ø Експертний – заснований на досвіді спеціалістів, що добре знають свою справу, вони можуть внести відповідні рекомендації з формування нових структур і перетворення вже діючих.
Ø Метод аналогії – заснований на використанні зразка організаційної структури.
