Розглянемо класифікацію організацій за ознаками: за принципами управління; за функціональними ознаками; за ознакою реалізації суспільних функцій; за ознакою визначення цілі (ціннісно-орієнтовані організації; організації, які формують власні цілі; цілескеровані організації; цілеспрямовані організації; цілеорієнтовані організації; цілепридатні організації; паразитичні організації).
За принципами управління організації розділяють на наступні типи:
1) унінодальні («уні» — одиниця);
2) мультинодальні («мульти» — багато);
3) гомогенні (однорідні);
4) гетерогенні (різнорідні).
Унінодальна організація має ієрархічну структуру; у ній на вершині піраміди влади перебуває індивід, що має вирішальний голос і здатний розв'язати всі проблеми, які виникають на більш низьких рівнях.
Мулътинодалъна організація характеризується відсутністю персоніфікованої влади; рішення ухвалюються двома або декількома автономними відповідальними особами.
Гомогенна організація управляє своїми членами більше, ніж вони управляють цією організацією.
Гетерогенна організація управляється своїми членами більше, ніж вона управляє ними.
Майже всі реальні організації мають вищеозначені ознаки. Але часто одна з ознак переважає.
Класифікація організацій за функціональними ознаками представлена на рис. 3.9.
Розглянемо один з рівнів, представлений діловими, суспільними, асоціативними організаціями й поселеннями.
Ділові організації створюються як окремими підприємцями, так і більш масштабними соціальними системами — державою, місцевою владою і т.д. Участь у них дає дохід і заробітну плату. Основа внутрішнього регулювання — адміністративний порядок, принципи доцільності, підпорядкованості.
Союзні організації являють собою узагальнення цілей індивідуальних учасників. Регулювання забезпечується прийнятими всіма нормами (статутом) і принципом виборності. Членство в таких організаціях забезпечує задоволення політичних, соціальних, культурних, творчих і інших інтересів учасників.
Асоціативні організації характеризуються деякою автономією від середовища, відносною стабільністю складу, ієрархією ролей, порівняно стійким розподілом учасників за рівнем престижу, прийняттям загальних рішень. Функції регулювання здійснюють насамперед спонтанно формовані колективні норми й цінності. Асоціативні організації будуються на взаємному задоволенні інтересів, коли не загальна мета є чинником об'єднання, а ціль будь-якого суб'єкта, тобто цілі суб'єктів не суперечать одна інший.
Поселення близькі по суті асоціативним організаціям, але головним об'єднуючим їх фактором служить територія.
Рис. 3.9. Класифікація організацій за функціональними ознаками
Рис. 3.10. Класифікація ділових організацій з погляду їх суспільних функцій
Класифікація ділових організацій з погляду їх суспільних функцій. Крім вирішення економічних проблем для досягнення підприємницьких цілей, будь-яка ділова організація виконує й суспільні функції, тобто дії ділової організації завжди мають соціальні наслідки. На рис. 3.10 показана структура суспільних функцій ділових організацій, в основі яких лежать задоволення людських потреб і рішення інтеграційних завдань.
Класифікація організацій за ознакою цілеполагання. За цією ознакою виділяють кілька видів організації, що мають реальні прототипи.
1. Ціннісно-орієнтовані організації — це організації, поведінка яких визначається заданою системою цінностей.
2. Організації, які формують власні цілі — це організації, що володіють властивістю формувати для себе цілі діяльності й змінювати їх на підставі досягнутих результатів, власної еволюції й зміни зовнішнього середовища.
3. Цілеспрямовані організації — це організації, що мають єдину й незмінну головну мету. Оскільки ціль повинна бути хоча б у принципі досяжною, такі організації носять тимчасовий характер.
4. Цілескеровані організації — це організації, що діють відповідно до чітко сформульованих і заданих системи більш високого рівня цілей, які здатні мінятися.
5. Цілеорієнтовані організації — це організації, що мають нечітко сформульовані й задані системою більш високого рівня цілі, які в певних межах можуть ними уточнюватися.
6. Целепридатні — це організації, що діють для виконання однієї із другорядних цілей, заданих надсистемою, тому їх діяльність носить разовий характер.
7. Паразитичні організації — це організації, ціль діяльності яких некорисна або шкідлива для системи, тому що вони споживають її ресурси.
Змістовий модуль 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА ЗАГАЛЬНІ РИСИ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
