РОЗДІЛ Оцінка потенціалу Івано-Франківської філії Долинського відділення №2 ПАТКБ «Приватбанк» та пропозиції щодо оптимізації його використання

Наукова складова передбачає виконання досліджень з нижче наведених напрямків.

1. Із застосуванням синергетичного підходу щодо оцінки умов формування небезпек різного генезису провести системний аналіз наведеної у п. 3.1.1 структури екологічної небезпеки та її техногенної складової. В результаті проведених досліджень розробити свій варіант ієрархічної структури (доповнити чи змінити існуючий).

2. На основі аналізу характерних особливостей певного регіону (відповідно до індивідуального завдання), його природної і соціально-економічної підсистем із застосуванням основних закономірностей формування екологічної небезпеки встановити місце та роль основних елементів ієрархічної структури (типів, класів, видів та підвидів) у формуванні, розвитку та проявах екологічної небезпеки.

3. З використанням довідково-інформаційного матеріалу, наведеного у п. 7.1-7.4 розділу 7 провести моніторинг станів екологічної небезпеки у конкретному регіоні (відповідно до індивідуального завдання).

3.8. Діагностика знань та умінь з програмного матеріалу модуля 2

3.9. Бібліографічний опис літературних джерел модуля 2

1. Реймерс Н.Ф. Концептуальная экология. Надежды на выживание человечества. – М.: Россия молодая, 1992.–360 с.

2. Некос А.Н., Борисова Н.В. Екологія та неоекологія: Укр.-рос. словник-довідник / Навч. посібник – Харків: ХНУ, 2001. – 236 с.

3. Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні. – К.: Генеза, 2001. – 216 с.

4. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности: Учебное пособие. – Симферополь: СОНАТ, 1998. – 224 с.

5. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей среды: Словарь-справочник. – М.: Просвещение, 1992. – 320 с.

6. Шмандий В.М. Научно-методические принципы исследования состояний техногенной безопасности в регионе // Вісник КДПУ.– 2002.– Вип. 5(16).– С. 19-24.

7. Шмандій В.М. Управління екологічною безпекою на регіональному рівні (теоретичні та практичні аспекти) // Дис. на здобуття наук. ступ. д.т.н. за спец. 21.06.01 – екологічна безпека. – Харків, 2003. – 356 с.

8. Топчиев А.Г. Пространственная организация географических комплексов и систем.– Киев-Одесса: Вища школа, 1988.– 187 с.

9. Большаков А.М., Крутько В.Н., Пуцило Е.В. Оценка управления рисками влияния окружающей среды на здоровье населения. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – 256 с.

10. Шмандий В.М., Полищук В.С. О дозах химических веществ и физических факторов и их учете при сочетанном воздействии на человека // Вестник ХГПУ.–1998.– Вып.23.– С. 26-32.

11. Полищук В.С., Шмандий В.М., Полищук Д.В. Связь годичных биоритмов человека и неблагоприятных метеорологических условий в экологии // Оценка техногенного воздействия на природную среду. Новые технологии очистки промвыбросов, возвратных вод, переработки и утилизации отходов: Сб. научн. трудов.– Кременчуг: КФ ХГПУ.– 1996.– С. 22-23.

12. Швебс Г.И. От эволюции ландшафта к эволюции природно-хозяйственных систем // Изв. АН СССР. Сер. географ.– 1990.– № 3.– С. 38-48.

13. Шмандий В.М., Касимов А.М., Кучук А.Н. Современные методы контроля загрязнения атмосферного воздуха при управлении техногенной безопасностью на региональном уровне. – Бібліотека журналу ІТЕ: Т.3.– Харків: КДПУ, 2001.– 136 с.

14. Штеренгарц Р.Я. Исследование транспортного шума // Гигиена труда и профессиональных заболеваний.– 1994.– №5.– С. 18-20.

15. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем.– М.: Наука, 1988.– 260 с.

16. Кочуров Б.И. География экологических ситуаций (экодиагностика территорий).– М.: Ин-тут географ. РАН, 1997.– 131 с.

17. Поліщук В.С., Шмандій В.М., Поліщук Д.В. Про необхідність врахування шкідливих фізичних впливів в нормативах плати за забруднення навколишнього природного середовища // Тези доп.республ.семінару “Економічний механізм природокористування і охорони навколишнього середовища в умовах переходу економіки України до ринкових відносин” (Івано-Франківськ).– Львів: ЛВ ІЕ АН України.– 1992.– С. 47-49.

18. Шмандий В.М., Полищук В.С., Полищук Д.В. Об иммунологическом критерии вредности загрязнения окружающей среды химическими веществами и физическими полями // Проблемы создания новых машин и технологий: Научные труды КГПИ.– Кременчуг: КГПИ.– 1999.– Вып. 2 (7).– С. 454-456.

19. Шандала М.Г., Звиняцковский Я.И. Окружающая среда и здоровье населения. – К.: Высшая школа, 1988. – 348 с.

20. Шубин В.М., Левин М.Я. Иммунитет и здоровье спортсменов. – М.: Физкультура и спорт, 1985.– 248 с.

21. Маслов В.Е., Шмандий В.М. Оценка антропогенного загрязнения окружающей среды промышленных регионов.– К.: Общество «Знание» УССР, 1990.– 16 с.

22. Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України.– К.: Мінекобезпеки України, 1995.– 8 с.

23. Шмандий В.М. Определение степени техногенной опасности машиностроительных предприятий // Прогрессивные технологии и системы машиностроения: Междунар. сб. научн. трудов.– Донецк: ДонГТУ.– 1998.– Вып. 6, Т.3.– С. 287-290.

24. Шмандий В.М., Старовойда А.Л. Оценка техногенной опасности, формируемой промышленными предприятиями // Вісник КДПУ: Наукові праці КДПУ.– Кременчук: КДПУ.– 2002.– Вип. 2 (13).– С. 77-80.

25. Шмандій В.М. Практичні основи розробки комплексної системи заходів по управлінню техногенною безпекою в техногенно навантаженому регіоні // Вісник НТУ “ХПІ”.– Харків: ХПУ.– 2002.– № 20.– С. 217-221.

26. Попов Г.Е. Охрана окружающей среды на предприятиях нефтяной и газовой промышленности.– М.: Недра, 1986.– 244 с.

27. Шмандий В.М., Чхало В.В. Организация системы обращения с отходами в промышленном центре // Утилизация отходов, организация и контроль полигонов: Сб. научн. статей.– Одесса: ОЦНТЭИ.– 1999.– С. 76-79.

28. Яцык А.М., Шмаков В.М. Гидрология.– К.: Урожай, 1992.– 193 с.

29. Новиков Б.И. Донные отложения днепровских водохранилищ.– К.: Наукова думка, 1985.– 170 с.

30. Оценка степени антропогенной нагрузки с целью определения уровня напряженности экологической ситуации в Кременчугском водохранилище (район водозабора г. Кременчуг): Отчет о НИР / УкрНИИ экологических проблем.– № 4.4-682.– Харьков, 2002.– 100 с.

31. Жукова Т.В. Потоки биогенных элементов из донных отложений в воду и их роль в формировании трофического статуса Нарочанских озер // Гидробиол. журнал.– 2002.– Т.38, № 4.– С. 14-21.

32. Косолапов Д.Б., Намсараев Б.Б. Микробный метаболизм органического углерода в донных отложениях Рыбнинского водохранилища // Гидробиол. журнал.– 2000.– Т.36, № 3.– С. 44-50.

33. Шмандій В.М. Підвищення рівня техногенної безпеки в територіально-виробничому комплексі Середнього Придніпров’я шляхом оптимізації стану штучно створених об’єктів гідросфери // Вісник КДПУ.– Кременчук: КДПУ.– 2002.– № 6 (17), Розділ 6 “Екологія та техногенна безпека”.– С. 77-81.

34. Гриб І.В. Концептаульні положення екологічної оцінки та оздоровлення порушених річкових систем // Екологія та ноосферологія. – 2001. – Т.10, № 1-2.– С. 106-119.

35. Пивоваров Ю.П. Экология и здоровье населения // Сб. докл. III Всерос. конф. с междунар. участием «Новое в экологии и БЖД». – С.-Петербург: БГТУ.– 1998.– С. 28-29.

36. Фесенко В.Л. Экология и заболеваемость железнодорожников в зоне промышленности Северного Кавказа // Сб. докл. III Всерос. конф. с междунар. участием «Новое в экологии и БЖД».– С.-Петербург: БГТУ.– 1998.– С.291-292.

37. Шмандий В.М. Установление взаимосвязи между уровнями техногенной нагрузки и заболеваемостью населения. – Вестник НТУ «ХПИ». – 2001. – № 14.– С. 16-25.

РОЗДІЛ Оцінка потенціалу Івано-Франківської філії Долинського відділення №2 ПАТКБ «Приватбанк» та пропозиції щодо оптимізації його використання

3.1 Оцінка потенціалу Івано-Франківської філії Долинського відділення №2 ПАТКБ «Приватбанк»

Для загальної оцінки потенціалу Івано-Франківської філії Долинського відділення №2 ПАТКБ «Приватбанк» використовується метод побудови квадрату потенціалу, а для оцінки використання внутрішнього потенціалу відділення - економіко-математичну модель, що полягає у виявленні рівня ефективності використання внутрішнього потенціалу банку за допомогою прогресії.

Для аналізу потенціалу банк за допомого методу квадрата потенціалу, необхідно визначити 4 блоки, за якими проводитиметься оцінка. Для характеристики потенціалу банку пропонуються наступні 4 блоки та їх складові:

1 Спектр надання послуг (загальні активи, коефіцієнт швидкості обслуговування, загальні пасиви, якість надання послуг);

2 Організаційна структура та менеджмент (організація і система управління, кількісний і якісний склад працівників, рівень менеджменту, фірмова культура);

3 Маркетинг (інновації, комунікаційні зв'язки, інформація та реклама, маркетингові плани і програми);

4 Фінанси (аналіз фінансового стану організації за допомогою коефіцієнта кредитної активності, коефіцієнта доходності активів, коефіцієнта загальної ліквідності, коефіцієнта ринкової стійкості).

Щодо конкурентів, відносно яких буде здійснювати порівняння, пропонується проаналізувати наступні банки: Долинське відділення ПАТ «Фінанси та кредит», Долинське відділення КБ «Ідея Банк», Долинське відділення ПАТ «Райффайзен-Аваль».

У таблиці 3.1 наведено аналіз 1 блоку «Спектр надання послуг»

Таблиця 3.1 – Аналіз блоку «Спектр надання послуг»

Розрахунок суми місць для кожного з банків

1

2

3

4

Розрахунок довжини вектора для кожного з банків:

1

2

3

4

Аналіз довжини векторів блоку «Спектр надання послуг» свідчить про нерівномірний розподіл по аналізованим банкам. Так, досліджуване відділення посідає перше місце за такими характеристиками надання послуг як загальні активи, коефіцієнт швидкості обслуговування та якість послуг, що надаються, а за позицією собівартість виконуваних послуг – третє місце, поступаючись у даному сегменті банкам «Ідея Банк» та «Фінанси та Кредит». Така оцінка зумовлена більшим обсягом наданих послуг.

Наступним кроком проведення аналізу блоків для побудови квадрату потенціалу є аналіз блоку «Організаційна структура та менеджмент». Складовими даного блоку обрано такі показники як ділові якості працівників, ефективність організаційної структури, що функціонує у відділенні, рівень освіти працівників (співвідношення працівників із вищою освітою до працівників, що не мають вищої освіти), вік персоналу (співвідношення працівників віком до 50 років), середній рівень доходу та величина та забезпеченість соціального пакета для працівників. Аналіз приведених показників представлено у таблиці 3.2

Таблиця 3.2 – Аналіз блоку «Організаційна структура та менеджмент»

Розрахунок суми місць для кожного з банків:

1

2

3

4

Розрахунок довжини вектора для кожного з банків:

1

2

3

Отже, виходячи з аналізу блоку «Організаційна структура та менеджмент» перше місце Приватбанк займає за першими трьома позиціями, а саме ділові якості працівників, ефективність організаційної структури, що функціонує у відділенні, рівень освіти працівників.

Дещо ширший пакет соціального захисту пропонує своїм працівникам Райффайзен Аваль, чим посуває Приватбанк на 2 місце. Також поступається Приватбанк за величиною середньомісячної заробітної плати таким банкам як Райффайзен Аваль та «Фінанси та Кредит».

Наступним етапом аналізу є характеристика блоку «Фінанси», у який включено такі показники як: коефіцієнт кредитної активності, коефіцієнт доходності активів, коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт ринкової стійкості.

Приведені показники є основними фінансовими показниками діяльності банківської установи, їх аналіз для досліджуваного відділення та конкурентів приведено у таблиці 3.3:

Таблиця 3.3 – Аналіз блоку «Фінанси»

Розрахунок суми місць для кожного з банків

1

2

3

4

Розрахунок довжини вектора для кожного з банків:

1

2

3

4

Таким чином, фінансовий стан банку за такими параметрами як коефіцієнт кредитної активності, коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт ринкової стійкості посідає 2 місце у розподілі місць між конкурентами і третє місце за показником коефіцієнт дохідності активів, поступаючись при цьому першим місцем за усіма визначеними позиціями ПАТ «Райффайзен банк Аваль».

Останнім блоком, який необхідно проаналізувати є блок «Маркетинг». До показників маркетингової діяльності банку доцільно віднести наступні: обсяг витрат на інноваційну діяльність, обсяг витрат на рекламу, інформаційне забезпечення діяльності банку та клієнтів, швидкість та зручність комунікацій. Представлен показники проаналізовано та систематизовано у таблиці 3.4

Таблиця 3.4 – Аналіз блоку «Маркетинг»

Розрахунок суми місць для кожного з банків

1

2

3

4

Розрахунок довжини вектора для кожного з банків:

1

2

3

4

Відповідно до проведеного розрахунку, ПАТ КБ «Приватбанк» посідає третє місце у витратах на інноваційну діяльність, поступаючись у даному значенні таким банкам як «Раййфайзен Банк Аваль» та «Фінанси та Кредит». Пеше місце належить досліджуваному відділенню у сфері комунікацій. Друг місце відділення займає за позиціями обсяг витрат на рекламу, інформаційне забезпечення діяльності банку та клієнтів. Перші місця за даними позиціями займають «Ідея Банк» та Райффайзен Банк Аваль відповідно.

Отже, для побудови квадрату потенціалу для Долинського відділення №2 ПАТ КБ «Приватбанк» а також його основних конкурентів необхідно систематизувати визначені довжини векторів за допомогою таблиці (табл.3.5)

Таблиця 3.5 – Зведені дані дослідження довжин векторів

Отже, розрахувавши довжини векторів для досліджуваного відділення та його основних конкурентів,необхідно побудувати квадрат потенціалу, форма якого дасть можливість визначити конкурентні переваги відділення та його слабкі сторони (рис. 3.1)

Рисунок 3.1 – Квадрат потенціалу

Отже, побудувавши квадрат потенціалу для Долинського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» а також його основних конкурентів, необхідно дослідити довжини векторів та зробити відповідні висновки.

Основним конкурентом відділення ПАТ КБ «Приватбанк» є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що дещо поступається Приватбанку у спектрі та широті послуг, що надаються. Квадрати банків «Фінанси та Кредит» та «Ідея Банк» є викривленими та мають середні та малі довжини векторів, відповідно, розглядати дані банки як вагомих конкурентів не є доцільно.

Форма квадрату відділення є викривленою, довжини векторів можна охарактеризувати наступним чином:

Довжина вектору «спектр надання послуг» - 72,52 – великий потенціал;

Довжина вектору «організаційна структура і менеджмент» - 73,03 – великий потенціал;

Довжина вектору «маркетинг» - 38,6 – середній потенціал;

Довжина вектору «фінанси» - 49,18 – середній потенціал.

Відповідно, основними напрямками діяльності відділення можна визначити наступні:

- розширення спектру надання послуг відділенням шляхом визначення та аналізу структури наданих послуг відділенням та центральною філією;

- сформувати індивідуальний план маркетингової діяльності відділення, реалізація якого відповідатиме вимогам ринку банківських послуг, що надаються у Долинському районі;

- оптимізувати фінансово-кредитну діяльність шляхом залучення додаткових коштів на розвиток, а також розробка програми повергнення заборгованості за кредитним портфелем.

Аналіз Долинського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» показує, що потенціал розвитку банку є досить значним, оскільки за основними сферами діяльності банку довжини векторів є більшими, аніж у конкурентів (окрім основного конкурента ПАТ «Райффайзен Аваль»). Оскільки специфікою функціонування філій та відділень банків є цілковита залежність від центральних дирекцій – прийняття індивідуальних програм, проектів, рішень без узгоджень із вищим керівництвом є неможливим. Відповідно, необхідно аналізувати наявні проблеми функціонування відділення локально та формувати такі програми розвитку, які відповідають загальній стратегії діяльності банку.