Наукова складова передбачає виконання досліджень з нижче наведених напрямків.
1. Із застосуванням синергетичного підходу щодо оцінки умов формування небезпек різного генезису провести системний аналіз наведеної у п. 3.1.1 структури екологічної небезпеки та її техногенної складової. В результаті проведених досліджень розробити свій варіант ієрархічної структури (доповнити чи змінити існуючий).
2. На основі аналізу характерних особливостей певного регіону (відповідно до індивідуального завдання), його природної і соціально-економічної підсистем із застосуванням основних закономірностей формування екологічної небезпеки встановити місце та роль основних елементів ієрархічної структури (типів, класів, видів та підвидів) у формуванні, розвитку та проявах екологічної небезпеки.
3. З використанням довідково-інформаційного матеріалу, наведеного у п. 7.1-7.4 розділу 7 провести моніторинг станів екологічної небезпеки у конкретному регіоні (відповідно до індивідуального завдання).
3.8. Діагностика знань та умінь з програмного матеріалу модуля 2
3.9. Бібліографічний опис літературних джерел модуля 2
1. Реймерс Н.Ф. Концептуальная экология. Надежды на выживание человечества. – М.: Россия молодая, 1992.–360 с.
2. Некос А.Н., Борисова Н.В. Екологія та неоекологія: Укр.-рос. словник-довідник / Навч. посібник – Харків: ХНУ, 2001. – 236 с.
3. Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні. – К.: Генеза, 2001. – 216 с.
4. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности: Учебное пособие. – Симферополь: СОНАТ, 1998. – 224 с.
5. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей среды: Словарь-справочник. – М.: Просвещение, 1992. – 320 с.
6. Шмандий В.М. Научно-методические принципы исследования состояний техногенной безопасности в регионе // Вісник КДПУ.– 2002.– Вип. 5(16).– С. 19-24.
7. Шмандій В.М. Управління екологічною безпекою на регіональному рівні (теоретичні та практичні аспекти) // Дис. на здобуття наук. ступ. д.т.н. за спец. 21.06.01 – екологічна безпека. – Харків, 2003. – 356 с.
8. Топчиев А.Г. Пространственная организация географических комплексов и систем.– Киев-Одесса: Вища школа, 1988.– 187 с.
9. Большаков А.М., Крутько В.Н., Пуцило Е.В. Оценка управления рисками влияния окружающей среды на здоровье населения. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – 256 с.
10. Шмандий В.М., Полищук В.С. О дозах химических веществ и физических факторов и их учете при сочетанном воздействии на человека // Вестник ХГПУ.–1998.– Вып.23.– С. 26-32.
11. Полищук В.С., Шмандий В.М., Полищук Д.В. Связь годичных биоритмов человека и неблагоприятных метеорологических условий в экологии // Оценка техногенного воздействия на природную среду. Новые технологии очистки промвыбросов, возвратных вод, переработки и утилизации отходов: Сб. научн. трудов.– Кременчуг: КФ ХГПУ.– 1996.– С. 22-23.
12. Швебс Г.И. От эволюции ландшафта к эволюции природно-хозяйственных систем // Изв. АН СССР. Сер. географ.– 1990.– № 3.– С. 38-48.
13. Шмандий В.М., Касимов А.М., Кучук А.Н. Современные методы контроля загрязнения атмосферного воздуха при управлении техногенной безопасностью на региональном уровне. – Бібліотека журналу ІТЕ: Т.3.– Харків: КДПУ, 2001.– 136 с.
14. Штеренгарц Р.Я. Исследование транспортного шума // Гигиена труда и профессиональных заболеваний.– 1994.– №5.– С. 18-20.
15. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем.– М.: Наука, 1988.– 260 с.
16. Кочуров Б.И. География экологических ситуаций (экодиагностика территорий).– М.: Ин-тут географ. РАН, 1997.– 131 с.
17. Поліщук В.С., Шмандій В.М., Поліщук Д.В. Про необхідність врахування шкідливих фізичних впливів в нормативах плати за забруднення навколишнього природного середовища // Тези доп.республ.семінару “Економічний механізм природокористування і охорони навколишнього середовища в умовах переходу економіки України до ринкових відносин” (Івано-Франківськ).– Львів: ЛВ ІЕ АН України.– 1992.– С. 47-49.
18. Шмандий В.М., Полищук В.С., Полищук Д.В. Об иммунологическом критерии вредности загрязнения окружающей среды химическими веществами и физическими полями // Проблемы создания новых машин и технологий: Научные труды КГПИ.– Кременчуг: КГПИ.– 1999.– Вып. 2 (7).– С. 454-456.
19. Шандала М.Г., Звиняцковский Я.И. Окружающая среда и здоровье населения. – К.: Высшая школа, 1988. – 348 с.
20. Шубин В.М., Левин М.Я. Иммунитет и здоровье спортсменов. – М.: Физкультура и спорт, 1985.– 248 с.
21. Маслов В.Е., Шмандий В.М. Оценка антропогенного загрязнения окружающей среды промышленных регионов.– К.: Общество «Знание» УССР, 1990.– 16 с.
22. Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України.– К.: Мінекобезпеки України, 1995.– 8 с.
23. Шмандий В.М. Определение степени техногенной опасности машиностроительных предприятий // Прогрессивные технологии и системы машиностроения: Междунар. сб. научн. трудов.– Донецк: ДонГТУ.– 1998.– Вып. 6, Т.3.– С. 287-290.
24. Шмандий В.М., Старовойда А.Л. Оценка техногенной опасности, формируемой промышленными предприятиями // Вісник КДПУ: Наукові праці КДПУ.– Кременчук: КДПУ.– 2002.– Вип. 2 (13).– С. 77-80.
25. Шмандій В.М. Практичні основи розробки комплексної системи заходів по управлінню техногенною безпекою в техногенно навантаженому регіоні // Вісник НТУ “ХПІ”.– Харків: ХПУ.– 2002.– № 20.– С. 217-221.
26. Попов Г.Е. Охрана окружающей среды на предприятиях нефтяной и газовой промышленности.– М.: Недра, 1986.– 244 с.
27. Шмандий В.М., Чхало В.В. Организация системы обращения с отходами в промышленном центре // Утилизация отходов, организация и контроль полигонов: Сб. научн. статей.– Одесса: ОЦНТЭИ.– 1999.– С. 76-79.
28. Яцык А.М., Шмаков В.М. Гидрология.– К.: Урожай, 1992.– 193 с.
29. Новиков Б.И. Донные отложения днепровских водохранилищ.– К.: Наукова думка, 1985.– 170 с.
30. Оценка степени антропогенной нагрузки с целью определения уровня напряженности экологической ситуации в Кременчугском водохранилище (район водозабора г. Кременчуг): Отчет о НИР / УкрНИИ экологических проблем.– № 4.4-682.– Харьков, 2002.– 100 с.
31. Жукова Т.В. Потоки биогенных элементов из донных отложений в воду и их роль в формировании трофического статуса Нарочанских озер // Гидробиол. журнал.– 2002.– Т.38, № 4.– С. 14-21.
32. Косолапов Д.Б., Намсараев Б.Б. Микробный метаболизм органического углерода в донных отложениях Рыбнинского водохранилища // Гидробиол. журнал.– 2000.– Т.36, № 3.– С. 44-50.
33. Шмандій В.М. Підвищення рівня техногенної безпеки в територіально-виробничому комплексі Середнього Придніпров’я шляхом оптимізації стану штучно створених об’єктів гідросфери // Вісник КДПУ.– Кременчук: КДПУ.– 2002.– № 6 (17), Розділ 6 “Екологія та техногенна безпека”.– С. 77-81.
34. Гриб І.В. Концептаульні положення екологічної оцінки та оздоровлення порушених річкових систем // Екологія та ноосферологія. – 2001. – Т.10, № 1-2.– С. 106-119.
35. Пивоваров Ю.П. Экология и здоровье населения // Сб. докл. III Всерос. конф. с междунар. участием «Новое в экологии и БЖД». – С.-Петербург: БГТУ.– 1998.– С. 28-29.
36. Фесенко В.Л. Экология и заболеваемость железнодорожников в зоне промышленности Северного Кавказа // Сб. докл. III Всерос. конф. с междунар. участием «Новое в экологии и БЖД».– С.-Петербург: БГТУ.– 1998.– С.291-292.
37. Шмандий В.М. Установление взаимосвязи между уровнями техногенной нагрузки и заболеваемостью населения. – Вестник НТУ «ХПИ». – 2001. – № 14.– С. 16-25.
