Транспортна небезпека. В Україні має місце достатньо густа мережа транспортних комунікацій різних видів, а саме: залізничного – завдовжки 22,6 тис. км, автодорожнього – 172,3 тис. км (з них 16,3 тис. км із твердим покриттям), трубопровідного (магістральні газо-, нафто- та продуктопроводи) – 42,4 тис. км. Розвинута також мережа річкового, морського і повітряного транспорту. Досить часто транспортні аварії превалюють серед надзвичайних ситуацій техногенного характеру за кількістю постраждалих і загиблих. На транспортних магістралях експлуатується понад 17 тис. мостів, з них близько 5,8 тис. побудовані до 1961 р., хоча розрахунковий термін служби мостів не перевищує 30-40 років. Імовірність аварій збільшується пропорційно тому, як мости виробляють свій ресурс.
Небезпека від руйнування металевих і залізобетонних конструкцій. Лише в основних галузях промисловості експлуатується понад 35 млн. т. несучих металевих і більш, як 259 млн. м3 залізобетонних конструкцій. Значна частина їх в даний час вичерпала проектний ресурс. Найбільше таких конструкцій експлуатується на виробництвах енергетичної, хімічної, нафтової, машинобудівної, чорної, вугледобувної галузей промисловості.
Відходи. Проблема відходів виробництва та споживання є найактуальнішою. Відходи спричиняють забруднення вод, атмосфери, ґрунтів; це загроза здоров’ю людей і біосфері. В Україні основним джерелом утворення відходів виробництва є підприємства гірничопромислового, хіміко-металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного, целюлозно-паперового та агропромислового комплексів, а також комунальне господарство.
Особливу тривогу викликає утворення і нагромадження в країні відходів, серед яких значна кількість є токсичними, містять важкі метали, нафтопродукти, непридатні для застосування отрутохімікати, зокрема, пестициди, яких лише в непристосованих для довготривалого зберігання приміщеннях нагромадилося 13,5 тис. т. Налічується 109 складів централізованого зберігання непридатних пестицидів і агрохімікатів та близько 5000 складів на сільськогосподарських підприємствах. Загальна маса нагромаджених на території України токсичних відходів лише в сховищах організованого складування становила 4210,6 млн. т [3].
Під сховищами токсичних відходів перебуває майже 20 тис. га земель, що визначає високий рівень екологічної небезпеки щодо трансформації ландшафтів. У містах і селищах міського типу щороку утворюється близько 40 млн. м3 відходів – по 0,8 м3 на одного мешканця. Ці відходи звозяться на 700 звалищ, переважна більшість яких є джерелом інтенсивного забруднення води і атмосферного повітря.
Харчова небезпека виникла як логічне продовження і наслідок кризового забруднення навколишнього природного середовища та його складових на фоні зниження самоочисних функцій природних екосистем. Хімічні чинники – добрива, пестициди, важкі метали, нітрати, антибіотики, анаболіки, феноли, діоксини, токсини мікробного надходження, радіонукліди, паразитарні, грибні і вірусні інфекції, неякісна упаковка продуктів, підробки харчових добавок, виготовлення продуктів та напоїв із застосуванням генетично модифікованих рослин – становлять значну екологічну небезпеку для людей.
