У тих випадках, коли виникає необхідність визначення величини струму тільки в одній вітці складного електричного кола, застосовують теорему про еквівалентний генератор, на підставі якої струм через довільний опір
, що приєднаний до двох точок кола з джерелами енергії, може бути обчислений за формулою:
,
де
напруга нового енергетичного режиму кола між точками приєднання опору
після його вилучення з кола;
еквівалентний опір кола відносно точок приєднання опору
.
Приклад 1.6. Методом еквівалентного генератора визначимо струм
у вітці з джерелом
складного електричного кола (рис. 1.22) при значеннях фізичних величин:
;
;
;
;
;
;
;
;
.
Розв’язання. Розділимо коло на дві частини: вітку «
» будемо вважати зовнішньою частиною кола, а решту схеми (рис. 1.23) – його внутрішньою частиною, яку замінимо еквівалентним генератором з ЕРС
і внутрішнім опором
(рис. 1.24). Тоді струм у вітці «
» визначиться за законом Ома:
. (1.31)
ЕРС
еквівалентного джерела рівна напрузі
при новому електричному режимові, що настав у колі після відключення вітки «
»(рис. 1.23). При цьому число контурів зменшилось на одиницю, а опори
й
виявились сполученими послідовно в одній вітці й через них протікає один і той же струм
.
Міжвузлову напругу
знайдемо з рівняння другого закону Кірхгофа, записаного для контуру «
» (рис. 1.23):
(1.32)
Струми
й
визначимо, розрахувавши внутрішню частину кола (рис. 1.23) методом контурних струмів. Перетворивши джерело струму
(рис. 1.22) в еквівалентне джерело ЕРС
(рис. 1.23), запишемо систему контурних рівнянь:
(1.33)
або 
Підставивши числові дані, одержимо:
(1.33, а)
Розв’язавши систему (1.33, а), знаходимо контурні струми:

Струми третьої й четвертої віток:

Згідно з виразом (1.32), ЕРС еквівалентного генера-тора:

Внутрішній опір
еквівалентного генератора, що рівний загальному опору внутрішньої частини кола відносно точок 0 і 2, визначимо, закоротивши джерела ЕРС
і
(рис. 1.25, а).
Перетворимо трикутник опорів
(рис. 1.25, а) в еквівалентну зірку
(рис. 1.25, б), опори променів якої:


Опори
й
та
й
виявились сполученими послідовно в першій і третій вітках, а ці вітки з’єднані між собою паралельно, отже, їх загальний опір:

Тоді еквівалентний опір усієї внутрішньої частини кола:

Струм у вітці «
» (рис. 1.24) знаходимо за формулою (1.31):

Порівняльна таблиця результатів обчислень струмів трьома методами
Струми
Методи
| ,
А
| ,
А
| ,
А
| ,
А
| ,
А
| ,
А
| ,
А
|
Контурних струмів
| 1,47
| 0,47
| 0,14
| 1,33
| 0,70
| 0,56
| 0,77
|
Вузлових потенціалів
| 1,48
| 0,48
| 0,15
| 1,34
| 0,69
| 0,55
| 0,76
|
Еквівалентного генератора
| -
| -
| 0,14
| -
| -
| -
| -
|