На базі даних про обсяги реалізації або виробництва товарів підприємством можна виміряти обсяг ринку, який воно охоплює, якщо провести розрахунки за формулою:
Оij на ринку = О i j - Оi j ex + Оi j im,
де Оij на ринку - обсяг реалізації j-го постачальника і-го товару на ринку де:
На базі цього показника визначається частка виробника (продавця) товару на певному товарному ринку у встановлених товарних, географічних та часових межах, яку розраховують за формулою:
(О i - Оi ex)
Чij = ----------------- Х 100 %,
Оij
де Чij - частка j-гоj постачальника або покупця і-го товару на ринку.
Частка ринку, яку обіймає виробник (продавець) товару є важливою для оцінки присутності на ринку і використовується для визначення сили підприємства на ринку. Чим більшу частку товарного ринку обіймає підприємство, тим більшу владу на ринку воно має, і навпаки, чим менше частка на ринку, тим менша спроможність вплинути на ринок товару, тим сильнішою є залежність від конкурентів з більшою часткою ринку. В той же час, обіймання значної частки ринку накладає на підприємство цілий ряд обов'язків та заборон щодо здійснення власної конкурентної політики та співпраці з іншими підприємствами.
Фахівці та дослідники попереджають, що розмір частки підприємства на товарному ринку не потрібно ідеалізувати. Це результативна характеристика, яка складається під впливом великої кількості різних чинників. Велика частка ринку не завжди є свідченням значної ринкової сили. Наприклад, коли весь ринок поділений між декількома великими учасниками, що жорстко конкурують між собою, жоден із них не зможе користуватись ринковою владою. Мала частка ринку не завжди є доказом слабкості ринкової позиції. Наприклад, у випадку, коли ринок складається із дрібних розрізнених гравців, частка ринку в розмірі 5-10 відсотків може забезпечувати суттєвий вплив на весь ринок. Лідер ринку не обов'язково повинен досягати великої його частки, для того, щоб зберігати лідируючі позиції. Більш важливим є стійкість позицій в часі. Іноді не частка ринку забезпечує набуття пануючої позиції, а особливі характеристики товару, спеціальні навички та здатності, пільги, привілеї та повноваження, якими наділене підприємство.
Показник частка підприємства на ринку певного товару, як характеристика сили підприємства на товарному ринку, потребує дуже обережного поводження. Необхідно враховувати, що його величина залежить від бази порівняння. На розмір частки можуть впливати зовнішні чинники, дія яких не є однаковою для різних підприємств - конкурентів. Частка підприємства на товарному ринку може коливатись під впливом випадкових подій, наприклад, внаслідок отримання підприємством або одним із конкурентів одноразового великого замовлення. Іноді швидка зміна частки підприємства на товарному ринку пов'язується з поведінкою конкурентів, наприклад, якщо один із них відмовляється від збутової мережі або від сегменту ринку.
Частка підприємства на товарному ринку розраховується, як на базі натуральних показників, так і в вартісному вимірі. Натуральні показники, як основа розрахунків, є більш доцільними на відміну від вартісних, рівень яких відображає комбінацію ціни і кількості товару.
Динаміка зазначених показників, розрахованих для конкретного підприємства, дозволяє вбачати в них індикатори ефективності конкурентного суперництва та результат конкурентної переваги одного підприємства над іншим на певному товарному ринку [48; с. ].
| |
| | | Якісна класифікація ринків за кількісними ознаками часток конкурентів
Пунктом 5 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що домінуючим є становище декількох суб'єктів господарювання у разі якщо: сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;
сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків. А якщо частка підприємства на ринку складає 35 відсотків, то вважається, що воно обіймає монопольне становище на ринку [49].
| |
В літературі пропонується також доповнювати процедуру діагностики показником відносної частки ринку, що розраховується як відношення продажів підприємством певного товару до продажів цього товару найближчим конкурентом (найнебезпечнішим конкурентом, лідером ринку, тощо) Ж.Ж,Ламбен).
