До основних експлуатаційно-технічних заходів електробезпеки відносять: захисне заземлення; занулення; вирівнювання потенціалів; малу напругу; електричне розподілення мереж (за допомогою розділових трансформаторів); захисне вимкнення; ізоляція струмопровідних частин (робоча, додаткова, підсилена, подвійна); компенсація струмів замикання на землю; огороджувальні пристрої; електрична попереджувальна сигналізація; блокіровки. Допоміжними технічними засобами, що використовуються при обслуговуванні та експлуатації ЕУ, вважають плакати - знаки безпеки/небезпеки; засоби індивідуального захисту, запобіжне улаштування, дерев'яні решітки, гумові килими.
5.6 Пожежна безпека
Причинами виникнення пожежі в кабінеті може бути:
-несправність електропроводки,
-коротке замикання електричних ланцюгів,
-перегрів апаратури,
-блискавка.
Будівля виготовлена із залізобетонна, має 5 поверхів. Приміщення належить до категорії В, оскільки в приміщенні знаходяться пальні і важко пальні рідини, тверді пальні і важко пальні речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна), речовини і матеріали здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним лише горіти, згідно НАПБ Б. 03.002-2007 [33].
Клас зон у приміщенні П-ІІа, відповідно до цієї зони належать приміщення, в
яких знаходяться тверді пальні речовини, що не здатні переходити у зважений стан. НАПБ Б.03.002-2007 [33].
Ступінь захисту вогнестійкості будівлі відноситься до ІІ ступеню відповідно до ДБН В.1.1-7-2002[34], тому що будівля відноситься до будинків з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів.
З середньою грозовою діяльністю 10 і більше грозових годин у рік встановлено III рівень захисту від блискавок згідно з ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 [35].
У системі пожежного захисту передбачені аварійне виключення і перемикання апаратури, система сповіщення - звукова сигналізація.
Пожежна безпека людини забезпечується використанням вуглекислотного вогнегасника ВВК-5, ємністю 5 літрів відповідно з речовиною гасіння вогню малої електропровідності. Застосування пінних вогнегасників виключено, тому що ЕОМ може перебувати під напругою.
Приміщення операторів відповідає всім вимогам пожежної безпеки.
5.7 Охорона навколишнього середовища
В Україні охорона навколишнього середовища виконується відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» [36]. Основною метою є використання й відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження й ліквідація негативного впливу будь-якої діяльності на навколишнє середовище.
При виконанні дипломної роботи основними відходами в приміщенні є - папір, відпрацьоване канцелярське приладдя, побутове сміття та інші. Всі
відходи збираються у спеціалізовані контейнери та утилізується комунальними службами міста.
5.8 Індивідуальне завдання
Розрахунок природного освітлення
Метою розрахунку природного освітлення є визначення площі світлових прорізів, тобто кількості і геометричних розмірів вікон, які забезпечують нормоване значення КПО.
Згідно з НПАОП 0.00-1.31-99 [20], улаштування природного світла повинно забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1.2% для робіт високої точності.
У нашому випадку використовується бокове одностороннє природне освітлення. Нормоване значення КПО для будинків, визначається по наступній формулі, згідно ДБН В.2.5-28-2006 [24]:
де e – значення КПО для приміщення, де проводилась дипломна робота;
eH – нормоване значення коефіцієнта природної освітленості – eH = 1,2% - при боковому освітленні;
m – коефіцієнт світлового клімату, (Харків належить до ІІІ світло-кліматичного району);
При боковому односторонньому освітленні сумарна площа світлових прорізів визначається за формулою:
, [м2] (5.2)
де Sв – сумарна площа всіх світлових прорізів, м2;
SП – площа підлоги поміщення, м2;
e – значення КПО для приміщення, де проводилась дипломна робота;
ηв – світлова характеристика вікна, визначається за таблицями на підставі відносин LП/В и В/h1:
; ηв=18
К3 – коефіцієнт запасу, що враховує забруднення світлопропускаючого матеріалу світлового прорізу, залежить від типу приміщення і від розташування стекол. При вертикальному розташуванні К3=1,2;
Кб – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон ворогуючими будинками. При відсутності протиборчих будинків Кб=1;
r1 – коефіцієнт, що враховує відбите світло. Приймаються r1=1,2;
τв – загальний коефіцієнт світлопропускання світлового прорізу.
τ1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу. Для вікна 0,8;
τ2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях вікна. Для дерев'яних спарених віконних рам 0,85.
τ3 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях. При відсутності несучих конструкцій 1.
τ4 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях. При відсутності таких 1.
τ5 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями. При відсутності таких 1.
Обчислимо сумарну площу світлових отворів:
Фактична площа світлових отворів:
Висновок: Було розраховано площу світлових прорізів кабінету, вона дорівнює 12 м2. Фактична площа прорізів цього приміщення дорівнює 10,8 м2. Тому було зроблено висновок про необхідність застосування природного і штучного освітлення в даному кабінеті.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про охорону праці», 2002р.
2. ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація. - Введений 01.01.76г.
3. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности
4. НПАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
5. ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов.
6. ДСанПіН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.
7. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
8. ДБН В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне та штучне освітлення, –К.: Мінбуд. України. – Зм. №2, 2012.
9. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны -Введ. 01.01.1989.
10. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха -Введен 28.11.91.
11. ДНАОП 0.03-3.06-80, Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень. - Діє з 01.01.81.
12. ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
13. ПУЭ-87 Правила устройства электроустановки. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 648 с.
14. ГОСТ 14254-80 Степени защиты, обеспечиваемые оболочками. - Введен 01.01.97.
15. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление
16. ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования электробезопасности. - Введен 01.01.78. Изм.1988г.
17. НАПБ Б.03.002-2007 Нормативний акт пожежної безпеки. Визначення категорій приміщень і будинків за вибухопожежною небезпекою.
18. ДБН В. 1. 1-7-2002 Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.03.
19. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (ІЕС 62305: 2006, NEQ).
20. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N41, ст.546 вводиться в дію Постановою ВР N 1268-ХІІ (1268-12) від 26.06.91, ВВР, 1991, N 41, ст.547).
