Засоби захисту працюючих в залежності від характеру ЇХ застосування розділяють на дві категорії (ГОСТ 12.4.011-89):
- засоби колективного захисту (ЗКЗ);
- засоби індивідуального захисту (313).
Засоби колективного захисту в залежності від призначення розділяють на класи:
- засоби нормалізації повітряного середовища виробничих
приміщень і робочих місць (різкої зміни тиску, підвищення або зниження вологості повітря, підвищеної або зниженої іонізації повітря, підвищеної або зниженої концентрації кисню в повітрі, підвищеної концентрації шкідливих аерозолей в повітрі);
- засоби нормалізації освітленості виробничих приміщень і робочих місць (зниженої яскравості, відсутності або недостатку природного світла, пониженої видимості, підвищеної пульсації світлового потоку, зниженого індекса кольоропередачі);
- засобів захисту від підвищеного рівня випромінювань (іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових);
- засоби захисту від підвищеного рівня електромагнітних випромінювань;
- засоби захисту від підвищеної напруги магнітних і електричних полів;
- засобів захисту від підвищеного рівня ультразвуку, шуму, вібрації (загальної і локальної);
- засоби захисту від ураження електричним струмом;
- засоби захисту від підвищеного рівня статичної електрики;
- засоби захисту від підвищених або понижених температур і температурних перепадів;
- засоби захисту від підвищених або понижених температур поверхні обладнання, матеріалів, заготівок;
- засоби захисту від дії механічних факторів (рухомих машин і механізмів; рухомих частин виробничого обладнання та інструментів, виробів, заготівок і матеріалів, що переміщуються) порушення цілісності конструкцій, предметів, що падають з висоти, гострих кромок і шершавих поверхонь заготівок, інструментів і обладнання;
- засоби захисту від дії хімічних факторів;
- засоби захисту від падіння з висоти.
Засоби індивідуального захисту, в залежності від призначення, розділяють на класи:
костюми ізолюючі;
засоби захисту органів дихання;
одяг спеціальний захисний;
засоби захисту ніг;
засоби захисту рук;
засоби захисту голови;
засоби захисту обличчя;
засоби захисту очей; засоби захисту органів слуху; засоби захисту від падіння з висоти; засоби дерматологічні захисні; засоби захисні комплексні.
Кожний із двадцяти класів засобів колективного захисту, крім загальної назви, розділяються на підрозділи, наприклад, до засобів нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць відносяться такі улаштування: вентиляції і очищення повітря; кондиціювання повітря; локалізації шкідливих факторів; підтримування нормальної величини барометричного тиску.
Кожен із засобів індивідуального захисту, в свою чергу, розділяється на групи. Наприклад, засоби захисту органів дихання об'єднують: протигази, респіратори, само рятувальники, пневмошоломи, пневмомаски, пневмокуртки.
Засоби захисту працюючих повинні забезпечувати попередження або зменшення дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Засоби захисту не повинні бути джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Засоби індивідуального захисту слід застосовувати в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями і засобами колективного захисту.
За принципом дії засоби індивідуального захисту органів дихання (3130Д) поділяють на дві групи:
- фільтруючі (Ф), що забезпечують очищення вдихуваного повітря від шкідливих речовин за допомогою фільтрів і сорбентів (респіратори, протигази);
- ізолюючі (І) - забезпечують захист шляхом ізоляції органів дихання людини від навколишнього середовища (шлангові та автономні апарати дихання).
Фільтруючі ЗІЗОД за призначенням поділяються на: протиаерозольні (ФА), протигазові (ФГ) і універсальні (ФУ). Універсальні ще називають пилогазозахисними.
Респіратори, що належать до фільтруючих, поділяються на три групи: протипилові і протиаерозольні; протигазові; універсальні.
До протипилових і протиаерозольних належать респіратори: ШБ-Г "Лепесток-200", ШБ-1 "Лепесток-40", ШБ-1 "Лепесток-5", "Кама-200", "Кама-40", У-2К, РП-К (РП-КМ), "Астра-2", Ф-62ШМ (Ф-62Ш),
РПА-1 (РПА), РПШ-741, "Снежок К-М".
До протигазових респіраторів належить респіратор РПГ- 67, який залежно від патрона, що постачається в комплекті (А, В, Г і КД), виготовляється таких марок: РПГ- 67А, РПГ- 67В, РПГ- 67Г і РПГ-67КД.
До універсальних (газопилезахисних) належать респіратори РУ-60М (РУ-60МУ), "Снежок-КУ-М", "Снежок-ГП", "Лепесток-Г", " Л епесток- Апан".
Протигазові респіратори захищають лише від газів (парів), а універсальні, як і протигазові, комплектують патронами А, В, Г, КД і одночасно захищають від пилу і аерозолів.
Засоби індивідуального захисту повинні мати інструкції, де вказано призначення, термін використання виробу, правила його експлуатації й зберігання.
Засоби колективного захисту працівників конструктивно повинні бути з'єднані з виробничим обладнанням або його елементами керування таким чином, щоб у разі потреби спрацювала примусова дія засобу захисту. Допускається використовувати засоби колективного захисту як елементи керування для включення й виключення виробничого обладнання.
Засоби колективного захисту працівників повинні бути розміщені на виробничому обладнанні або робочому місці таким чином, щоб постійно забезпечувати контроль його роботи, а також безпечне обслуговування й ремонт.
Робочий одяг і спецодяг повинні зберігатися окремо від особистого одягу працівника. Виносити спецодяг з підприємства, а також віддавати його додому для прання не дозволяється. Власник організовує ремонт, прання, хімічну чистку, знешкодження та знезараження спецодягу централізовано. Прання проводиться в міру забруднення, але не рідше одного разу на 6 змін. Бавовняний одяг, який сорбує й утримує небезпечні й шкідливі речовини підлягає щоденному пранню.
Спецодяг і спецвзуття, які були у використанні, можна видавати працівникам і службовцям тільки після їх прання, дезінфекції та ремонту.
При видачі працівникам 313 власник організовує навчання з правил користування ними і найпростішим методам перевірки їх справності.
Під час роботи з пилоподібними мінеральними добривами повинні використовуватися протипилові респіратори Ф-62ПІ, "Астра-2", "Лепесток" або універсальний респіратор РУ-60М.
Вибір 313 здійснюють відповідно до їх технічних характеристик, а також до фізичних, хімічних, токсичних, бактеріологічних та інших властивостей матеріалів (конкретно для кожного виду робіт і технологічних процесів).
Засоби індивідуального захисту необхідно підбирати за розмірами. Після закінчення роботи їх слід очистити (провітрити, висушити, знепилити) або знешкодити.
Під час роботи з азотними рідкими мінеральними добривами працівників потрібно забезпечувати фільтруючими протигазами з коробками типу КД прогумованими фартухами й нарукавниками та гумовими рукавичками й чоботами за ГОСТ 5375-79. В аварійних ситуаціях необхідно застосовувати протикостюм з умовним позначенням КК і кисневий прилад.
Для захисту рук під час роботи з твердими добривами застосовувати бавовняні рукавиці з плівковим покриттям.
Під час роботи з посудинами Дьюара і рідким азотом працівники повинні одягати халати, захисні окуляри або щиток з органічного скла. Одяг повинен бути без кишень, штани (брюки) - без манжет і закривати верх взуття. Рукавиці повинні бути сухими і вільно одягатись на руки. Одяг має бути підібраний за зростом й розміром, повністю заправлений і застебнутий.
Робота без засобів індивідуального захисту не дозволяється.
, 3.12. Атестація робочих місць за умовами праці
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442, і відповідно до "Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженими постановою Міністерства праці України і Головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р. № 41, а також "Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" - наказ МОЗ від 31.12.97р. № 382. і Головна мета атестації полягає в регулюванні відносин між
\ власником чи уповноваженим ним органом та працівниками щодо
реалізації їх прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Атестація проводиться на підприємствах, в організаціях, установах (надалі - підприємствах) незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.
Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.
Для виробництв, робіт, професій та посад, для яких у списках № 1 і № 2 передбачено показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.
Атестація робочих місць передбачає:
- виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення;
- дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;
- обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці;
- підтвердження (встановлення) права власників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;
- перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;
- розв'язання спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) стосовно умов праці, пільг і
компенсацій;
- розроблення комплексу заходів з оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;
- вивчення відповідності умов праці рівневі розвитку техніки і технології, вдосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.
Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.
Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять санітарні лабораторії підприємств і організацій, науково-дослідних і спеціалізованих організацій, атестованих органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров'я за списками, узгодженими з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторії територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.
