1. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СУОП
Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Міжнародні стандарти 180 9000 з управління якістю продукції обумовили необхідність інтеграції охорони праці в єдину систему управління виробництвом, розглядаючи при цьому і можливість отримання додаткової кваліфікації, підтвердженої відповідним сертифікатом.
Ці ідеї привели до того, що питання про систему управління у сфері охорони праці відіграє все більш важливу роль.
Основні виробничі процеси, починаючи від отримання замовлення та організації виробництва, вимагають виваженої, цілеспрямованої і систематичної розробки технологічних процесів на виробництві.
Зрозуміло, що для ефективної діяльності підприємства необхідні цілеспрямоване визначення повноважень і системна організація охорони праці. При цьому досить часто недооцінюється включення вимог охорони праці в технологічний цикл підприємства. Аналіз європейського досвіду останніх років довів, що саме інтеграція цих питань в організацію управління підприємством має вирішальне значення для підвищення рівня продуктивності праці.
Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці, викликані аваріями, нещасними випадками на виробництві, професійними захворюваннями, не тільки уповільнюють виробничі процеси, а й стають причиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того, ці явища значною мірою негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та ставлення до роботи працюючих.
Вдосконалення охорони праці на підприємстві має не тільки соціальне, а й безпосередньо економічне значення. Тому ключовим завданням повинна стати організація охорони праці — як внутрішня, так і між підприємствами, сформована таким чином, щоб охорона
праці була інтегрована у виробничі процеси кожного підприємства і сприяла вдосконаленню загальної продуктивності.
Введення Системи управління охороною праці (СУОП) знижують ризик нещасних випадків і можливостей заподіяння шкоди здоров'ю, забезпечують усунення зупинень у виробничому процесі і пов'язаних із цим виробничих витрат.
Управління охороною праці може бути викладено у Положенні про управління охороною праці, яке повинне з методологічних позицій системного підходу визначити загальні структури системи, основні цілі, функції і завдання, в їх безпосередньому зв'язку з функціональними підсистемами управління підприємством зі встановленням локальних цілей роботи, органів і критеріїв ефективності управління за кожною спеціальною функцією, докладно пояснювати процеси і заходи, необхідні для досягнення поставлених завдань у сфері охорони праці, спираючись при цьому на міжгалузеві та галузеві нормативно-правові акти з питань охорони праці, а також на нормативні акти з охорони праці, що діють в межах підприємства.
Необхідно визначити також склад і зміст основних функцій управління охороною праці, які виступають як спеціалізовані етапи управлінської діяльності. Для ринкових умов господарювання це планування - організація - мотивація - контроль.
Нормативні акти з охорони праці підприємства визначають порядок безпечного виконання робіт на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до вимог міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Нормативні акти з охорони праці, що діють в межах підприємства, розробляються на підприємстві з урахуванням вимог Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, який затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 21 грудня 1993 року № 132.
Проведений аналіз ефективності роботи на підприємствах показав, що планування роботи з охорони праці ведеться нецілеспрямовано, і тому вся робота не дає суттєвого зниження рівня виробничого травматизму.
Функція планування має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці. На підприємствах не проводиться необхідна аналітична передпланова робота і зокрема прогнозування цієї діяльності.
Потрібно застосувати методи інженерного прогнозування небезпечних і шкідливих виробничих факторів шляхом аналізу проектно-конструкторських і технологічних розробок та діючих виробничих процесів, визначення головної і локальних стратегій роботи з охорони праці на підставі вивчення причин виробничого травматизму і профзахворювань, вивчення стану умов праці за результатами атестації робочих місць, збору пропозицій від працівників, уповноважених з охорони праці і профспілок, аналізу експертних оцінок. На підставі прогнозування розробляються цільові програми щодо запобігання травматизму тощо.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві. З цією метою на підприємствах всіх форм власності розробляються відповідні положення. Служби охорони праці підприємств повинні систематично перевіряти ефективність функціонування СУОП.
СУОП - це механізм реалізації вимог законодавства і нормативної документації про охорону праці на підприємстві, а положення про СУОП- це документ, який узагальнює цю діяльність.
В основу побудови та функціонування СУОП покладено такі основні методологічні принципи:
- структура та функціонування запроектованої системи не повинні суперечити теорії побудови та функціонування систем (принцип відповідності);
- інформація про стан охорони праці на об'єкті управління постійно за зворотним зв'язком повинна надходити до органу управління (принцип безперервності потоку інформації);
- заходи щодо запобігання наслідкам потенційних небезпек та шкідливостей повинні вживатися негайно після їх виявлення на об'єкті управління (принцип оперативності);
- вибір певних видів засобів і заходів для запобігання наслідкам потенційних небезпек та шкідливостей здійснюється в залежності від особливостей та масштабу небезпек (принцип адекватності).
При обґрунтуванні структури і особливостей функціонування СУОП використано спеціально розроблені наукова концепція про можливість управління процесами зародження, формування та виникнення виробничих небезпек та шкідливостей, теорія
ситуаційного аналізу та методологія оцінки кількісних і якісних показників виробничих небезпек, визначення рівня ризику на будь-якому робочому місці тощо.
Виходячи з цього. СУОП розглядається як сукупність, що утворена з певної кількості відповідно розміщених елементів (підсистем) і призначена для запобігання аваріям, травмам і захворюванням на підприємстві. Досягнення цієї мети здійснюється шляхом своєчасного вжиття ефективних заходів для усунення небезпек, виявлених на виробництві шляхом ретельного постійно діючого контролю.
Дослідження показали, що саме відсутність необхідного наукового обґрунтування побудови і функціонування раніше розроблених СУОП стала однією з основних причин їх низької ефективності.
Для надійного функціонування СУОП повинна бути оперативною (заходи вживаються негайно після виявлення потенційних небезпек), не допускати помилок при аналізі небезпечних ситуацій та у вживанні необхідних заходів щодо запобігання їх наслідкам.
СУОП - складна, штучна, відкрита, недетермінована комплексна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-
розпорядчимидокументами сукупність взаємопов уязаних
соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках виробничого процесу.
СУОП має орган управління, виконавчий орган, механізм і об 'єкт управління, вхід, вихід, прямий і зворотний зв 'язок.
Система є інформаційною (заходи вживаються на підставі збирання і аналізу інформації про стан охорони праці), а також вона одночасно може бути віднесена до систем типу ''процес ".
Система має складну структуру. До її складу, крім основних підсистем (орган управління, виконавчий орган і об'єкт управління) слід віднести і підсистеми, без яких неможливе функціонування СУОП: система фінансування охорони праці; система навчання працюючих з охорони праці; система контролю і розробки заходів з охорони праці; система розробки нормативних документів з охорони праці на підприємстві. Кожна з зазначених підсистем фактично є нижчою окремою системою по відношенню до СУОП з ознаками, що характерні для системи.
Орган управління СУОП є багаторівневим, бо до його складу відносяться службові особи усіх рангів управління підприємством (в залежності від рівня управління): перший керівник, замісники керівника, головні спеціалісти (керівники окремих виробництв), керівники виробничих підрозділів (дільниць).
Виконавчий орган розробляє і впроваджує організаційно-технічні заходи з охорони праці відповідно до вимог нормативних актів. До його складу входять службові особи, а також служби, які безпосередньо здійснюють контроль і аналіз стану охорони праці на підприємстві та розробляють заходи для підтримання цього стану на рівні нормативних вимог.
Об'єктом управління СУОП є стан охорони праці на робочих місцях у виробничих підрозділах, включаючи стан будівель, споруд, територій, устаткування та інших об'єктів виробничої сфери.
Загальна (функціональна) блок-схема СУОП показана на рис.2.1.
Вхідна інформація являє собою комплекс вимог з охорони праці, визначених чинним законодавством і іншими нормативними актами та документами. Ця інформація (Вхід) приймається керівником підприємства і направляється відповідним службам і керівникам певних виробництв безпосередньо або через службу охорони праці за допомогою внутрішніх зв'язків, де вона відповідно обробляється і у вигляді конкретних пропозицій направляється в окремі виробництва і виробничі підрозділи для реалізації. Вихідна інформація (Вихід) характеризує стан охорони праці на підприємстві, який оцінюється за кількістю і характером виявлених потенційних небезпек (шкідливостей) та іншими показниками.
Надійність функціонування СУОП досягається завдяки застосуванню удосконаленої системи контролю за станом охорони праці на підприємстві.
При цьому на об'єктах управління заздалегідь (спеціальною методикою) виявляються потенційні небезпеки та шкідливості, визначаються та аналізуються їх значення та рівні, визначаються процеси можливого виникнення небезпечних ситуацій (випадкових подій, що виникають при збігу (поєднанні) небезпечних умов та (або) небезпечних обставин) та їх наслідків у вигляді катастроф, аварій, травм та захворювань працюючих і приймають ефективні заходи для їх запобігання.
Характерною особливістю цієї системи є те, що в залежності від характеру і розміру (складності) виробництва, окремі службові особи, що входять до органу управління, одночасно можуть виконувати функції виконавчого органу.
Слід зауважити, що структурна чи функціональна схема СУОП може мати інший вигляд в залежності від того, яка мета переслідується побудовою системи: вивчаються внутрішні зв'язки, досліджуються діяльність (функціонування) окремої служби чи службової особи тощо. Для прикладу розглянемо функціональну схему підсистеми "Система контролю, аналізу і розробки заходів з охорони праці" (рис.2.2).
На схемі можна помітити, що окремі службові особи, що входять до органу управління виконавчого органу СУОП, одночасно є елементами вказаної підсистеми. З цієї схеми також випливає, що СУОП має чотири рівні управління охороною праці, кожен з яких чітко відповідає певному рівню управління виробництвом. На кожному такому рівні повинна функціонувати, відповідно, ступінь оперативного контролю за станом охорони праці на робочих місцях.
Виявлені на певному рівні виробничі небезпеки і шкідливості повинні бути негайно усунені, а при неможливості цього зробити, з певних причин, інформація про них передається керівнику більш високого рівня для вживання необхідних заходів. Як правило, виявлення і усунення потенційних небезпек здійснюється на перших трьох рівнях. На четвертому рівні (керівник підприємства - робочі місця і інші об'єкти підприємства) вживаються необхідні рішення на випадок тимчасової відмови функціонування органу управління нижчого рівня.
