Форми державного устрою

Форма державного устрою визначається адміністративно-територіальною організацією держави і ступенем самостійності адміністративно-територіальних утворень, в їх залежності від центральних органів влади.

Унітарна держава – єдина цілісна держава, не має всередині відокремлених державних утворень. Для унітарної держави характерна наявність: єдиної системи державних органів; єдиного законодавства; єдиної території; єдиного громадянства тощо. Адміністративно-територіальні одиниці не мають ознак суверенітету (Україна, Білорусь, Франція, Польща тощо).

Федерація – це об’єднання кількох самостійних держав (суб’єктів федерації) у єдину союзну державу (США, Росія, Бразилія, Німеччина).

Конфедерація – це тимчасовий союз держав, створений для досягнення певної мети (створення незалежності). Сутністю конфедерації є те, що вона або еволюціонує у федерацію (так було у США), або розпадається на окремі держави (так, Об’єднана Арабська Республіка наприкінці 50х років розпалася на Єгипет та Сірію).