Інтернет - це всесвітня комп'ютерна мережа, яка зв’язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу.
Поштовхом для створення Інтернету було запуск СРСР у 1957 р. першого штучного супутника Землі. Міністерство оборони США зібрали науковців і вже через 18 місяців запустили свій супутник. В разі ядерної атаки зі сторони СРСР США вирішила створити мережу, яка б складалась з рівноправних вузлів.
Інтернет започаткований в 1969 р Агентством з наукових досліджень Міністерства оборони США (ARPАNet), як проект розробки надійних цифрових комунікацій для військових потреб. Перед розробниками була поставлена задача створити мережу, яка змогла б працювати безвідмовно у випадку виходу з ладу окремих її ланок. (У ті роки вважалось, що вірогідність ракетно-ядерного удару є доволі високою.) Спочатку ця мережа існувала для обміну інформацією між комп'ютерами військових (науково-дослідних та навчальних) закладів. У 80-і роки її вже використовували в державних (навчальних, наукових) та комерційних цілях.
У 1983 р. – ARPАNet перейменований на Інтернет з використанням протоколу ТСР/ІР.
У 90-і роки Інтернет вийшла за межі США і до неї приєдналися країни всіх континентів світу.
Основні послуги, що надаються Інтернетом:
1. е-mаil (електронна пошта) - що забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі.
2. UseNet· (телеконференції) - дозволяють обмінюватися інформацією деякій кількості зацікавлених осіб, для цього виділяється спеціальна ділянка пам'яті на машині-сервері, яка обслуговує телеконференцію;
3. FTP (File Transfer Protocol) - служба передачі файлів на основі FTP-протоколу;
4. IRC (Intenet Relay Chat) - групові дискусії, які забезпечують обмін текстовими повідомленнями в режимі реального часу;
5. голосове спілкування та відеоконференції - декілька абонентів можуть обмінювати голосовими повідомленнями і бачити один одного. Для цього потрібно мати відповідне програмне і апаратне забезпечення;
6. WWW (World Wide Web - «всесвітня павутина») - служба, яка дозволяє передавати мультимедійні документи (Web-сторінки), пов'язані між собою системою гіпертекстових посилань. Гіпертекстове посилання - це виділений фрагмент тексту, при активізації якого здійснюється перехід до інших документів, на інші розділи того ж самого документу або виконання певних дій.