Для перетворення даних призначені формули. Формули вводять у клітинки, де мають міститись результати обчислень. Формула завжди починається з символу =.
Загальний вигляд формули такий: =<вираз>. Приклад формули: =3*В2*С2. Формули можна вводити у самій комірці або у рядку формул. Після завершення введення формули, слід натиснути на Enter чи кнопку V-введення у рядку формул. Після введення формули у клітинці висвітлюється результат, а формулу можна побачити у рядку формул.
Якщо замість результатів отримано ######, то це означає, що деяке велике число не поміщається в клітинці, отже, стовпець треба зробити ширшим, перетягнувши його межу.
Посилання на клітинки є відносними, абсолютними та змішаними. Посилання вказують на те, у яких клітинках перебувають значення, що потрібно взяти як аргументи формули. У формулі за допомогою посилань можна використовувати дані, що перебувають у різних місцях робочого аркуша, а також використовувати значення однієї клітинки у в декількох формулах.
1. Відносні адреси мають властивість змінюватись під час копіювання формул. Наприклад, А1…А6.
2. В абсолютних адресах перед назвою стовпця та рядка стоять символи $$ ($А$1). Абсолютні служать для посилання на сталі величини (константи), що є в формулах. Такими сталими є курси валют, тарифні ставки, податкові відсотки тощо.
3. Якщо адреса містить один символ $(знак долара), то вона називається змішаною. Наприклад,
$А1−незмінний стовпець і змінний рядок (абсолютне на стовпець)
А$1− змінюваний стовпець і незмінний рядок (абсолютне на рядок).
Властивість абсолютної та змішаної адрес: та частина адреси клітинки, яка стоїть після символу $−не змінюється.
