Інформаційне забезпечення економічного аналізу
Економічний аналіз займає проміжне місце між збором даних та прийняттям управлінських рішень, тому його комплексність, глибина й ефективність багато в чому залежать від обсягу і якості інформації, що використовується. Економічний аналіз не лише виступає як споживач інформації, а також створює її для власних потреб та прийняття управлінських рішень.
Інформація(від лат. informatio – пояснення, повідомлення, викладення) – це впорядковані відомості про процеси і явища зовнішнього світу, сукупність будь-яких знань тощо.
Розрізняють два поняття: «дані», що отримуються в результаті фіксації тим чи іншим способом змін у господарських процесах і явищах, та «інформація», що накопичується шляхом відповідної обробки даних. Поняття «дані» нерідко заміняють поняттям «вхідна інформація», а інформація – поняттям «результативна інформація». В тому разі, коли немає необхідності підкреслювати відмінність між даними та інформацією, вони вживаються як синоніми.
Більш широким є поняття «інформаційного забезпечення». Інформаційне забезпеченняекономічного аналізу – це система інформації та способів її опрацювання, що дозволяє вивчити реальний стан об’єкта управління. Призначенням інформаційної бази є фіксація в документах даних, збір, передавання, обробка, зберігання і трансформація інформації про операційну, фінансову й інвестиційну діяльність підприємства.
В економічному аналізі використовується передовсім економічна інформація. За оцінками вчених, обсяг інформації, необхідний для управління економічними і соціальними процесами, кожні 6-8 років подвоюється. Тому важливе значення мають мінімізація та раціональне використання інформації.
Формування інформаційної бази проводиться згідно з певними вимогами до інформації, яка використовується при економічному аналізі (табл. 8.4).
Таблиця 8.4 – Вимоги до інформації в економічному аналізі
| Вимоги
| Характеристика
|
| А
| Б
|
| Аналітичність
| Інформація повинна відповідати потребам економічного аналізу, тобто забезпечувати надходження даних саме про ті напрями діяльності й із тією деталізацією, яка необхідна для всебічного вивчення економічних явищ та процесів, виявлення впливу факторів і визначення резервів господарювання.
|
| Об’єктивність
(достовірність)
| Інформація повинна відповідати дійсності, бути достовірною, тобто об’єктивно відображати господарські факти, явища та процеси, відповідати нормативним актам і внутрішньогосподарським положенням.
|
| Оперативність
| Потрібна інформація для проведення економічного аналізу має надходити до аналітика якомога швидше. Тільки в цьому разі є можливість оперативно впливати на хід виробничого процесу, результати господарської діяльності.
|
| Доречність (релевантність)
| Означає вчасність, цінність, корисність інформації для прогнозування й оцінки результатів.
|
| Єдність
| Інформація може надходити з різних джерел, тому необхідно усунути можливу її відмінність, а також дублювання різних джерел інформації.
|
Продовження таблиці 8.4
| А
| Б
|
| Нейтральність
| Відсутність в інформації суб’єктивних оцінок. Вона не повинна надаватися вибірково з метою впливу на рішення користувачів.
|
| Зіставність
| Забезпечує зацікавленим користувачам можливість порівнювати інформацію за різні періоди діяльності одного суб’єкта господарювання, а також за різними суб’єктами.
|
| Раціональність
| Передбачає достатність інформації, високий коефіцієнт використання первинної інформації, відсутність зайвих даних; подолання суперечностей між систематичним зростанням обсягу інформації і постійною її нестачею для раціонального управління через високу вартість отримання необхідних відомостей.
|
| Ефективність
| Система інформації повинна вимагати мінімуму затрат на збирання, обробку, зберігання і використання даних, одночасно забезпечуючи усі потреби аналізу та управління.
|
Одночасно повинні бути забезпечені комплексність інформації, її формування за єдиними ознаками, можливість групування, перегрупування та комп’ютерної обробки, доступність для сприйняття, охайність, привабливість відображення тощо.
