Економічна характеристика та склад грошових надходжень підприємств.
До складу грошових надходжень підприємства входить:
1. Виручка від реалізації товарів та послуг основного виду діяльності підприємства;
2. Виручка від реалізації товарних запасів, обладнання та інше;
3. Виручка від торгівлі Ц/П (не входять доходи від первинного розподілу акцій);
4. Виручка від володіння позиковими зобов’язаннями;
5. Надходження від володіння корпоративними правами (пайова участь в якомусь підприємстві);
6. Надходження від надання товарного та комерційного кредиту (товарний кредит – це відстрочка платежу за відвантажені товари; комерційний кредит – попередня оплата ще не відвантаженого);
7. Надходження від здачі майна в оренду – лізинг;
8. Надходження від суми нарахованих % по депозитам, від валютних операцій.
9. Надходження або залучення коштів за рахунок емісії акцій, облігацій та отримання кредитів.
10. Дохід від позареалізаційних операцій (штрафи, пені, неустойки, від реалізації застави майна, спонсор. допомога).
Обсяг грошових надходжень підприємств відображено в звіті про фінансові результати, де вся діяльність підприємства ділиться на звичайну та надзвичайну. Звичайна діяльність включає операційну діяльність, інвестиційну та фінансову. Розглянути П(C)БО № 3.
Звіт про фінансові результати. Розкриття складу доходів від звичайної діяльності міститься в П(С)БО №15 “Дохід”.
Виручка від реалізації товарів робіт та послуг. Код 010 звіту про фінансові результати.
Чиста виручка = 010 – 015 – 020 – 030 = 035 код
Валовий прибуток = 035 – 040 = 050 (035 – це збиток)
Прибуток від операційної (основної) діяльності = 050+060–075–080–090 = 100 (105– збиток)
Прибуток від звичайної діяльності = 100 + 110 + 120 + 130 – 140 – 150 - 160 = 170 код
Чистий прибуток = 190 + 200 – 210 = 220
Розрахунок грошових надходжень від реалізації продукції та робіт.
Реалізація продукції – це господарська операція, яка передбачає передачу права власності на продукцію іншому суб’єкту в обмін на еквівалентну суму грошей або боргових зобов’язань.
ВД – загальна сума доходів від усіх видів діяльності, отримана на протязі звітного періоду в грошовій, матеріальній, нематеріальній формах.
ВР визначається обсягом відвантаженої продукції, на яку пред'являються розрахункові документи, а датою реалізації є дата передачі права власності на продукцію згідно договору поставки незалежно від дати надходження грошей.
Обсяг виробництва в натуральному вимірі розраховується за кожною групою виробленої продукції з урахуванням потужностей підприємства та обсягів залишку.
V виробництва і-го продукту = V поставок сировини на 1 продукцію - Зпі + Зкі
Зпі – запаси на початок року
Зкі – запаси на кінець року
V – обсяг
При великому попиті продукції на ринку і обмежених потужностях виробництва початок розрахунків ґрунтується на обсягах виробництва, який обґрунтовує обсяг поставок.
V поставокі = V виробництваі - Зкі + Зпі
Грошові надходження
“-” ПДВ, АЗ, собівартість продукції
Інші витрати (операційні, фінансові), адміністративні витрати, витрати на збут
=Прибуток до оподаткування
Податок на майно
Податок на прибуток
Штрафи, пені
=Чистий прибуток:
→ резервний фонд → дивіденди
→ споживання (премії, соцстрах) → накопичення (ф. реконструкції, ф. розвитку)
Виручка від реалізації розподіляється наступним чином:
На розмір виручки мають вплив такі фактори: обсяг виробництва, якість продукції, номенклатура і асортимент, ритмічність випуску і відвантаження, своєчасне оформлення транспортних та розрахункових документів, швидкість розрахунків, надійність партнерів, рівень цін, відсутність коштів у споживача, відносини з постачальниками, організація транспортного господарства.
Виручка від реалізації продукції визначається:
РП = Зп + ТП – Зк - ВП
РП – реалізація продукції
ТП – товарна продукція
ВП – власні потреби
Зп визначається по очікуваним обсягам залишку і по фактичній собівартості звітного періоду. Вартість Зп у цінах визначається за допомогою коефіцієнта перерахунку.
К=V/C, де V – обсяг продукції у цінах звітного періоду; С – собівартість цієї продукції.
ТП = 
Ціна * V вир-ва і-того товару
Залишки на початок року враховуються в цінах попереднього року, а всі інші елементи розрахунку виручки враховуються в цінах реалізації.
В залежності від того, що вважається часом реалізації (надходження коштів на розрахунковий рахунок або відвантаження товарів) існує два методи розрахунку виручки.
1й – якщо виручка планується по факту надходження коштів на поточний рахунок, тоді до залишків нереалізованої продукції на початок року входять:
- готова продукція на складі;
- продукція, яка відвантажена, але не настав строк оплати;
- продукція, яка відвантажена, але не оплачена в строк;
- товари, що знаходяться на відповідальному зберіганні у покупця.
До складу залишків на кінець року входять два перших, що і на початок, та наступні:
- продукція, що не відвантажена та не оплачена в строк, товари, які знаходяться на відповідному зберіганні.
Розрахунок запасу на кінець року:
Зк = ТП ІV кварталу / 90 * n або Зк = ТП рік / 360* n
n – нормативні запаси готової продукції на складі в днях (включає до себе час накопичення продукції до партії відвантаження, строк на упаковку та на оформлення транспортних документів, завантаження і відправки).
ТП IV - товарна продукція четвертого кварталу.
2й – якщо планування виручки здійснюється за фактом відвантаження- нереалізованою вважають тільки готову продукцію на складі.
Рис. Схема розробки плану виробництва та реалізації продукції
Приклад:
Vпоставок = 1500 од. Nв-ва = 1500-168+210 = 1542 од.
Зп = 168 од ТП = 1542*75 = 115650 грн.
Зк = 210 од. РП = 115650+168*75-210*75 = 112500 грн.
Цод. = 75 грн. РП = 1500 * 75 = 112500 грн.
Nв-ва, ТП, РП - ?
Обґрунтування беззбиткового обсягу продаж
Всі витрати на виробництво продукції можна поділити на постійні та змінні.
Постійні – змінюються повільно і не мають прямої залежності від обсягів виробництва. Змінні мають пряму залежність від зміни обсягів виробництва та реалізації продукції.
тис.грн.
ВИРУЧКА ЗМІННІ ВИТРАТИ
ПРИБУТКОВИЙ СЕКТОР
ТОЧКА БЕЗЗБИТКОВОСТІ
ПОСТІЙНІ ВИТРАТИ
СЕКТОР ЗБИТКОВОСТІ
V виробництва
та реалізації (в шт., кг, м)
В точці беззбиткової витрати = доходу.
Постійні витрати + Змінні витрати = V* Ціну 1 продукції
Постійні витрати + Змінні витрати1* Vр = Vр* Ціну1продукції
( де 1- це одиниця товару )
Vтб = 
Vp – обсяг реалізації
П – прибуток
П = Виручка-Витрати
П = Vр * Ц1 – ( ПВ + ЗВ1 * Vр )
Приклад
Підприємство виробляє продукцію Х в обмеженій кількості, пов’язаній з невеликою потужністю підприємства, яка дорівнює 1000 одиниць. Постійні витрати за умов такого випуску склали 15000.Змінні на 1-цю продукції -25 грн. Ціна реалізації виробу 75 грн.
П = 1000 * 75 - (15000 + 25 * 1000) = 35000 отримає підприємство за умов реалізації всієї продукції.
ТБ= 
=300 одиниць виробів перекривають витрати.
Птб = 300 * 75 - (15000 + 25 * 300) = 0
Поняття важіль має відношення до більш кращих умов, які викликані стабільністю витрат в сполученні з коливаннями в широких межах рівня прибутку.
Операційний важіль – означає, що частина витрат є фіксованою і не залежить від розмірів коливань V реалізації продукції. В результаті прибуток підвищується або знижується швидше, аніж зміни в випускаємому обсягу продукції.
На досягнення точки беззбитковості та обсягу прибутку впливають:
1. Постійні витрати, тобто ефект зниження постійних витрат - дозволяє скоротити обсяг, необхідний для досягнення точки беззбитковості і являється відчутним резервом для підвищення прибутку.
2. Ефект зниження змінних витрат - дає змогу збільшити суму прибутку у вигляді різниці між ціною і змінними витратами на одиницю продукції. Дає змогу знизити Vтб, але, як правило, більш повільними темпами, ніж зміна постійних витрат.
3. Ефект зміни ціни на одиницю продукції. Цей ефект має дві сторони. При зниженні цін підвищується конкурентоздатність продукції, а значить ростуть обсяги реалізації. Таким чином можна компенсувати витрати на одиницю продукції. Однак зниження ціни небезпечно для підприємств з обмеженою потужністю. З іншого боку, підвищення цін може викликати скорочення обсягів реалізації, що не дасть змогу отримати запланований обсяг прибутку.
Врахування фактору часу при розрахунку грошових надходжень.
В основі теорії вартості грошей лежить вислів – “гроші, які є сьогодні, коштують завжди більше ніж гроші, які можна отримати завтра”. Це підтверджується такими фактами:
1. Сьогоднішні гроші вже працюють і зростають на певний відсоток, тому треба враховувати втрачені можливості отримання прибутку від використання коштів, які будуть у нас лише в майбутньому.
2. Гроші з часом частково втрачають свою вартість під впливом інфляції.
3. Вплив фактору ризику отримання цих грошей в майбутньому.
4. Схильність до ліквідності. Кожний надає перевагу наявним грошам, але вкладаючи, вимагає в кожному випадку визначений відсоток.
Приклад
На депозит вкладено 1000 грн. на 2 роки під 24 % річних. Визначити суму вкладу на кінець другого року.
1000 * (1 + 0,24 * 2) = 1000 * 1,48 = 1480
FV = P0 * (1 + r * n), де:
r – банківський відсоток;
n – період;
P0 – початковий вклад.
Складний відсоток:
FV = P0 * (1 + r)n
FV = 1000 * (1 + 0,24)2 = 1000 * 1,5376 = 1537 грн.
При нарахуванні відсотків декілька разів за період розрахунок майбутньої вартості відбувається наступним чином:
FV = P0 * (1 + 
)n*m , де:
m – кількість нарахувань в періоді.
FV = 1000 * (1 + 
)2 * 12 =1000 * (1 + 0,02)24 = 1000 * 1,6084 = =1608,4 грн.
Приведення майбутніх грошових потоків до вартості теперішнього часу називається дисконтуванням.
Теперішня вартість грошових потоків визначається за формулою:
PV = 
= FV 
, де:
R – ставка дисконту.
Приклад
Визначити теперішню вартість грошових надходжень в сумі 10000 грн. які буде отримано через 4 – и роки якщо ставка дисконту становить 28 %.
PV = 
= 10000 * 0,3725 = 3725грн.
Приклад
Вкладник вирішив відкладати щороку наприкінці кожного по 500 грн. протягом 5 років. Банк нараховує 20 % річних. Визначити суму вкладу наприкінці 5-го року.
1 – й 500
2 – й 500 + 500 * (1 + 0,2)1
3 – й 500 + 500 * (1 + 0,2)2 + 500 * (1 + 0,2)1
4 – й 500 + 500 * (1 + 0,2)3 + 500 * (1 + 0,2)2 + 500 * (1 + 0,2)1
5 – й
Анюїтет – це рівномірні грошові виплати через рівні проміжки часу. Майбутню вартість анюїтетних надходжень рахують за формулою:
FV = A * 
n-tПеріод вже врахований у таблиці 5.
FV = 500 * 
5-1 = 500 * 7,4416 = 3720,8
Теперішня вартість анюїтету розраховується за формулою: PV = A * 
