Ефективність клірингу: Еф = сума погашенних боргів / суму всіх боргів х 100%
Еф = 1600 – 350 / 1600 х 100% = 78,2%.
В банку відкривається активно-пасивний рахунок, де по Д- вказуються платежі, які потрібно платити іншим учасникам заліку(борги); а по К – платежі , які повинні надійти клієнту.
На конкретну дату виводиться сальдо рахунків, якщо воно кредитове – його сума нараховується на р/р клієнта, якщо дебетове – борги гасяться за рахунок кредиту, який надає кліринговий банк, та власних коштів клієнта.
Факторинг – являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу без права зворотної вимоги до клієнта.
Факторинг – являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу, без права зворотньої вимоги до клієнта.
Факторинг –операція, згідно якої підприємство переуступає свої неоплачені боргові вимоги (дебіторську заборгованість) і права на одержання коштів на ці вимоги фактору.
Факторинг –це кредитування під неоплачений рахунок з передавання прав за рахунками (цесія).
Факторинг –це інкасування ДЗ клієнта з виплатою суми рахунку негайно або з погашенням дебіторської заборгованості.
Мета:
1) своєчасне інкасування боргів;
2) запобігання появі сумнівних боргів;
3) скорочення втрат в результаті затримки платежів;
4) кредитування у формі д/с оплати;
5) допомога у веденні б/о;
6) прискорення обігу оборотних коштів.
2
1
3 5 6 4
1. Відвантаження продукції покупцю.
2. Акцепт розрахункових документів (згода оплати).
3. Постачальник подає розрахункові документи фактору.
4. Перевірка платоспроможності покупця.
5. Оплата банком 70–80 % боргових зобов’язань.
6. Погашення боргу. 20–30 % недоплати фактором продавцю виступають заставою кредитного ризику. При отриманні грошей від покупця банк повністю розраховується з продавцем.
Доходи банку:
1. % за наданий кредит (80 – 90 % початкової виплати в якості кредиту).
2. Комісійні за обслуговування факторної операції.
3. При нарахуванні штрафних санкцій банк як власник боргу отримує її.
Як правило, купує банк Д- рахункі за відвантажені товари, надані послуги. Факторингова послуга оформлюється укладенням між банком і клієнтом спеціального договору (перевірка платоспроможності). Оформленя документів робить банк.
Клієнт , що продав свій Д- борг, отримує від банка гроші у розмірі 70–80 % суми боргу; залишені 20–30 % банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашеного боргу.
Після погашення боргу покупцем, банк повертає залишок суми клієнту.
За факторингові послуги банк стягує з клієнта плату, яка складається з :
1. комісійного збору за послуги по обслугованню боргу (0,5-3% загальної суми куплених боргів);
2. позичкового % , нарахований на виданий клієнту аванс (2-3%);
3. штрафи, пені за порушення умов договору.
Класифікація факторингу:
– з правом регресії –повернення фактором неоплаченої платіжної вимоги до постачальника;
– без права регресії –фактор бере весь ризик за несплату вимог.
– при відкритому –всі дебітори клієнта повідомляються про договір, разом з пропозицією проводити платежі безпосередньо фактору.
– при закритому –дебітори не повідомляються про договір, потім розраховуються з фактором самостійно.
– договір з попередньою оплатою фактору –передбачає негайну оплату р/р , документів постачальника як тільки вони подаються фактору. Це означає , що фактор кредитуватиме свого клієнта до настання строку платежу від боржгика.
– договір без попередньої оплатифактор бере зобов'язання провести оплату постачальнику р/р документів на дату, вказану в договорі (як правило, в день оплати документів боржником).
