Якщо розмістити провідні контури чи котушки зі струмами так, що магнітні потоки кожної з них хоча б частково перетинають витки сусідніх, то між ними виникає взаємна індукція. При цьому ЕРС у кожному контурі виникає не тільки внаслідок зміни потоку індукції магнітного поля, створюваного струмом цього самого контуру (явище самоіндукції), а й завдяки зміні потоку індукції магнітного поля, створюваного струмами сусідніх контурів (явище взаємної індукції). У таких випадках кажуть, що контури мають індуктивний зв'язок. Явище взаємної індукції полягає в наведенні ЕРС індукції в провідниках, які містяться поблизу інших провідників, струми яких змінюються з часом.
Розглянемо дві індуктивно зв'язані котушки зі струмами силою І1 і І2, які мають відповідно N1 і N2 витків і коефіцієнти індуктивності L11 і L22 (рис. 6.8). Повний потік, що охоплюється витками першої котушки,
Ф1 =Ф11 +Ф12, (6.19)
де Ф11 — магнітний потік крізь першу котушку, створюваний струмом силою І1; Ф12 — та частина магнітного потоку, створювана струмом силою I2, яка охоплюється витками першої котушки. Аналогічно повний потік, що пронизує витки другої котушки,
Ф2=Ф22 + Ф21. (6.20)
Рис.6.8
Магнітні потоки кожної котушки пропорційні силам струмів
Ф11 = L11 I1; Ф22 = L22 I2.
Та частина магнітного потоку Ф12, яка охоплюється витками першої котушки, створюється завдяки магнітному полю струму силою I2 у другій котушці. Тому ця частина потоку пропорційна силі струму I2, тобто Ф12 = L12I1, де L12 — коефіцієнт взаємної індукції першої котушки. Аналогічно для другої котушки Ф21 = L21 I1. Тоді рівності (6.19) і (6.20) перепишемо так:
Ф1 = L11 I1+ L12 I2; Ф2 = L22 I2+ L21 I1.
Відповідно ЕРС індукції, що виникають у котушках, будуть
(6.21)
На основі теореми взаємності, яка встановлює перехресний зв'язок між двома джерелами струму і створюваними ними полями в місцях розміщення джерел для тієї самої замкненої лінійної системи у не феромагнітних середовищах, можна стверджувати рівність коефіцієнтів взаємоіндукції для довільних двох контурів
L12=L21. (6.22)
Доведемо це для випадку двох індуктивно зв'язаних контурів, по яких проходять струми силою I1 та I2. Припустимо, що контур, в якому протікає струм силою I1 нерухомий, а контур, в якому протікає струм силою I2, переміщається з нескінченності в задане положення. При цьому магнітний потік крізь другий контур, створюваний струмом у першому контурі, змінюватиметься від нуля до Ф12, а робота з його переміщення
А1= І1Ф12 = L12I1I2.
Якщо другий контур буде нерухомим, а перший переміщатиметься з нескінченності в задане положення, то відповідно буде виконана робота
А2= І2Ф21 = L21I1I2.
У кожному цих випадків робота є мірою взаємної енергії контурів зі струмами і її значення не залежить від того, який з контурів переміщався. Отже, А1 = А2, звідси L12=L21.
Коефіцієнти взаємоіндукції є мірою магнітного зв'язку між контурами і залежать від геометричної форми, розмірів і взаємного розміщення контурів зі струмом, а також від магнітних властивостей середовища, де розміщені контури. В СІ коефіцієнти взаємної індукції, як і самоіндукції, вимірюють у генрі. Розрахунки коефіцієнтів взаємної індукції є досить складними. Найпростіше це можна здійснити для тороїду, що має дві одношарові котушки, які щільно прилягають одна до одної. У цьому разі коефіцієнт взаємної індукції можна визначити за формулою
,
де N1 і N2 — відповідно кількість витків першої і другої котушок.