Кожен носій струму відчуває дію магнітного поля. Дія цієї сили передається провіднику, по якому рухаються заряди. В результаті магнітне поле діє з певною силою на сам провідник зі струмом. Такі висновки можна зробити із теоретичних міркувань.
Розглянемо ці явища з практичної точки зору.
Нехай об’ємна густина заряду, який є носієм струму чисельно дорівнює ρ. Виділимо елемент об’єму dV провідника. В ньому знаходиться заряд (носій струму) ρdV. Тоді сила, що діє на елемент провідника dV, може бути записана у вигляді:
,
де U – швидкість впорядкованого руху зарядів.
Враховуючи, що
, маємо
. (2.11)
Якщо струм тече по тонкому провіднику, то
. Тоді
, (2.12)
– вектор, що співпадає за напрямом з струмом і характеризує елемент довжини тонкого провідника.
Рівняння (2.11) і (2.12) виражають закон Ампера. Інтегруючи ці рівняння по елементам струму (об’ємним та лінійним), отримаємо силу, яка діє на провідник. Такі сили називаються Амперовими силами.
,
α – кут між напрямом сили струму І і вектором магнітної індукції В.
Напрям сили Ампера визначають за правилом лівої руки: якщо силові лінії входять в долоню, чотири пальці вказують напрям сили струму, то великий палець, відігнутий на 90о покаже напрям сили Ампера.